«Горілка та цигарки в обмін на їжу». Виживання в окупації після блокади

«Люди їздять до Маріуполя й дограбовують склади з горілкою», – розповідає жінка, що евакуювалося в селище за містом

«Тут є електрика та зв'язок. У Маріуполі – пекло, ми тут зараз в раю», – це перші слова, які кажуть люди, що змогли вибратися з блокадного міста. Але після кількох днів приходить усвідомлення, що треба знов виживати, але вже в окупації. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» публікує історію жительки Маріуполя, яка протягом майже місяця намагалася не померти в облозі російських військових, а тепер опинилася там, де панує підконтрольне РФ угруповання «ДНР».

Чимало тих, кому самостійно вдалося покинути блокадний Маріуполь, доїжджають до населених пунктів вздовж узбережжя – Білосарайської коси, Мангуша, Приазовська, Ялти (Донецька область), Мелекіного, Урзуфу, Юр’ївки, Бабахтараму. Це основні локації, де після евакуації осідають біженці, як самі себе називають жителі Маріуполя. В цих містечках є невеликі приватні, готелі, в яких маріупольці приходять до тями кілька днів. Але поступово їм доводиться занурюватися в нову реальність – із натуральним обміном, під прапорами угруповання «ДНР».


«Ми застрягли, коли стали дізнаватися, як виїхати далі на Запоріжжя, виявилося, що всі дороги заблоковані», – розповіла жінка.

За її словами, там, де вона перебуває, майже всі розрахунки – тільки за готівку, якої у маріупольців майже не має.

Є тут люди, які досі ганяють до Маріуполя й дограбовують склади з горілкою, та роблять обмін
жителька Маріуполя

«Тому тут діє активний натуральний обмін. В магазинах не завжди погоджуються прийняти гроші переводом на картку. Є тут люди, які досі ганяють до Маріуполя й дограбовують склади з горілкою, та роблять обмін, або продають за готівку. Добре мати саме горілку, або українські цигарки, бо російський тютюн не дуже за якістю. Ось це найбільш ходовий товар для обміну на готівку, аби потім купити нормальної їжі», – поділилася досвідом жінка.

Але, каже вона, багато кому доводиться згодом голодувати.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Евакуація людей із Маріуполя, розстріли, полон: як працюють волонтери на півдні України?
Нещодавно була хороша погода, вдалося наловити креветок, вони дуже дрібні, але це хоч щось
жителька Маріуполя

«Іноді допомагає море – де можна самому чогось наловити: нещодавно була хороша погода, вдалося наловити креветок, вони дуже дрібні, але це хоч щось. Можна шукати рибалок, та вимінювати рибу на щось. Інший варіант – брати так звану гуманітарну допомогу, яку роздають «деенерівці», – додала жінка.

За її словами, опинившись в такій ситуації, доводиться поступатися своїми принципами, тому що ціна цього – це життя, і не тільки твоє.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Донбаський сценарій» для Маріуполя. РФ призначила «мера мертвого міста»
Є хліб та булки, їх привозять з Мангуша, але черги по 200-300 осіб
жителька Маріуполя

«Тут жінки з двома немовлятами, вони останні дні пили лише воду. Голодують. Їм потрібна допомога. Наприклад, молоко можна купити лише в Ялті, але щоб дістатися туди, треба мати авто, або йти пішки 2 години, звісно мама з малюками такий шлях не витримає. Там же можна купити якісь овочі. Є хліб та булки, їх привозять з Мангуша, але черги по 200-300 осіб, в черги ці заздалегідь записуються», – розповідає наша героїня.

Ще одна проблема – відсутність питної води, вона в цьому селищі завжди привізна.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Бомбить, а потім «допомагає»: як Росія зображає із себе «рятівника Маріуполя» (рос.)

«Ось вчора була цистерна, хто встиг, побачив – пощастило. Хліб коштує 20 грн, картопля – 65 грн за кілограм, цигарки – 120-150 грн за пачку», – каже жінка.

Життя в цих населених пунктах підпорядковано правилам угруповання «ДНР». Окрім місцевого населення, переважна більшість – це жителі Донбасу, але це не рятує їх від періодичних обшуків і допитів. Жінка каже, що це життя в постійному страху та тривозі, тому дуже сподівається, що їй вдасться покинути це місце і доїхати цілою та неушкодженою до вільної території України.

З огляду на бойові дії редакція не може отримати офіційного підтвердження щодо озвучених свідчень чи незалежно їх перевірити.

Масштабна війна Росії проти України триває із 24 лютого. Росія відмовляється називати своє вторгнення війною і наполягає, що це – «спеціальна військова операція» з метою «демілітаризації та денацифікації». Нині з обласних центрів окупований тільки Херсон, однак російська влада зайшла до кількох менших міст на півдні та сході України. Згодом почали з’являтися повідомлення про переслідування та викрадення проукраїнських активістів, журналістів та представників місцевої влади на територіях, контрольованих російськими військами.