Які провокації можуть вчинити російські військові на підприємствах південного регіону України, і чи можуть відбутися нові техногенні катастрофи? Як захиститися від наслідків аварій на підприємствах хімічної галузі? Що буде у випадку аварії на Запорізькій АЕС? Чи можуть такі дії російської армії змінити хід війни, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Російські війська готують провокацію на хімічному заводі «Кримський Титан», який розташований в Армянську в окупованому Криму, повідомив 2 червня у своєму телеграм-каналі голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. За його словами, окупаційні війська завезли вибухівку на завод і мінують його територію. «Імовірний вибух стане причиною викиду в атмосферу тисяч тонн отруйних речовин і призведе до смертельної небезпеки людей і довкілля», – зазначив Прокудін. Він додав, що через такі дії російської армії можуть постраждати жителі Криму, семи областей України, а також Туреччина і сама Росія.
- У відповідь на це призначений Росією голова парламенту Криму Володимир Константинов заявив, що інформація про провокацію на хімічному заводі в Армянську і його мінування російськими військами начебто не відповідає дійсності, повідомило російське інформаційне агентство ТАСС.
- Водночас пресслужба Головного управління розвідки Міноборони України 26 травня повідомляла, що російські військові готують удар по території Запорізької атомної електростанції задля створення імітації осередку радіаційної небезпеки. У такий спосіб Росія хоче зірвати контрнаступ Сил оборони України, кажуть в ГУР.
- 27 травня, українська розвідка також повідомила, що російська армія почала реалізовувати провокацію із застосуванням хімічної зброї на окупованих територіях Запорізької області. За даними ГУР, реальними жертвами провокації стануть солдати російської окупаційної армії. Сліди ураження хімічною зброєю на їхніх тілах Росія планує використати як фейковий доказ для звинувачення України.
Загроза з Криму
Промисловий еколог Анна Амбросова розповіла «Новинам Приазовʼя», що хімічні підприємства, крім окупованого Криму, зосереджені також у Донецькій і Луганській областях. Зараз вони або зупинені, або працюють на маленьких потужностях.
Завод «Кримський Титан» у Криму
Можемо сподіватися, що «Кримський титан» майже не працює,Анна Амбросова
«Щодо «Кримського Титану», на жаль, достеменних відомостей немає, адже він знаходиться на окупованій території. Але так, розмірковуючи, це великотоннажне виробництво і туди залізничними складами доставляли сировину. Зараз знаючи, що Кримським мостом обмежене постачання – для вантажних потягів обмежений рух, через південь України, Маріуполь, підвозити щось, м'яко кажучи, небезпечно. А це дуже небезпечні вантажі. Тому, можемо сподіватися, що «Кримський титан» майже не працює, потужності майже не завантажені. Тому я не думаю, що будуть якісь катастрофічні наслідки, я думаю, що такого не буде. Певна небезпека є, але я думаю, що воно не розповсюдиться на великі території», – сказала Амбросова.
У випадку аварії на «Кримському титані» постраждає, головним чином, навколишнє середовище, вважає експертка.
Зокрема, можуть бути кислотні опади, пожовтіння рослин. Люди в безпосередній близькості можуть відчути першіння в горлі, печію в очах, але довготривалі катастрофічні наслідки для здоров'я людей вона не може спрогнозувати.
В разі аварії на хімзаводі можуть бути кислотні опади, пожовтіння рослин, кажуть експерти
Людям, які живуть поблизу промислових хімічних підприємств, Амбросова радить у випадку надзвичайних ситуацій, перш за все, залишатися у приміщеннях і герметично закрити всі вікна і двері.
«Дихати буде неможливо»
Військовий експерт Павло Нарожний розповів, що у випадку аварії на «Кримському титані», перебувати на цій території буде небезпечно декілька днів.
На цьому місці все буде випалено, але армія там зможе пройтиПавло Нарожний
«Я сам колись працював на «Сумихімпромі», це завод абсолютно ідентичний «Кримському титану». Там виробляється двоокис титана, титанів діоксид. Там при виробництві всього цього діла використовується сірчана кислота, стоять величезні місткості з цією сірчаною кислотою.
Якщо все це діло виллється, це означатиме те, що навколо цього заводу буде стоять величезна хмара парів цієї сірчаної кислоти. Дихати там буде, я думаю, неможливо в момент цієї катастрофи. Тобто всі, хто там знаходяться можуть отримати опіки шкіри, легень тощо. Питання декількох днів, може тижня, коли подує якийсь вітер, цю хмару кудись здує. І після того, на цьому місці все буде випалено, але армія там зможе пройти», – пояснив експерт.
На його думку, метою Росії є, у тому числі знищення індустріальних потужностей України. Нарожний також пояснив, чим важливе для окупантів таке підприємство як «Кримський титан».
Навколо «Кримського титану» в окупованому Армянську
«Цей двоокис титана він виробляється у світі на 3 заводах. Один – «Кримський титан», другий – «Сумихімпром», третій завод китайський. Тобто це дуже цікаве виробництво, воно дуже дохідне, це супервиробництво. Тому мова іде просто про знищення індустріальних потужностей України в першу чергу», – зауважив Нарожний.
«Боєприпаси на території ЗАЕС»
- Після руйнації Каховської ГЕС в.о. голови Держатомрегулювання – Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України Олег Коріков заявив, що зниження рівня води в Каховському водосховищі не матиме серйозних наслідків для ядерної та радіаційної безпеки на ЗАЕС за умови дотримання необхідних заходів. Втім, Коріков зазначив, що дії окупантів спрогнозувати складно.
- Президент України Володимир Зеленський 6 червня повідомив, що провів розмову з гендиректором МАГАТЕ щодо ситуації на Каховській ГЕС, і вони обговорили мінімізацію ризиків для Запорізької АЕС. Того ж дня стало відомо, що генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі очолить наступну місію організації на Запорізькій атомній електростанції. У своєму твіттері Гроссі повідомив, що відвідає ЗАЕС наступного тижня.
Перший заступник міського голови Енергодара Іван Самойдюк у коментарі «Новинам Приазов'я» зазначив, що ситуація на Запорізькій АЕС може вийти з-під контролю у будь-який момент.
Іван Самойдюк
Ситуація в будь-який час може вийти з-під контролю і бути критичною»Іван Самойдюк
«Нічого не міняється за весь рік окупації, який вони (російські військові – ред.) знаходяться там. На предмет того, можуть чи не можуть вони погрожувати аварією (на ЗАЕС)? Звичайно, відвертих погроз немає, але те, як експлуатується станція, через те, що там зроблені склади техніки, боєприпасів – на території станції, то, зрозуміло, що ситуація в будь-який час може вийти з-під контролю і бути критичною», – сказав Самойдюк.
Посадовець радить за будь-якої можливості залишити Енергодар і територію навколо міста.
«Для тих, для кого це неможливо сьогодні. Якщо є транспорт, тримати його повністю заправленим з усіма тривожними валізами, зібрані документи, більш коштовні речі та на перший час засоби виживання. Тому що, якщо ситуація вийде з-під контролю, то можемо розраховувати, що вони (окупанти – ред.) будуть зобов’язані та змушені дати «коридори» для виїзду населення з такої території», – додав заступник міського голови Енергодару.
Захоплена окупантами ЗАЕС в Енергодарі, серпень 2022 року
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
- Голова Запорізької ОВА Юрій Малашко раніше 7 червня повідомив, що ситуація на Запорізькій АЕС через підрив Каховської ГЕС є стабільною. Секретар РНБО Олексій Данілов сказав, що хоча руйнація ГЕС може вплинути на роботу Запорізької АЕС, найближчі чотири місяці ситуація там буде стала.
Як захиститися?
Кандидат хімічних наук Гліб Репіч розповів, що аварія на реакторі Запорізької АЕС можлива, якщо він не матиме можливості охолоджуватися.
«Реактор просто так вимкнути неможливо зразу. Там буде купа радіоактивних речовин в самому жерлі реактора, в самій шахті і їх треба охолоджувати, так що вони будуть поступово розігріватись, тому що тепло не відводиться і з охолодженням можуть бути проблеми», – каже він.
Такі загрози можливі, за словами експерта, в разі пошкодження механізмів станції охолодження, дизель-генераторів та за відсутності при цьому електрики.
Реактор розплавиться і ми отримаємо ФукусімуГліб Репіч
«Якщо це все станеться, що і дизель-генераторів не буде, і лінії електропередач не буде, реактор розплавиться і ми отримаємо Фукусіму», – попередив Репіч.
Якщо почнуться радіоактивні викиди, евакуюватися треба буде терміново, каже науковець.
Він каже, що при оголошенні евакуації, часу збиратися в людей майже не буде.
Головне - захистити органи дихання, розповідає Репіч. Для цього найкраще взяти маску з клапаном, яка буде захищати від пилу.
«Радіація це не просто щось там, це дрібні часточки радіоактивної речовини, які переносяться з вітром і будуть випромінювати. Зовнішнє випромінювання не настільки страшне. Але є внутрішнє опромінення, коли ми вдихаємо чи з’їдаємо ці часточки, вони потім осідають у нас в організмі й будуть скоріш за все до кінця наших днів там опромінювати або поки не розпадуться ці радіоактивні нукліди», – пояснив експерт.
Запорізька АЕС з минулого року окупована російськими військовими
Людям, які живуть поруч із підприємствами хімічної промисловості, він радить мати при собі протигаз.
За словами Репіча, на багатьох підприємствах є цистерни з хлором, амоніаком, різноманітними газами, і якщо, наприклад, туди прилітає ракета, це все руйнується, буде викид цієї речовини, що може становити серйозну хімічну загрозу.
«Всі знають як пахне хлоркою. Хлор має ще колір, що дуже добре, бо його видно. Це такий жовто-зелений газ, він дуже токсичний і він стелиться по землі. Тому, якщо сталася аварія, треба підійматися на найвищі поверхи. Від амоніаку, навпаки, спускаємося на нижні поверхи, бо він легше повітря. Амоніак теж всі знають, як пахне – як нашатирний спирт», – розповів науковець.
Людям, які живуть поруч із підприємствами хімічної промисловості експерти радять мати при собі протигаз
Від отруєння хлором та амоніаком також допоможуть врятуватися ватно-марлеві пов'язки з розчинами – в першому випадку соди, в другому – лимонної кислоти.
- Зниження рівня води у Каховському водосховищі напряму не впливає на зниження рівня води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС, наголосив президент ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін. За його словами, й у самому ставку на ЗАЕС, й у так званих чашах басейнів «утримується нормальний рівень води, який в них був до підриву греблі Каховської ГЕС». Якщо ж вода у ставку-охолоджувачі ЗАЕС «опускатиметься», її потрібно буде «додавати», і є певні алгоритми, як це робити.
«Військові РФ бояться ударів ЗСУ на півдні»
Військовий експерт Михайло Жирохов зазначив, що шляхом провокацій на різноманітних підприємствах російські військові намагаються убезпечити себе від удару на південному напрямку.
Михайло Жирохов
Разом з цим ймовірність використання Росією тактичної ядерної зброї, все ж таки, залишається дуже низькою, переконаний Михайло Жирохов.
«По-перше, проти цього виступає Китай. Тому що для них це дуже важливо, використання ядерної зброї – це прецедент, а по-друге, знову ж таки, це дати привід НАТО повністю вступити в цю війну, всі це прекрасно розуміють. В НАТО теж про це говорили, що використання ядерної зброї буде означати напад на НАТО. Що буде застосована стаття 6, яка дозволяє використовувати війська альянсу на території інших країн, якщо це є загроза для екології, для життя і здоров’я тих цивільних мешканців країн, які входять до НАТО», – пояснив експерт.
Хоча західні країни, як і раніше, не мають бажання втручатися у війну Росії проти України, додав Жирохов. Він пояснює це стриманістю дій членів альянсу на фоні захоплення військовими РФ свого часу Чорнобильської АЕС та тривалої окупації Запорізької атомної станції, що несе потенційні загрози.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.