Чи вплине втрата літака Іл-76 на активність російської авіації на півдні України? Де Росія розміщує свою авіацію на окупованих територіях Херсонщини й Запоріжжя, і як її використовує? Як закрити небо над окупованою частиною півдня, яка зброя для цього потрібна українським військовим? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- 24 січня у Бєлгородській області Росії зазнав катастрофи військовий літак Іл-76. За повідомленням міноборони Росії, на борту повітряного судна перебували 65 полонених українських військових, яких перевозили для обміну, шість членів екіпажу та троє супроводжуючих. Російська влада звинуватила Україну, що літак начебто навмисно збили українські Збройні сили.
- Головне управління розвідки Міністерства оборони України 24 січня підтвердило, що на цей день був запланований обмін військовополоненими, але він не відбувся, і наголосили, що «відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту».
- Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні зазначив, що Служба безпеки України з'ясовує обставини, за яких сталося падіння російського літака. Водночас Україна буде наполягати на проведенні міжнародного розслідування, сказав президент.
- Генштаб ЗСУ прямо не відреагував на інцидент, але зауважив, що Росія за останній тиждень здійснила майже два десятки ракетних ударів по Харківщині з Бєлгородської області, і наголосив, що Україна «продовжить вживати заходів щодо знищення засобів постачання ракет, контролю за повітряним простором, в тому числі на Бєлгородсько-Харківському напрямку».
- В американському Інституті вивчення війни (ISW) зазначили, що російські офіційні особи зробили необґрунтовані заяви про те, що Україна нібито збила Іл-76 американськими або німецькими ракетними системами. Ймовірно, це робиться у спробі відмовити західних партнерів України від надання Україні критично важливих систем протиповітряної оборони, написали аналітики.
- Раніше цього місяця Росія втратила ще два літаки – Повітряні сили України збили над Азовським морем літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50 та повітряний пункт управління Іл-22. Після цього на півдні Україні спостерігалося зниження активності російської тактичної авіації. Про це в ефірі телемарафону розповідала керівниця об’єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.
«Гелікоптери на Арабатській стрілці»
«Новини Приазовʼя» вирішили зʼясувати, де на новоокупованих територіях півдня Росія зосереджує свою авіацію, та чи вплине інцидент з Іл-76 на активність російської армії у повітрі, зокрема на півдні України.
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань розповів, що єдиний майданчик, який російські військові використовують для своєї авіації на лівобережній частині Херсонщини, розташований на Арабатській Стрілці. Але там розташовуються лише гелікоптери.
Херсонська область, Арабатська Стрілка, зйомка з дрону, архівне фото
Це найдальша точка від узбережжя Дніпра, фактично від лінії фронту. Хоча вже не є небезпечною для окупантівСергій Хлань
«Єдиний невеликий цей аеродром вони зробили на Арабатській Стрілці, виключно для гелікоптерів. Тобто гелікоптери спостерігаються і активність їхня спостерігається на Арабатській стрілці. Була більше, зараз стало значно менше. Але інколи чутно присутність гелікоптерів і те, що вони сідають саме на Арабатській стрілці, а це найдальша точка від узбережжя Дніпра, фактично від лінії фронту. Хоча вже не є небезпечною для окупантів, тому що ми бачили знищення окупантів, якраз штабів розташування ворога на Арабатській Стрілці. Саме тому постійної дислокації гелікоптерів немає», – зауважив він.
«Активність авіації у Криму»
Активність російської авіації спостерігається зазвичай з боку окупованого Криму, розповідає депутат.
«Постійно чутно роботу авіації людям, які перебувають в Генічеському районі, і рух літаків, і гелікоптерів з боку Криму. Саме звідти з тих аеродромів, аеропортів, вони й підіймають свою воєнну авіацію, якою завдають ударів керованими авіабомбами по правобережній частині Херсонщини та відповідно по місту Херсон. Застосування КАБів було значно високим і максимально високим до того моменту, коли було збито три російських літаки, які впали на територію Чаплинського району. І це була така дуже знакова, потужна операція наших протиповітряних сил, тому що одразу три літаки були знищені», – зазначив він.
Рештки парашутного екіпірування після катапультації одного з пілотів російського літака Су-34, що були збиті 22 грудня 2023 року в Херсонській області
«Поміняли маршрути й поновили удари»
Знищення російських винищувачів Су-34, змусили окупантів зробити певні висновки з безпекових траєкторій та поміняти свої повітряні маршрути, каже Хлань. У цей період військові РФ дійсно зменшили бомбардування Херсонщини керованими авіабомбами. Але згодом атаки поновили.
Окупанти поновили застосування КАБівСергій Хлань
«Згодом окупанти поміняли маршрути, зробивши якісь певні висновки з безпекових траєкторій. І на зараз можна сказати, що робота авіації знову поновилася. Зараз окупанти здебільшого масово накривають керованими авіабомбами Бериславський район. Це правобережна частина Херсонщини від греблі Каховської ГЕС і далі на північ. Тобто це такі населені пункти, як Берислав, Новоберислав, Зміївка. Там найбільша зараз активність ворожої авіації і ударів керованими авіабомбами. Також поновились удари керованими авіабомбами і в районі Антонівського мосту та Дар'ївки. Тобто зараз окупанти, на превеликий жаль, поновили застосування КАБів», – сказав депутат.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Безпечна відстань»
Військовий оглядач Богдан Мірошников у коментарі «Новинам Приазов’я» зауважив, що Іл-76 – це військово-транспортний літак, який зазвичай задіяний у логістиці. У Росії таких літаків багато.
Російський літак Іл-76 у Московській області, 6 січня 2022 року
Втім, втрата такого літака може трохи вплинути на активність армійської авіації, оскільки транспортні літаки підвозять БК (боєві комплекти – ред.). Але, враховуючи специфіку Запорізького регіону, армійська авіація РФ переважно базується вздовж Азовського узбережжя на глибині 30-40 кілометрів від моря. Військове російське керівництво вважає, що це є достатньо безпечною відстанню для роботи.
На окупованій частині Запорізької області російська авіація базується у Бердянську, каже оглядач.
Аеродром Бердянськ, який використовують російські військові, на знімку Planet.com від 28 вересня 2023 року
«Від того моменту, коли фактично зупинився наш контрнаступ на Роботинському плацдармі, і ворог пішов в контратаки, а зараз він вже проводить повноцінну наступальну операцію, ворог активно застосовує ФАБи із УПМК. Це, звичайно не Авдіївка, де там 90-100 ФАБів з УПМК може випускатися, а звичайних ФАБів там взагалі безлімітно випускається. На Запорізькому напрямку трохи простіше, і так, напевно, буде ще деякий час. Але це дуже залежить від того, чи зможемо ми втримати зараз східний фланг – Роботине. Західний вже так горить насправді, а ось східний ще тримається, і від того, як довго ми зможемо це тримати, залежить і інтенсивність бойових дій, і застосування армійської авіації», – пояснив експерт.
- Українські військові у ніч проти 17 жовтня уразили аеродроми в окупованих Бердянську та Луганську. Ця операція отримала назву DRAGONFLY і була здійснена успішно. Про це того ж дня повідомили Сили спеціальних операцій Збройних сил України.
- Зазначається, що в результаті вогневого удару в Бердянську та Луганську українські військові знищили дев’ять гелікоптерів, спеціальну техніку, яка перебувала на аеродромах, пускову установку ППО, склад боєприпасів, а також пошкодили злітні смуги аеродромів. Втрати у живій силі серед російських військових склали десятки загиблих та поранених, повідомили в ЗСУ.
«Санкції працюють»
Військовий аналітик, полковник запасу Збройних сил України Сергій Грабський зазначив, що кількість російських літаків поступово зменшується. Росія не має достатньо ресурсів, аби відновити потенціал своєї авіації.
Сергій Грабський
«Російська сторона, усвідомлюючи, що історично, традиційно, якщо хочете, вони ніколи, ніколи, ніколи не будуть спроможні вести масштабні, потужні авіаційні кампанії, зараз знаходиться перебуває в ситуації, коли вона змушена економити свої літаки, загалом. Тому що досвід показав, що санкції таки працюють, і російська авіаційна промисловість 21-го століття не може не залежати від постачання високотехнологічного обладнання з-за кордону», – наголошує він.
Якщо на кінець жовтня ми спостерігали на фронті проти України 320 літаків, то зараз 310Сергій Грабський
Це призводить до того, що плани російського керівництва з нарощування повітряно-космічних сил зазнають поразки, каже Грабський.
«Я скажу так, що якщо, відповідно до нашої статистики, на кінець жовтня ми спостерігали на фронті проти України 320 літаків, то зараз 310. Загальна кількість літаків зменшується. Плюс вони розуміють, що їхні експлуатаційно-ремонтні спроможності так само дуже обмежені», – зазначив експерт.
«Перевага РФ у повітрі залишається»
Зараз Росія намагається обережно використовувати авіацію і не підводити літаки близько до лінії фронту, каже експерт.
«Ризик збиття, ризик загибелі є надзвичайно високий. Вони діють на максимальних дальностях для того, щоб завдавати ударів. Тому що вони розуміють, що кожний підліт до лінії бойового зіткнення, пов'язаний з великим ризиком. А говорити про те, що вони можуть там здійснювати якісь нальоти на наші міста і села, ну, це можна практично виключити. Тому що, як ви бачите, що в середньому ефективність наших сил та засобів протиповітряної оборони складає понад 65%. Фактично гарантовано із 10 літаків, якщо ми припустимо, як мінімум 6, а то і 8, просто не повернуться назад», – пзауважив Грабський.
Уламки російського винищувача-бомбардувальника Су-34 на околиці міста Лиману, жовтень 2022 року
Він пояснює це не тільки фізичною боязню пілотів здійснювати такі польоти, а й тим, що Росія не має великої кількості високонавченого особового складу для того, щоб посилити свої авіаційні підрозділи.
Втім, російська авіація продовжує переважати у повітрі та завдає ударів по прифронтових територіях, зменшення її активності не є значним, додав експерт.
«Авдіївка, наприклад, як один з елементів фронту за останні кілька днів, має 80 ударів керованими авіаційними бомбами. Тобто, ворожа авіація діє, і саме від нас залежить, наскільки ефективною вона буде, наскільки ми зможемо протидіяти», – зазначив він.
«Потрібні F-16, ATACMS, ППО»
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко розповів «Новинам Приазов'я», що саме потрібно, щоб російська авіація пішла з окупованих територій півдня України. На думку експерта, йдеться про кілька компонентів – літаки F-16, системи ППО великого радіуса дії та ракети ATACMS.
Винищувач F-16
«Чому саме F-16? Тому що вони мають ракетні комплекси, які дозволяють знищувати російську авіацію на великих відстанях. Для того, щоб підвищити ефективність цих ракетних комплексів для F-16, необхідна підтримка дальньої авіації, дальнього радіолокаційного спостереження та розвідки. Це, наприклад, літаки типу AWACS, які можуть сприяти F-16 з повітряного простору Румунії або частково над нейтральною зоною Чорного моря. Це використання засобів ППО радіуса 100 км і більше, для знищення російської авіації. Такі засоби – вони є, але вони не настільки розповсюджені, та не в тій кількості, які можуть становити загрозу 24/7. Тому у 2024 році їх доведення до рівня загрози цілодобової для російської авіації буде дуже важливим», – пояснює експерт.
Запуск армійської тактичної ракетної системи ATACMS
За словами Коваленка, ракети ATACMS навіть з дальністю враження цілей у 160 км мають достатньо потужну бойову частину касетного типу, яка ідеально працює саме проти аеродромів.
«Тому на ТОТ півдня, лівобережній Херсонщині або Запорізької області використання цих ракет по аеродромах, які використовує Росія як для своєї фронтової тактичної авіації, так і для ударних гелікоптерів, буде просто ідеальним», – зазначив він.
«Болісний процес»
Якщо Україна матиме достатньо такої зброї – російська авіація залишить не лише аеродроми на окупованих територіях Херсонської і Запорізької областей, а й Криму, переконаний Коваленко. Будь-які втрати в авіації Росія сприймає болісно, додав аналітик.
Протягом 2024 року РФ може втратити основний свій бойовий потенціалОлександр Коваленко
«Для них це дуже складний процес відновлення цього потенціалу. А-50 вони взагалі не можуть відновити, Іл-22 також. Су-34 вони можуть виробляти десь до ескадрильї на рік, це 10-12 одиниць на рік. Це їхній потенціал. Іл-76 виробляють взагалі одиниці на рік. Тому на сьогодні для них кожна така втрата максимально болісна і вони будуть намагатися її мінімізувати. Бо якщо вони цього не будуть робити, то протягом 2024 року вони можуть втратити основний свій бойовий потенціал, а також військово-транспортний та розвідувальний потенціали, якщо будуть продовжувати їх використовувати у тому ж режимі, що і раніше», – прогнозує військовий аналітик.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Найбільш ласа ціль». Росія втратила два унікальні літаки ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ЗСУ нищать російську авіацію над Азовом. Чи вдасться Україні відвоювати небо на півдні? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Дивовижний талант ЗСУ»: американський генерал оцінив досягнення та ризики УкраїниМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.