«Ближче ЗСУ – нижче курс рубля». В окупації на півдні позбавляються від російської валюти

Як події на фронті вплинули на обіг гривні на Херсонщині? Наскільки відрізняється ситуація на правобережній і лівобережній частинах регіону? Який бізнес залишився на окупованому півдні, і чи змінилося ставлення російських військових до місцевих підприємців, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

• Жителі Херсону позбавляються російських рублів, повідомило 22 жовтня місцеве видання «Мост». У виданні зазначили, що у місті спостерігаються великі черги біля магазинів та аптек, а в окупованому місті продовжує стрімко знижуватися курс рубля до гривні. Так, 22 жовтня 1 російський рубль можна було обміняти на 20 українських копійок. Раніше за рубль давали 72 копійки на «чорному ринку». Потім курс знизився до 62 – 65 копійок. Після цього 1 російський рубль коштував 30 копійок.
• У магазинах Херсону російську валюту почали приймати лише частково, пишуть журналісти. «Це пов’язано з оголошеним виїздом російських окупаційних сил та їхніх «установ» з Херсону. До останніх належать і банки, де гривню на рублі міняли за курсом 1 до 0,8, зазначено в публікації видання «Мост».
• Мер Мелітополя Іван Федоров в ефірі національного телемарафону 23 жовтня розповів, що на автозаправних станціях у Херсоні взагалі відмовляються приймати російські гроші. А у Мелітополі рубль так і не став основною валютою, на ринках і в магазинах продавці віддавали перевагу гривні, стверджує мер.
• Призначений Росією так званий «заступник голови військово-цивільної адміністрації» окупованої частини Херсонщини Кирило Стремоусов у своєму відеозверненні 25 жовтня підтвердив, що в Херсоні жителі масово відмовляються від розрахунків у рублях, але ситуацію, як і раніше, назвав «контрольованою».

Херсонщина: «обіг рубля припинився»

Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що невеликі магазини у Херсоні «припинили розрахунки у російських рублях».

Сергій Хлань

«В маленьких магазинах, в маленьких крамницях одразу підприємці перестали брати рубль і сказали: «Тільки гривня». Окупанти боролися останнім часом з безготівковою гривнею, тобто, з картками, і ми усі розуміємо, що важко було приєднатися до банківської системи через російський інтернет, бо він блокувався, але навіть якщо і з'єднувався, то все ж брали певний дисконт за розрахунок електронними картками. На зараз підприємці сказали, що краще картки, краще гривня, але тільки не рубль», – розповів Хлань.

Великі торговельні мережі до 24 жовтня ще працювали і проводили розрахунки в рублях, але зараз вони зачиняються, стверджує депутат.

«Дійсно, в понеділок усі полиці ось цих супермаркетів були порожні. Супермаркети, як і попереджали, почали запаковувати і вивозити обладнання. Те ж саме відбулося і по заправках. Пальне було розпродане. Російські оператори станом на зараз запаковують техніку і вивозять. Тобто, фактично, ходіння рубля припинилося. Курс рубля одразу виріс до курсу один до двох і то зараз його ніхто не хоче брати», – каже Хлань.

«Навіть ті міняли, які ще до вчорашнього дня фактично робили обмін гривні на рубль, відмовилися міняти рубль, бо розуміють, що надалі використання рубля в Херсоні, на правобережній Херсонщині, буде абсолютно недоречним, він буде нікому не потрібен», – впевнений депутат.

Мер міста Олешки Херсонської області на лівому березі Дніпра Євген Рищук у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що у цій частині регіону розрахунки в рублях тривають. Але місцеві жителі розуміють, що «Росія відходить» з Херсонщини, каже посадовець.

Євген Рищук

«Якщо на лівому березі з рублем ще можна працювати, якщо так можна сказати, то на правому березі всі бачать, що рубля вже не буде. Якщо спочатку, я пам'ятаю, що одна гривня була два рублі, зараз все навпаки, можна купити і до п'яти рублів за одну гривню, Підприємці вже настроєні працювати лише з гривнею. АЗС уже не працює. Все-таки, чим ближче ЗСУ, тим нижче курс російського рубля», – зазначив Рищук.

«Присутність гривні – настрої населення»

Директор Центру стратегічного розвитку територій із Мелітополя Андрій Орлов вважає, що, попри тиск із боку окупантів, російський рубль вже не стане основною валютою на окупованих територіях півдня України.

Окупований Мелітополь напередодні російського референдуму, вересень 2022 року

«Ті чотири місяці, які свого часу проголошувалися окупаційною владою, пов'язані з введенням валюти, остаточним введенням російського рубля на цих територіях, вони вже провалилися. І в принципі, далі казати, що російський рубль буде розповсюджено стабільно на цих територіях, казати не можна», – певен Орлов

«На ринках і в магазинах продавці надають перевагу саме гривні. Навіть російські солдати намагаються позбавлятися рублів, знаходячи шляхи, щоб десь взяти гривню», – зазначив він.

За словами експерта, не спрацював навіть так званий «рублевий патруль», який окупанти створили саме для розповсюдження російської валюти.

«Жителі масово позбавляються рубля, міняють на гривню. Це викликано, в першу чергу, і військовою ситуацією на херсонському напрямку, про яку ми знаємо з новин, які розповсюджуються на тимчасово окупованих територіях, і з певним позитивним проукраїнським соціальним наративом, який живе у свідомості мешканців, пов'язаний з тим, що ця територія буде визволена найближчим часом», – пояснив експерт.

Магазин у Мелітополі, травень 2022 року

Андрій Орлов підкреслив, що присутність української гривні на окупованих територіях показує настрої, які притаманні місцевому населенню.

«Гривня стає таким самим показником настрою, який є на цих територіях. Тобто проукраїнських відповідно настроїв. Настрої, які показують, що люди очікують звільнення, намагаються жити за українськими законами, наративами, які в них були до війни», – додав він.

«Іде пограбування підприємців»

Сергій Хлань також розповів, що російські окупаційні сили встигли вивезти з правобережної Херсонщини майно, яке належало підприємцям, що не пішли з ними на співпрацю.

Російські військові біля Чорнобаївки

«Відбулося просто банальне пограбування. Так відбувається не тільки з моїм, а і з усіма підприємствами, власники яких не знаходяться на окупованих територіях, які знаходяться на підконтрольній владі України частині або особлива прискіпливість в них до тих, хто повʼязаний ЗСУ. Тобто, як до мене, як до бійця ЗСУ в минулому. Я зараз демобілізований, але все ж, саме такої категорії, підприємства були націоналізовані в першу чергу», – підкреслив Хлань.

Один із підприємців із Херсонської області, який з міркувань безпеки просить не розкривати його прізвище, розповів, що на правобережній частині регіону вже кілька днів масово відмовляються від рублів. Загалом бізнес на цій території у жахливому стані, каже чоловік: «На правому березі вже в тупу мародерять і крадуть все підряд. З будинків витягують не лише речі, а й батареї».

Підприємець також зазначив, що повернути відібраний російськими окупаційними силами бізнес, навіть на звільнених територіях, неможливо.

«На правому березі бойові дії йдуть, нічого ще там не можна повернути. Немає ні будинків, ні бізнесу, все розбомбили. Бериславський район, колишній Новотроїцький, Високопільський – людям нема де жити, все там розбомбили. Люди, які виїхали, покидали всю техніку, склади – нічого немає. Все побили», – каже чоловік.

Він також стверджує, що всю імпортну фермерську техніку окупанти вивезли ще навесні.

Мер Олешків також зазначив, що російські окупаційні сили «не припиняли забирати бізнес у місцевих підприємців».

«Зараз ми бачимо, що йде масовий вивіз усього, що можна вивезти. У місті Олешки був маслозавод, його вже розрізали та вивезли у невідомому напрямку», – повідомив мер.

Житель смт Високопілля після деокупації

Директор Центру стратегічного розвитку територій Андрій Орлов розповів, що на окупованій частині півдня залишилися, переважно, ті підприємства, які фізично не можуть вивезти свій бізнес, або вивезти своїх працівників з цих територій.

«Десь п'ята частина підприємців, які працюють, пов'язані з продуктами першої необхідності, які важливі для вживання цих територій, на які є попит. Але більшість підприємців за весь цей час залишили тимчасово окуповані території і сьогодні знаходяться на території, підконтрольній Україні. Здебільшого продовжують вести бізнес. Відновлюють і працюють», – зазначив він.

«Так, наприклад, усі відомі українські мережі магазинів, вони за цей час залишили ці території. І знаємо, що на їхньому місці на тимчасово окупованих територіях у Мелітополі, на Херсонщині колабораційна влада вже повідкривала свої магазини, аптеки. І здебільшого торгують продукцією російського виробництва за завищеними цінами», – додав Орлов.

Експерт повідомив, що на окупованих територіях півдня з'явилося багато стихійних ринків: «Це як відповідь на те, що до 80% населення втратили і роботу, і джерела доходу. Це як можливість заробити».

Маріуполь: «передають бізнес у користування»

Вуличний торговець продає напої та овочі у Маріуполі

Журналістка з Маріуполя, головна редакторка видання «0629» Анна Романенко розповіла «Новинам Приазовʼя», що російські окупаційні сили міста примусово знецінюють гривню і зараз дозволяють її обмінювати на рублі за курсом один до одного.

«Реальний курс гривні – це одна історія і фактичний курс гривні, який реалізується на території Маріуполя – це інша історія і її (гривню – ред.) примусово знищують окупанти. Це може свідчити тільки про те, що вони там дійсно ще не в Херсоні, не відчувають реальної загрози і змушують людей таким чином відмовитися від гривні. Але, якщо ще влітку і на початку вересня курс був один до двох, то зараз обмінюють один до одного», – розповіла Романенко.

Втім, маріупольці досі користуються і гривнями, і рублями, каже журналістка.

«Дуже багато людей залишається у Маріуполі, які не працюють, але які мають якість там накопичення у гривні і вони можуть цю гривню знімати з карток українських, правда за цю послугу з них здирають великий процент, цей процент нестабільний. Тобто, це залежить від особи, яка заробляє на цьому гроші, але люди мають таким чином отримувати гривню. Тому вона зараз курсує», – пояснила Романенко.

«Літні люди швидше переходять на російський рубль, саме через те, що вони отримують пенсії в рублях і соціальну допомогу від окупантів в рублях, тому у них тільки рублева маса, інших грошей немає. Але люди більш молоді – вони мають і гривню, і рублі», – додала вона.

Жінки розмовляють біля фургона з кавунами, які виставлені на продаж на вулиці в Маріуполі, липень 2022 року

Анна Романенко розповіла, що в Маріуполі відкриваються донецькі мережі магазинів і аптек. Крім того, відновлюють свою роботу і деякі місцеві підприємці.

«Першими, це почали робити ФОПи, які займалися встановленням пластикових вікон, бо це дуже така затребувана зараз послуга і вони на цьому заробляють, змінюються в них канали постачання сировини, обладнання, вікон самих, вони їх везуть з Донецька. Крім того, інший бізнес – це торговельна діяльність і тут невелика частка людей, які змогли відновитися або забажали відновитися в Маріуполі на окупованій території під триколорами», – каже редакторка маріупольського видання.

Журналістка додала, що в Маріуполі набуває популярності схема «передачі бізнесу у користування». За її словами, таких прикладів чимало.

«Власник бізнесу знаходиться на контрольованій Україною території або за кордоном. І формально він заявляє, що не має жодного стосунку до відновлення роботи підприємства в окупації, а по факту він надає дозвіл якимось особам, певним керівникам своїм, довоєнним керівникам установ на те, щоб вони працювали і заробляли гроші», – розповіла Романенко.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.