В якому стані зараз лікарні, які розташовані на звільненій від російської армії частині Херсонщини? Чи є у місцевих жителів можливість своєчасно отримувати медичну допомогу? Чи повертаються лікарі до медичних закладів, і як вони працюють під постійними обстрілами, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Херсонська обласна військова адміністрація оприлюднила контакти медичних закладів, куди жителі регіону можуть звертатися за допомогою. У повідомленні сказано, що попри складнощі та постійні російські обстріли на звільненій частині Херсонщини лікарні працюють у штатному режимі. Вони забезпечені необхідними ліками, обладнанням, альтернативними джерелами живлення та фаховими кадрами, сказано у повідомленні ОВА.
- Також нещодавно до Херсона вдруге прибула місія українсько-ізраїльських лікарів, повідомило «Суспільне». Мета лікарів – допомогти місцевим фахівцям надавати медичну допомогу жителям, які залишаються в місті. Через постійні обстріли частина херсонських медиків виїхала, пишуть журналісти.
- Загалом до Херсона приїздили 20 лікарів. Окрім консультацій проводили ультразвукові дослідження, обстеження серця та видавали медикаменти, зокрема інсулін. Прийом лікарів українсько-ізраїльської місії планують проводити й надалі, раз на місяць.
- Російські війська 16 січня обстріляли обласну дитячу лікарню у Херсоні. Вибуховою хвилею в будівлі неонатального відділення тоді вибило близько 30 вікон. Крім того, російські військові поцілили у два медичні заклади Херсона під час обстрілу міста 24 грудня, повідомляв голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич. Він назвав це «цілеспрямованим терористичним ударом по закладах, які надають допомогу людям». Тоді окупанти завдали удару по території Херсонської обласної клінічної лікарні. Також атакували й обласний заклад з надання психіатричної допомоги – було зруйновано кабінет лікаря, частину даху та систему опалення.
«Масштабні руйнування»
Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів про масштаби руйнувань закладів медичної сфери в області.
Високопілля на Херсонщині після деокупації, січень 2023 року
Або повністю зруйновані, або пошкоджені дуже суттєво, що вимагає повного відновлення після закінчення активної фази бойових дійОлександр Самойленко
«У нас є дуже великі руйнування, які здійснилися на території колишнього Бериславського району. Це майже всі лікарні колишніх районних центрів, які там були до реформи. Вони мають або руйнування, або повністю зруйновані, або пошкоджені дуже суттєво, що вимагає повного відновлення після закінчення активної фази бойових дій», – зазначив Самойленко.
«Все що стосується обласного центру, так само жоден заклад не залишився без «уваги» російських вояк. Мені інколи здається, що вони якраз спеціально направляються, щоб руйнувати медичну інфраструктуру для того, щоб завдати більше болю. Я можу сказати, що один з обласних закладів, він специфічний, але в ньому пошкоджено більше ніж 700 вікон. Це крайнє великий обсяг робіт, щоб відновити», – зауважив він.
На захопленій території Херсонської області російські окупаційні сили облаштовують лікарні під потреби своїх військових, стверджує голова облради.
«В Голій Пристані вони заборонили нашим мешканцям заходити в лікарні й така сама інформація надходила і через селище Чаплинка, Каланчак. Це була така підтверджена інформація, що вони облаштовують на базі наших лікарень госпіталю для військових. Тому обслуговування цивільного населення призупинено, або можна сказати зупинено на сьогодні», – розповів Самойленко.
З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини сходу України, редакція не може отримати офіційне підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Зруйнований Антонівський міст через річку Дніпро, який зʼєднував правобережну та лівобережну Херсонщину
За даними Самойленка, усі спеціалізовані медичні заклади безпосередньо Херсону зараз працюють і там можна отримати медичну допомогу в повному обсязі.
Ми на сьогодні маємо всі необхідні медичні препарати, маємо всі прилади для діагностування, маємо безперебійне подання електроенергії на території медичних закладів.Олександр Самойленко
«Є обладнання для точного діагностування, є можливості для лікування. Ми на сьогодні маємо всі необхідні медичні препарати, маємо всі прилади для діагностування, маємо безперебійне подання електроенергії на території медичних закладів. Тому якщо необхідна допомога, вона буде надана в стовідсотковому вигляді. Дійсно, у нас зменшилась кількість пацієнтів, тому що зменшилась кількість людей на території, але всі пацієнти отримують допомогу», – запевнив він.
Він також розповів, як в регіоні вирішують проблему нестачі лікарів у закладах.
«На території Херсонщини працює місія – «Лікарі без кордонів». У них є графік, вони здійснюють прийом в населених пунктах, які віддаленні від обласного центру. Вони здійснюють прийом і в обласному центрі», – каже Самойленко.
«Я знаю, що в лікарнях працюють бригади лікарів які приїхали з інших міст для надання допомоги Херсонщині. Тому я думаю, що питання, яких лікарів і де не вистачає регулюється. Ми знайшли на сьогодні форму співпраці, коли заклади не конкурують між собою, а один одному допомагають», – зазначив він.
«Поменшало пацієнтів та персоналу»
Генеральний директор Херсонської міської клінічної лікарні ім. Тропіних Леонід Ремига у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що цей заклад не припиняв працювати під час окупації.
«Був період окупації, коли приходили російські загарбники, казали, щоб ми дали лікарню для розташування тут російського військового госпіталю. Це було в середині березня, але я сказав, що лікарня працює, як інфекційний госпіталь і тому у нас тут багато спалахів COVID. Ну і вони таким чином відмовились. Ми трохи ввели їх в оману», – каже гендиректор.
Ця лікарня також була обстріляна, розповідає очільник.
Були значні такі руйнування, які потребують зараз капітального ремонту.Леонід Ремига
«Було пряме попадання в приймальне відділення пологового будинку. На щастя там в цей час нікого не було, ні вагітні, ні персонал не постраждали. Але були значні такі руйнування, які потребують зараз капітального ремонту. Ми продовжуємо приймати вагітних у нас було запасне приймальне відділення. Був збудований цей корпус ще за часів давніх, тому ми працюємо», – додав він.
У лікарні не вистачає певної кількості медичних працівників, каже Ремига. Хоча деякі з них почали повертатися до роботи після деокупації Херсона. Втім, на сьогодні у закладі працюють всі відділення.
«Кількість хворих зараз на стаціонарі майже у 2,5 раза менша ніж у довоєнний період. Але на сьогодні перебуває 106 хворих. Працюють всі відділення – реанімаційні, хірургічні, терапевтичні, пологовий будинок, офтальмологія», – зазначив він.
Кожного дня ми приймаємо майже 10-15 людей з побутовими травмами. На жаль є пацієнти з мінно-вибуховими травмами.Леонід Ремига
«Працює цілодобовий міський травмпункт, де кожного дня ми приймаємо майже 10-15 людей з побутовими травмами. На жаль є пацієнти з мінно-вибуховими травмами. На сьогодні у нас 4 таких хворих – з мінно-вибуховими травмами, які отримали під час обстрілу міста Херсон», – пояснив гендиректор закладу.
Також у Херсоні працюють усі поліклініки, зазначив він.
Херсон, 24 грудня 2022 року. Внаслідок російських обстрілів центру міста того дня загинуло 10 цивільних, поранення отримали понад 60 людей
«Ми в поліклініках видаємо безкоштовні ліки. Працюють пункти видачі цих безкоштовних ліків. В нашій поліклініці є усі спеціалісти сьогодні, є сімейні терапевти, є невропатологи, є хірурги, є окулісти, лор-лікарі, ендокринолог. Працює жіноча консультація», – перерахував Ремига.
«Загалом населення в Херсоні зменшилось тому та кількість медичного персоналу, яка залишилась в лікарнях, цього достатньо», – запевнив він.
На випадок відключень світла у лікарні є генератори, додав Ремига: «Є у нас запас пального. Всі працюємо в такому напруженому, але можна сказати, звичайному режимі. Напруженість виникає тільки під час обстрілів».
«Окупанти вивезли весь транспорт»
Генеральна директорка Херсонської міської клінічної лікарні ім. Лучанського Ірина Стародумова розповіла, що цей заклад свого часу теж був обстріляний російськими військовими.
Акушерський корпус – повністю вибито вікна, постраждало окреме обладнання, окреме приміщенняІрина Стародумова
«Під час одного з обстрілів Херсона снаряди потрапили на територію двору лікувальної установи найближчих вулиць та провулку внаслідок цього обстрілу постраждали кілька будівель, у тому числі й будівля акушерського корпусу. Акушерський корпус – повністю вибито вікна, постраждало окреме обладнання, окреме приміщення. На щастя, породіль та співробітників у цей час у пологовому будинку не було, ніхто не постраждав», – каже директорка.
Втім, лікарня наразі працює у штатному режимі, повідомила вона.
«На жаль, виїхала велика кількість персоналу, але ми нашими силами намагаємося закривати всі можливі проблеми, які у нас є. А це, як правило, брак персоналу. Переважно ми надаємо невідкладну допомогу мешканцям нашого міста та всім, хто звертається з тимчасово переселених осіб з інших районів області», – повідомила Стародумова.
За її словами, заклад також продовжував працювати під час окупації. Та, коли окупанти відступали з міста, вони вивезли з лікарні весь автотранспорт на лівий берег Херсонщини. Нестачу медичного авто вже компенсували благодійні фонди, додала Стародумова.
«Не було ні лікарів, ні ліків»
У деокупованій Високопільській громаді, що у Бериславському районі Херсонської області, місцеві жителі розповіли «Новинам Приазовʼя», що під час окупації фактично залишилися без медичної допомоги – не було ні лікарів, ні ліків.
Розбиті будівлі в селищі Високопілля на Херсонщині, січень 2023 року
Окупанти не давали ні зайти, ні вийти нікомуЖителька Високопілля Наталя
«В мене чоловік онкохворий. Не було нічого і не було навіть можливості передати (ліки – ред.) з Кривого Рогу. Вони (окупанти – ред.) не давали ні зайти, ні вийти нікому», – розповіли місцева жителька Наталя.
Директорка Високопільського центру первинної медико-санітарної допомоги Наталія Корнієнко зазначила, що зараз весь персонал закладу повернувся до роботи. За її словами, військова адміністрація надала інше приміщення під облаштування центру.
«Колись це була будівля санстанції, але останнім часом це був будинок дитячої творчості. Вона підлягає реконструкції, ремонту. Нам поставили вікна на першому поверсі, монтують двері вхідні, нові. Ми потихеньку облаштовуємо кабінети з опаленням. Ставимо пічне опалення», – розповіла Корнієнко.
Наталія Корнієнко
Будівля, в якій раніше був розташований центр, через значні руйнування відновленню не підлягає, каже директорка. Також вона розповіла, як медичні працівники намагалися надавати допомогу місцевим жителям під час окупації.
«Був один лікар і залишилось дві медичні сестри. Вони вдома поранених перев’язували. Ми всякими правдами й неправдами передавали їм допомогу медичну. Їх періодично випускали в Зеленодольськ, де вони в аптеках брали також медикаменти й так надавали допомогу», – каже Корнієнко.
В лікарні Високопілля на Херсонщині облаштовують пічне опалення
Зараз до центру первинної медико-санітарної допомоги звертаються, переважно, з респіраторними захворюваннями та з серцево-судинними проблемами, зазначила вона. Для екстрених випадків у Високопіллі працює швидка: «Польща поставила модульний будинок, вони на минулому тижні отримали новий автомобіль повністю обладнаний, тому зі швидкою проблем немає».
У майбутньому у Високопіллі планують побудувати нову амбулаторію, додала лікарка.
- 11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр. Лівобережна Херсонщина залишається в російській окупації.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.