Чи стане портопункт Генічеська новою військовою базою?

В якому стані зараз перебуває генічеський портопункт? Чи має він перспективи розвитку? Чи може генічеський портопункт перетворитися на рибний порт і що для цього потрібно? Ці та інші запитання обговорювали в ефірі програми «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.

• Із початку появи поселення на місці сучасного Генічеська місцеві жителі займаються морським промислом. Пізніше, коли Генічеськ вже отримав статус міста, вантажообіг морського порту виріс до 400 тисяч тонн.
• За часів незалежності України порт у Генічеську втратив статус торговельного та став портопунктом. Спочатку підпорядковувався Скадовському, а потім Бердянському порту.
• Наразі генічеський портопункт перебуває у замороженому стані та повноцінно не функціонує. Рибним виловом займаються лише приватні підприємці. Місцеві жителі сподіваються на те, що у майбутньому порт знову запрацює, як у минулі часи.

Начальник адміністрації Бердянського морського порту Тарас Верніба в ефірі програми зазначив, що один з можливих варіантів розвитку портопункту – це його перехід українським військовим.

«Наразі розглядається можливість його передачі до оборонних відомств країни», – сказав він.

Під які саме потреби військові можуть використовувати портопункт, начальник адміністрації Бердянського порту не вказав.

«Я не можу відповідати за військових, що там буде, але я би зазначив, що, в першу чергу, це робиться для зміцнення обороноздатності країни. Якщо ця передача відбудеться, будуть створені додаткові робочі місця та будуть поступати податки в бюджет Генічеська», – додав він.

За його словами, портопункт – у задовільному стані, однак наразі він «законсервований і перебуває під охороною».

Колишній командир розвідувального корабля ВМС України «Славутич» Олексій Кисельов стверджує, що портопункт перебуває в «нікудишньому стані».

Попри це, колишній начальник портопункту Володимир Вишневецький ще в грудні минулого року в коментарі «Новинам Приазов'я» зазначав, що об’єктом цікавились українські прикордонники.

«На сьогодні робота портопункту заморожена, ніякої діяльності немає. Біля причалу стоять кілька риболовецьких суден. На цьому все. Приїжджала комісія морських прикордонників, цікавилися тим, щоб робити з портопункту певну базу», – повідомляв Вишневецький.

Генічеськ – рибна артерія Приазов’я?

Вишневецький певен, що треба відновлювати генічеський портопункт як рибальський порт.

«За парканом порту розташований «Генічеський рибоконсервний завод». Він теж не працює. Але це комплекс», – наголошує колишній очільник порту.

За його словами, рибний порт може забезпечити своєю діяльністю сучасне садкове господарство та рибопереробку для заводу, що розташований поруч.

Таку ж пропозицію минулого року висловили також в Асоціації рибалок України, представники якої звернулися до Херсонської облдержадміністрації.

Заступник голови Херсонської облдержадміністрації Микола Якименко прокоментував виданню ЦЖР, що «це питання опрацьовується». За словами чиновника, інвестиційну привабливість порт втратив після анексії Криму.

Колишній командир розвідувального корабля ВМС України «Славутич» Олексій Кисельов також вважає, що портопункт вигідніше використовувати для рибної промисловості.

«Генічеськ – це невелике місто, йому вигідніше використовувати причали, коли там є рибалки та невеликі вантажоперевізники. А катери прикордонників треба перенести на інший берег та почистити ковш (невелика акваторія в порту або в гавані – ред.)», – висловив своє бачення в ефірі Кисельов.

На його думку, «риби багато не буває».

«Це логічно і актуально, щоб такий порт, як Генічеськ, став рибним. Бо колись Азовське море було настільки потужним в цьому плані, що ми навіть не могли очікувати, що колись залишимося без ресурсу», – зазначив у прямому ефірі Радіо Свобода голова Центру підготовки і розвитку аквакультури «Риболов» Володимир Волков.

Експерт вбачає великі перспективи рибного господарства за умови запуску програми штучного вирощування: «Зручна невелика глибина, близько підходять термальні води, бо температура грає важливу роль. Це унікальне місце».

На його думку, вирощувати тут можна піленгаса, калкана, креветку, рапана та мідій. А також займатися переробленням медуз.

«У нас є потужний покупець цього продукту – азійські країни, які використовують це як свої традиційні ласощі, і в сушеному вигляді їх їдять, і в маринованому, і навіть салати з них роблять. А якщо є покупець, то має формуватися і пропозиція», – запевняє він.

Разом з цим Тарас Верніба пояснює, що причиною припинення морської вантажної переробки у генічеському портопункті є відсутність своєчасних поглиблювальних робіт у період економічної стагнації в 1990-ті роки.

«Зараз там недоцільно та економічно невигідно приймати судна, адже проєктна глибина становить п’ять метрів», – каже він, підкреслюючи, що поруч є два порти із кращими показниками прохідної осадки та паспортної глибини, а саме: в Маріуполі та Бердянську.

Засніжений Генічеський порт – пам'ятник морського минулого міста (фотогалерея)

У грудні 2021 року міністр оборони України Олексій Резніков повідомляв, що Україна розпочинає будівництво двох нових військово-морських баз, які розташовуватимуться в Бердянську та Очакові. «Ми переходимо до практичної стадії будівництва двох військово-морських баз у Бердянську та Очакові та інших контрактів у рамках домовленостей зі Сполученим Королівством», – сказав Резніков, додавши, що розвиток флоту є одним із пріоритетів Міністерства оборони.

З осені минулого року у ЗМІ почали з’являтися повідомлення з посиланням на дані розвідки про концентрацію російських військ на кордоні з Україною. США й інші країни Заходу припустили, що Москва готує військове вторгнення і почали надавати військову допомогу Україні.

Кремль ці заяви відкинув і зажадав від США і НАТО «гарантій безпеки», зокрема, не розширювати альянс на схід. Представники Заходу заявляли, що на поступки в принципових питаннях не підуть.