У російському полоні перебувають понад 1000 жителів окупованої території Запорізької області. Точна кількість заручників невідома, бо окупанти приховують, кого і де саме утримують, повідомив днями голова Запорізької області Іван Федоров. Він також зазначив, що на окупованій території Запорізької області продовжуються викрадення людей. Доступу до місць утримання місцевих жителів та повної інформації про людей, які зникли в окупації, немає у жодної організації, в тому числі міжнародної.
В яких містах окупанти затримують українців? У чому Росія звинувачує полонених і де їх утримують? Чи можуть треті країни долучитися до процесу звільнення цивільних українців з полону, і що може змусити Росію їх відпустити? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Суди і вироки окупантів
За даними голови Запорізької обласної військової адміністрації (ЗОВА) Івана Федорова, російські окупаційні сили нещодавно влаштували незаконний судовий процес щодо двох жителів Мелітополя – Маргарити Харенко і Сергія Авраменка. Їх звинуватили у начебто передачі даних про пересування російської техніки. Мелітопольців засудили до 16 і 20 років позбавлення волі.
Представниця Служби з пошуку та звільнення цивільних полонених «Викрадені мелітопольці» розповіла «Новинам Приазов'я», що цією організацією наразі задокументований 341 факт викрадення жителів Мелітополя і Мелітопольського району. Але реальна кількість таких випадків значно більша, каже фахівчиня. З міркувань безпеки, вона просить не називати її ім'я і прізвище.
«Не про всі випадки повідомляють рідні з різних причин. Або вони не мають контактів, куди повідомити, або, частіше, вони залякані і бояться кудись звертатися. 136 осіб з-поміж зниклих наразі утримуються в полоні. Про долю 59 з-поміж цивільних заручників, на жаль, нічого невідомо. Ні про те, де зараз вони перебувають, ні про їхній стан здоров'я. За нашими даними, 27 мелітопольців зараз перебувають під судом або вже отримали вироки на великі строки», – каже вона.
За її словами, згаданих головою ЗОВА Маргариту Харенко і Сергія Авраменка викрали ще на початку січня 2023 року. Судили їх у квітні в Ростовському Південному окружному військовому суді за «екстремізм» та «тероризм».
«Маргарита Харенко була вірянкою церкви, а Сергій Авраменко – вчителем, спортсменом», – додала співрозмовниця.
«В усіх бачать партизанів»
Російські силовики у більшості жителів Мелітополя бачать «українських партизанів», каже представниця служби «Викрадені мелітопольці». Тому затримують різні категорії населення.
«На початку повномасштабного вторгнення це були в більшості представники органів місцевого самоврядування, представники влади. Також це були ті, хто брав участь в АТО (антитерористична операція, яку розпочали в Україні після захоплення РФ Криму та частини Донбасу – ред.), педагоги, директори шкіл, коли вони хотіли запустити навчальний процес, фермери, підприємців дуже багато було, яких викрадали з метою наживи, отримання великих швидких грошей. Наразі вони вважають, що це все в Мелітополі такий осередок партизанського руху. Вони хапають всіх, проводять рейди, перевірки тих, хто не отримав паспорти, хто щось вподобав у соцмережах», – пояснила вона.
«Катують кожні 2-3 години»
На території Мелітополя відомо про 5 місць, де утримують полонених. Такі місця є також у селищі Приазовському, Якимівці Мелітопольського району, і в інших регіонах, додала фахівчиня.
«Багатьох вивозять на Чонгар (Херсонська область). Зараз нам відома інформація, що їх вивозять і в Маріуполь. У Росію вивозять вже тих, кого звинувачують у «тероризмі», «екстремізмі». Вони спочатку везуть їх до Криму – в Сімферопольське СІЗО, а звідти вже вивозять кудись на територію Росії – у Ростов, або Таганрог», – поділилася співрозмовниця.
З того, що їй відомо, людей після викрадення утримують «на підвалах» в нелюдських умовах – без світла, їжі, в сирих, холодних приміщеннях з мішками на головах, прикутими наручниками до батарей або стільців: «Ті, хто вийшли з підвалів і давали свідчення, казали, що їх постійно катували – через кожні 2-3 години побиття. Деякі виходили з поламаними ребрами, після тортур електричним струмом. Цивільних також дуже сильно катують».
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Шпигунство», «тероризм», «екстремізм»
Керівниця напряму документування воєнних злочинів Центру прав людини ZMINA Єлизавета Сокуренко розповіла «Новинам Приазов'я», що російські силовики, крім Мелітополя, також незаконно затримують людей в Енергодарі, Бердянську, Токмаку і в низці інших населених пунктів окупованої частини Запорізької області.
Затримали 61-річну жінку в місті Енергодарі. Вони їй інкримінують «дискредитацію» збройних сил РФЄлизавета Сокуренко
«Це села Урожайне, Воскресенка, Приазовське, Любимівка, Терпіння, Михайлівка, в місті Токмак зафіксовані такі випадки. От якщо моніторити органи російського Слідчого комітету, який публікує інформацію по Запоріжжю, лише цього тижня вони затримали 61-річну жінку в місті Енергодарі. Вони їй інкримінують «дискредитацію» збройних сил РФ. Їй висунуто підозру», – повідомила правозахисниця.
За її даними, після затримання частині полонених інкримінують надумані злочини, пов'язані начебто зі шпигунством, тероризмом чи екстремізмом. Також використовують статті про зберігання вибухонебезпечних речовин та зброї.
«Зокрема відомо, що в селі Любимівка Запорізької області затримали 15-річного хлопця, у якого нібито знайшли зброю, і йому інкримінують співпрацю зі Збройними силами України. Наші аналітики показують, що, в принципі, в усіх випадках затримання відбувались абсолютно поза будь-якою правовою процедурою, без дотримання будь-яких процесуальних норм. Це продовжує відбуватися», – зазначила правозахисниця.
Механізму, який би дозволяв повертати з російського полону цивільних, наразі не існує, розповідає Сокуренко. Одна з ініціатив, яка активно обговорюється останнім часом – це залучення третіх країн до процесу звільнення заручників.
«Якщо відгукнеться організація, держава-покровителька, яка є нейтральною до Росії і в питанні російсько-української війни. Водночас, наскільки мені відомо, Росія блокує будь-які визначення такої держави. І в принципі, в питанні повернення цивільних ми впираємося в те, що Росія, по-перше, порушує всі норми міжнародного гуманітарного права. А по-друге, блокує будь-які ініціативи. То ж це тривалий процес. Він потребує залучення багатьох, і міжнародних, і українських органів, і механізмів, і інституцій», – зауважила вона.
Роль іноземних країн
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос зазначив, що треті країни іноді долучаються до процесів повернення українських дітей та військовополонених. Втім, із цивільними все набагато складніше, оскільки Росія вважає їх своїми громадянами, каже експерт.
Росія завжди наголошує на тому, що це внутрішня справаІгор Семиволос
«Щодо дітей активно беруть участь і Туреччина, і Катар, і Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати. Також мова була про чотири полонених іноземців, а от щодо цивільних у мене немає інформації про це. Річ у тім, що вони за російськими законами вважають їх громадянами Росії, бо більшість з них має російські паспорти. Їх змусили, звісно, взяти російські паспорти. Росія завжди наголошує на тому, що це внутрішня справа. Ясна річ, що напевно можна і треба ставити це питання. Але в переліку нагальних питань, які іноземні країни розглядають, перші стоять діти, тому що це соціально-чутлива тема, потім полонені (військові – ред.) і вже потім цивільні (полонені – ред.)», – зауважив він.
Такі країни, як Туреччина, Саудівська Аравія, Катар або Об'єднані Арабські Емірати, можуть бути залучені до процесу звільнення цивільних полонених, це сприятиме їхньому позитивному іміджу, вважає Семиволос. Але результати перемовин залежать від того, чи зможуть країни-посередники запропонувати умови, вигідні для Росії.
Він звертає увагу, зокрема, на експортно-імпортні операції та їхнє використання закордонними країнами як торгу при участі в процесі повернення українців з російського полону або депортації.
«Наприклад, Об'єднання Арабської Емірати мають численну кількість російських фірм і вони використовуються як база для здійснення експортно-імпортних операцій з постачання товарів подвійного призначення. Росіянам це вигідно. Є загрози, наприклад, що ця країна запровадить санкції. Росії це невигідно. Тоді ОАЕ можуть торгувати тим фактом, що ми не будемо запроваджувати санкції і пояснимо причину, чому ми так не робимо, наприклад, тим, що ми виступаємо посередником, а нам треба позитивні результати. Ну, приблизно так може звучати ця аргументація», – навів приклад Семиволос.
- За даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, всього в Україні майже 37 тисяч людей вважаються зниклими безвісти через війну: це діти, цивільні та військові. Втім, ці цифри можуть бути значно більшими. За даними Омбудсмена, наразі вдалося повернути лише 147 цивільних осіб. Водночас Україна верифікувала близько 1700 людей, яких незаконно затримали російські силовики.