«Зруйновані на 100 відсотків»: життя у звільнених з-під окупації селах Херсонщини

У якому стані перебувають деокуповані села Херсонщини? Як там живуть люди? Чи готові вони до зими? Що розповідають місцеві жителі про дії російських військових у період окупації регіону, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

• На Херсонщині сили оборони півдня України звільнили понад 90 населених пунктів, в яких живуть близько 12 тисяч осіб, повідомили 24 жовтня у Міністерстві оборони України. У відомстві зазначили, що у звільнених селах реалізуються комплекси стабілізаційних заходів.
• Жителі деокупованих населених пунктів на Херсонщині потребують допомоги, наголосив 29 жовтня в ефірі національного телемарафону депутат Херсонської обласної ради Ігор Йосипенко. За його словами, перше, чого потребують місцеві жителі – це ремонту будинків. Втім, наразі немає можливості оперативно забезпечити людей будівельними матеріалами, сказав депутат. За його підрахунками, лише від 5 до 10 відсотків жителів забезпечені ремонтними комплектами.
• Ще однією проблемою Йосипенко називає забезпечення деокупованих сіл дровами. За його словами, вже прийшло кілька вагонів у Кривий Ріг і Апостолове. Але як діяти далі, керівництво населених пунктів не знає, є проблеми з логістикою доставки цих матеріалів.

Знищена інфраструктура

Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що деякі зі звільнених населених пунктів області зруйновані на 100%.

Зруйнований дах будинку в селі на Херсонщині, осінь 2022 року

«На Херсонщині на сьогодні є близько сотні населених пунктів, які звільнені від окупантів. Основна маса знаходиться в Бериславському районі, це північ Херсонської області. Є такі, що давно звільнені, як колишній райцентр Нововоронцовка, Високопілля, Велика Олександрівка.

Здебільшого це села, які розташовані навколо колишніх районних центрів. Якщо казати, що інфраструктура в цих населених пунктах зруйнована – це нічого не сказати. Я особисто в деяких був, є такі населені пункти, в яких зруйнована не тільки інфраструктура, а всі будівлі, які знаходяться там, зруйновані на 100%», – запевнив політик.

Самойленко зазначив, що зараз облрада намагається поставляти продукти для людей, які залишилися у звільнених населених пунктах. Крім того, там створюють хаби з надання матеріалів для ремонту та відновлення будівель.

Руїни будинку у с. Князівка на Херсонщині

«Вчора було анонсовано, що Велика Олександрівка найближчим часом вже буде з газом. І це дасть можливість опалювати блакитним паливом, але така «райдужна» ситуація не в усіх населених пунктах. Тому ми вже казали та військова адміністрація працює в цьому напрямку інтенсивно, це пошук альтернативних джерел опалення, умовно буржуйок», – сказав голова облради.

За його словами, на сьогодні у звільнених селах є потреба в генераторах, будівельних матеріалах і засобах зв'язку.

«Що потрібно сьогодні для населення, яке залишається на тих територіях, це будівельні матеріали, засоби зв'язку, можливість комунікації із основним світом. Хочу подякувати «Укрпошті», бо вони дуже оперативні при деокупації населених пунктів. Майже перші, хто заходить після військових, наші поштарі, які несуть пенсії.

Сьогодні є можливість працювати банкам, отримати банківські послуги. Є деякі соціально значущі органи, які повернулися та намагаються надати послуги, соціалізувати по-новому людей в українському суспільстві», – повідомив чиновник.

Втім, Самойленко закликає жителів деокупованих населених пунктів виїхати на зиму з цього регіону. Голова Херсонської облради сподівається, що в майбутньому звільнені міста та села вдасться відновити завдяки допомозі уряду та міжнародних партнерів.

Будматеріали, дрова, розмінування

Президент України Володимир Зеленський нещодавно призначив голів 19 нових військових адміністрацій на Херсонщині. Відповідні розпорядження опубліковані на сайті Офісу президента.

Один із новопризначених керівників – начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрій Селецький розповів, що зараз налагоджує комунікацію з жителями деокупованих сіл, щоб зрозуміти їхні нагальні потреби.

Андрій Селецький

«Через те, що в громаді є нещодавно звільнені села, такі як Шевченківка, Хрещенівка, Нововоскресенське, героїчна Любимівка, Миролюбівка, Трудолюбівка, то звісно, більше гуманітарних питань у нас у цих селах.

Буває таке, що людям їжа не потрібна, бо в селі завжди є що поїсти, а людям, наприклад, потрібні тенти, щоб перекрити дахи, які пошкодились під час обстрілів, потрібна плівка для вікон або дрова, щоб розтопити в пічках, бо посадки заміновані. В першу чергу, ми спільно з обласною військовою адміністрацією налагоджуємо комунікацію з місцевими», – розповів Селецький.

Він стверджує, що відсутність електрики та водопостачання – основні проблеми звільнених населених пунктів.

«Людям треба годувати худобу, людям треба самим пити, їсти й так далі. І це задача, яку треба швидко вирішити. Третя важлива задача – це матеріали для опалення: дрова, брикети, вугілля, бо раніше селяни або збирали сухостій по посадках, по балках, або купували за гроші, зароблені з літнього врожаю. Зараз такої можливості немає, бо урожай у нас знищений, люди в окупації, тому треба людям допомогти», – пояснив Селецький.

Також очільник Нововоронцовської громади зазначив, що у звільнених селах триває розмінування.

Російський боєприпас на городі садиби на Херсонщині

«Через те, що у нас ідуть бойові дії, війська ЗСУ, ТРО знаходяться на нашій території, дуже важливо також з ними комунікувати. Це взаємодопомога, виявлення та допомога в розмінуванні. Цивільні не можуть розміновувати, а особливо в селах треба випасати корів, поки ще можна, ще є хоч якась трава, хоч якась погода стоїть. І військові в цьому дуже сильно допомагають – обстежують територію, дають той самий дозвіл і підтверджують або спростовують інформацію про заміновану територію», – зазначив керівник адміністрації.

Селецький розповів, що планує працювати над запуском інвестиційних проєктів у громаді.

«Це є одним з найбільших викликів у нашому секторі, бо дійсно, наш регіон сільськогосподарський та селянам, які вирішили або залишитися, або повернутися, їм немає чим зайнятися, щоб щось заробити, на превеликий жаль. Тому я виношую ідеї, як запустити якісь інвестиційні проєкти на території, але це справа не місяця та не двох навіть, бо є певна небезпека, є певні ризики», – зазначив він.

«Я обмірковую, веду вже навіть переговори, як швидше можна відновити роботу нашої рибартілі. У нас в Нововоронцовці була чудова рибартіль і вона залишається, вона не постраждала від обстрілів, я провів переговори з рибалками, вони готові виходити на роботу», – повідомив посадовець.

«Відновлюється мирне життя»

Начальниця Високопільської селищної військової адміністрації Ганна Шостак-Кучмяк розповіла, що всі населені пункти громади вже звільнені від російської окупації.

Ганна Шостак-Кучмяк

«Високопілля звільнилося від окупантів 4 вересня, а 4 жовтня у нас була звільнена уся територія нашої громади. Тому зараз громада потихеньку оговтується від навали рашистської, та ми потихеньку починаємо відновлювати мирне життя.

Саме основне у нас зараз – відновлюється енергетична галузь. Також працюємо, щоб запустити газомережі. Основне, що людям потрібно: світло, газ, вода. Вже є досягнення – на восьми вулицях вже є світло, а це вже надія на те, що там поновлюється і водопостачання», – каже керівниця.

Також, за її словами, у громаді вже відновлюється мобільний зв'язок.

«Запрацювали 3 вежі по населених пунктах сільської ради й це дуже радує людей також. Але основне – це підготовка до зими. Треба забезпечити паливом, буржуйками, в кого їх немає, бо газове опалення дуже важко під’єднати швидко. Воно буде робитись, але поступово. Тому нам треба підготуватись, допомогти людям пережити цю зиму», – зазначила Шостак-Кучмяк.

Також вона повідомила, що у Високопільській громаді відновлюється медична сфера, вже запрацювали поліція та ДСНС. У звільнених населених пунктах відновлюють роботу магазини.

«Приватні підприємці у нас молодці, з перших днів, тільки було звільнене селище, вони запрацювали. Є весь асортимент продуктів, овочів – це дуже добре. Але водночас людям доставляються гуманітарні вантажі: харчі, овочі, одяг, ліки – все, що люди потребують. Визначаємо потреби та це доставляємо. Пенсії люди отримали, які 7 місяців не отримували, отримали всі види допомог, які передбачені державою, «Червоним Хрестом», – запевнила посадовиця.

Депутат Херсонської обласної ради, голова благодійного фонду «Українці переможуть» Ігор Йосипенко у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що в деяких звільнених громадах вдається відновити електропостачання.

Щоб відновити електропостачання у селах Херсонщини, електромережі електромережі вели з Миколаївської області

«Я розумію, що це були величезні зусилля. Розумієте, чого варто було провести електромережі з Миколаївської області та подати електрику? На сьогодні по Великоолександрівській громаді, повністю забезпечено та відновлено електропостачання в таких селах як Нова Калуга, Новопавлівка, електрики працюють в районі Білої Криниці. Після неї будуть забезпечені такі великі села, як Велика Олександрівка», – повідомив політик.

Депутат зазначив, що відновлення електропостачання на Херсонщині ускладнюється замінуванням деяких електромереж.

«Коли російські військові відступали, то деякі електромережі, висотні стовпи, були просто заміновані. На сьогодні, щоб ремонтники зайшли в поле та могли проводити ці відновлювальні роботи, в першу чергу мають зайти військові та забезпечити безпечний доступ до цих електромереж. Відбувається розмінування високих стовпів і зони під'їзду до цих мереж», – повідомив Йосипенко.

За його інформацією, найближчим часом жителі деокупованих сіл будуть забезпечені дровами та вугіллям.

«Десь в середньому 4 кубічних метри на одну оселю. Багато це чи мало, я скажу як сільський мешканець, якщо це невелика хатинка для бабусі, то цього вистачить. Якщо це велике подвір'я, можливо, трохи замало, але в умовах війни, я вважаю, що це досить гарна допомога», – підкреслив депутат.

Найближчим часом жителів деокупованих сіл планують забезпечені дровами та вугіллям

Журналіст із Херсона Іван Антипенко, який днями відвідав звільнені селища – Велику Олександрівку й Архангельське, розповів «Новинам Приазов’я», в якому вони зараз стані.

«Багато руйнувань, звісно, і адміністративних будівель, і приватних будинків. Дуже багато повиїжджало, але зараз місцеві кажуть, люди вже частково повертаються, щоб хоча б частково відновити ті руйнування, закрити дахи на будинках, які багато де пошкоджені Ну і сподіваються, що як можна швидше повернеться якась елементарна інфраструктура – електропостачання та запрацюють транспортні маршрути», – повідомив журналіст.

За його словами, місцеві жителі сподіваються, що всі зруйновані будинки вдасться відновити.

Свідчення жителів про окупацію

Жителі Великої Олександрівки та Архангельського розповіли Антипенко про випадки викрадень і побиття людей.

«Могли ні за що, ні про що на вулиці, як вони вважали, за щось покарати. Але найбільше, звичайно, уваги було до колишніх військовослужбовців, до правоохоронців. От у Великій Олександрівці один поліцейський нам розповів свою історію, як його викрадали, примушували до співпраці, до нього застосовували фізичну силу, били», – поділився журналіст.

Іван Антипенко

«Він бачив, як над іншими незаконно затриманими людьми знущалися в тому місці, де він перебував, де його тримали. Ну зрештою його потім відпустили. Було багато викрадення майна. Всі розповідають, і поголовна така історія. Крали побутову техніку, посуд кухонний, ковдри», – розповів журналіст.

Антипенко поспілкувався з поліцейським із Великої Олександрівки Сергієм Баланом. Чоловік розповів, як із місцевими жителями поводилися представники російської ФСБ.

Сергій Балан

«Почали бити прикладом по спині, били навіть штукою, що м'ясо відбивати, по голові. Потім чую, мотають проводи якісь. Думаю, що детектор якийсь чи що. Струм. Починають струмом катувати. Я вам скажу, те, що в підвалі було – то все квіточки. Ми мужики, можемо це ще терпіти, але ось цей струм… Я так за все своє життя не кричав, як тоді, я їх благав: «Хлопці, не треба». Але ж ніхто не чув», – згадує поліцейський.

Чоловік також розповів, що російські силовики знайшли у нього на тілі татуювання, відвезли до Каховки та помістили у камері, де утримували й інших чоловіків із татуюваннями. Херсонець каже, що окупанти змусили чоловіків самостійно зрізати татуювання зі свого тіла.

За словами журналіста Антипенка, люди розповідали, що намагалися уникати контактів із російськими окупантами.

«Казали, що російські військові часто забороняли їм виходити з помешкань. Цікавилися, чим можна поживитися там. Якісь можливо харчі у місцевих відібрати, автомобілі, звичайно це дуже популярно було – масові мародерства. Проблема в тому, що їм нічого людина без зброї не заподіє. Вони прийшли, забрали щось і з кінцями. Тому люди намагалися менше з ними зустрічатися», – повідомив журналіст.

Місцеві жителі стверджують, що у Великій Олександрівці й Архангельському небагато людей пішли на співпрацю з окупантами.

З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.