Що відомо про дітей, яких минулого року вивезли до Росії з дитячого будинку в Херсоні? Кого з них всиновили російські сім’ї і які це матиме наслідки? Наскільки складно повернути до України дітей, які не мають батьків чи інших законних представників? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Лідер російської партії «Справедлива Росія – патріоти – за правду» Сергій Миронов і його дружина Інна Варламова минулого року удочерили вивезену з України дитину. Розслідування про це нещодавно опублікувало російське видання «Важливі історії». Як повідомили журналісти, ідеться про дівчинку Маргариту Прокопенко, якій на момент викрадення, у серпні минулого року, було 10 місяців.
- Вона перебувала у дитячому будинку в Херсоні. Згодом російська сім’я їй повністю змінила особисті дані, тепер вона стала «Мариною Мироновою», а місцем її народження значиться місто Подольськ Московської області, стверджують розслідувачі. Втім, дівчинку вивезли не одну. Також до Москви забрали дворічного хлопчика. Їх повезли туди начебто для «обстеження, визначення подальшої тактики лікування і проходження реабілітації».
- Знайоме із ситуацією джерело розповіло журналістам, що біологічна мати дівчинки позбавлена батьківських прав, а батько помер. При цьому вона має інших родичів в Україні. Доля вивезеного із Херсона хлопчика до кінця невідома. За даними «Важливих історій», у вересні 2023 року він отримав свідоцтво про народження, з якого випливає, що дитина перебуває в Московській області.
- Російський політик Сергій Миронов після виходу журналістського розслідування назвав його «фейком».
- На цю історію відреагував український омбудсмен Дмитро Лубінець. Він заявив, що звернувся до міжнародної спільноти із закликом допомогти повернути дитину, незаконно вивезену Мироновим і його дружиною. Уповноважений наголосив, що це перший факт всиновлення зі зміною імені й прізвища. Лубінець також повідомив, що до нього звернулася опікунка рідної сестри викраденої Маргарити. Жінка просила сприяння встановленню місця перебування дівчинки й оформлення опіки над нею. Маргарита має рідну шестирічну сестру і трирічного брата. Сестра проживає з опікуном, а ось доля брата Маргарити невідома. Він, як і дівчинка, перебував у Херсоні. Тобто рідних сестру і брата розлучили, сказав омбудсмен.
«Таємне всиновлення»
Журналістка видання «Важливі історії» Катерина Бонч-Осмоловська розповіла «Новинам Приазов'я», що Сергій Миронов – це один із провідних російських політиків, які підтримують війну проти України.
Журналісти стверджують, що вони мають документи, які вказують на те, що у грудні 2022 року Сергій Миронов й Інна Варламова удочерили вивезену з Херсона дівчинку
«У процесі розслідування з'ясували, що жінка, яка їх вивозила, – це нова дружина Сергія Миронова. Частина даних, про які йдеться у розслідуванні, підтверджується відкритими джерелами. Зокрема, візит Інни Варламової до Херсона. Але частину справді неможливо, за відкритими джерелами, підтвердити. Взагалі в принципі усиновлення – це історія, що доводиться складно, тому що, звичайно, документи про це ніде не публікуються. Це закриті документи. І, власне, ми з'ясували це завдяки джерелу, яке має ці документи», – каже журналістка.
Сім'я Миронових намагалася приховати факт всиновлення української дівчинки, додала журналістка.
Вони сховали цей факт, і до нашого розслідування про це не було відомо. Вони не розповідали про цеКатерина Бонч-Осмоловська
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Змінюють особисті дані»
Уповноважена з прав дитини в Росії Марія Львова-Бєлова раніше у коментарі проєкту Радіо Свобода «Ти як?» заявила, що вивезених з окупації дітей віддають під опіку до російських родин.
Російський президент Володимир Путін і уповноважена при президенті Росії з прав дитини Марія Львова-Бєлова
Журналістка Катерина Бонч-Осмоловська також зазначила, що російська влада офіційно заперечує факти всиновлення українських дітей. Тому важливо було знайти докази цього щодо дівчинки з Херсона та те, що їй змінили особисті дані.
Усиновлювачі набувають таких самих прав, як кровні батькиКатерина Бонч-Осмоловська
«Російська влада стверджувала, що дітей вони не депортують, а евакуюють. І що вони діють виключно на користь дітей, передають їх до родин під опіку для того, щоб вони не виховувалися в установах. І усиновлення вони заперечували. Тому ми вважаємо дуже важливим той факт, що усиновлення таки тепер доведене. І ми знаємо, що це відбувається. Можливо, це запобігатиме подальшому збільшенню числа таких випадків.
«Вимагали виписати з лікарні»
Перед тим, як Маргариту Прокопенко вивезли з дитячого будинку у Херсоні до Росії, вона деякий час перебувала у Херсонській обласній дитячій клінічній лікарні. «Новини Приазовʼя» поспілкувався з завідувачкою відділення для лікування дітей грудного віку Наталією Лютіковою. Вона розповіла, що дівчинка тоді хворіла на бронхіт. Втім, її вимагали виписати.
Наталія Лютікова
«Приблизно 25 серпня до відділення прийшла виконувачка на той час обов'язків директора будинку дитини Залевська Тетяна Василівна, яка привела жінку і представила її речницею у справах дітей з Москви. Вони хотіли подивитися на умови перебування дітей в будинку і стан їхнього здоров'я. Подивилися, пішли. Після цього мені телефонувала щодоби Залевська і вимагала виписати одну дитинку.
Я відмовлялася, тому що діти лікуються, вони ще нездорові. І вона пояснила, що ця дитина буде їхати до Москви і наполягала, щоб я її виписала», – розповіла завідувачка.
Вона також показала палату, де перебувала маленька Маргарита, куди, за словами Лютікової, приходила жінка з Москви дивитися на дівчинку та інших дітей.
Дітей чекали троє озброєних військових, які супроводжували жінку з МосквиНаталія Лютікова
«Вона подивилася – і все, і пішла. Зрештою 1 вересня (2022 року), коли всі лікарі пішли додому і залишився тільки черговий лікар, він отримав наказ від директора лікарні виписати дитину до будинку дитини. Тому 1 вересня Маргариту було виписано до будинку дитини. Коли я виводила їх з відділення, гостей, то їх чекали троє озброєних військових. Один з них був з кінокамерою. У коридорі вони їх чекали, у відділення не заходили. Вони супроводжували цю жінку», – розповіла Лютікова.
«Вивезли 48, повернули одну дитину»
«Новини Приазовʼя» звернулися до Офісу генерального прокурора України із проханням розповісти, що відомо про розслідування вивезення дітей з Херсонського дитячого будинку. Нам відповіли, що всього з цього закладу депортували 48 дітей, у тому числі 10-місячну дівчинку та 2-річного хлопчика, про яких написали російські журналісти.
У межах кримінального провадження за статтею «порушення законів та звичаїв війни» у червні цього року повідомили про підозру трьом особам, а саме – депутату Держдуми Росії, начальнику незаконно створеного окупаційною владою «департаменту охорони здоров'я Херсонської області» та виконувачці обов’язків головного лікаря «Херсонського обласного будинку дитини».
«Слідство наразі триває, встановлюються інші особи, які можуть бути причетними до незаконної депортації українських дітей з Херсонського дитячого будинку», – зазначили в Офісі генпрокурора.
Також там повідомили, що з 48 дітей, яких вивезли з закладу, лише одну дитину вдалося повернути до України.
Редакції не вдалося поспілкуватися з працівниками дитбудинку через слідство, що триває.
«Родичі досі шукають дітей»
Програмна директорка організації «СОС Дитячі містечка» Дар’я Касьянова розповіла «Новинам Приазов’я», що деякі родичі досі шукають як дітей, так і їхніх батьків, які зникли після повномасштабного вторгнення, зокрема, у Маріуполі.
Дарʼя Касьянова
«Ситуація складна з цими маленькими дітьми, і я думаю, що багато дітей усиновлено. Я знаю, що є експертна оцінка, що майже 400 дітей були усиновлені. Якщо проаналізувати, як була побудована російська інформаційна кампанія, то на початку там писали про усиновлення українських дітей з Донбасу, з Херсонщини. Але вже після того, як був виданий ордер на Львову-Бєлову і Путіна, то риторика змінилась. У РФ вже почали говорити про опіку, про прийомні сім'ї, про те, що з прийомної родини дитину можуть повернути біологічним батькам», – зауважила вона.
За словами Касьянової, дітей важко повертати, навіть якщо вони мають батьків чи інших законних представників. Для цього потрібна згода російського офісу дитячого омбудсмена, батьки чи законні опікуни пишуть, відправляють документи, переклад на російську мову і чекають на відповідь.
«І навіть якщо є це погодження, це не означає, що дитину віддадуть. Є в нас такі випадки, коли дуже довго забирали своїх дітей. Наприклад, приїхали, були всі документи, було погодження з офісом Львової-Бєлової, але не віддавали дитину, чи одну дитину віддали, а іншу не віддали. І законний представник очікував майже 45 днів, щоб віддали другу дитину», – розповіла правозахисниця.
«Депортація продовжується»
Касьянова стверджує, що Росія продовжує вивозити українських дітей і донині. Їхня організація щодня отримує інформацію про це. Дітей, зокрема, вивозять до Криму, на окуповану частину Донбасу, а також до Росії чи Білорусі, каже вона.
Дитину вивезли на територію Ростовської області, вона вже вважається російською дитиноюДарʼя Касьянова
«Дуже багато українських дітей спочатку були в національній базі Росії, яка називається «Усиновлення РУ». І можна було відстежувати, звідки дитина. А зараз ми бачимо, що, наприклад, дитину вивезли на територію Ростовської області, вона вже не є дитиною з України, вона вже вважається російською дитиною – дитиною з Ростовської області. Благо, що багато людей, які досліджують цю тему, вони робили скріни цих сторінок, і ми можемо порівняти. Але, на жаль, ми не маємо усієї інформації», – додала правозахисниця.
- Депортація українських дітей до Росії – це воєнний злочин. За офіційними даними української влади на 31 липня цього року, з початку повномасштабного вторгнення до Росії вивезли понад 19 тисяч дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно – коли батьки, опікуни чи свідки депортації дитини повідомили про неї Національному інформаційному бюро України.
- Українські правозахисники наполягають, що таких дітей «сотні тисяч». Більшість вивезли з Маріуполя, Херсонської, Харківської та Київської областей під час окупації.
- Міжнародний кримінальний суд у березні цього року видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна й Уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за звинуваченням у незаконному вивезенні українських дітей на територію Російської Федерації.
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.