Як російські військові використовують окупований острів Джарилгач, і чи є він для них стратегічно важливим об'єктом? Якої шкоди може зазнати острів через дії російської армії? Як можуть розвиватися бойові дії на Херсонщині найближчим часом? Все це зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Російські військові з’єднали острів Джарилгач з окупованою материковою частиною Херсонщини, повідомили 19 травня Сухопутні війська ЗСУ. За даними українських військових, російська армія в районі населеного пункту Лазурне засипала піском переправу до острова. «Це зроблено з метою більш інтенсивного використання природоохоронної території національного парку для військових потреб. Зокрема, окупанти облаштували на острові військовий полігон», – зазначили Сухопутні війська.
- Керівниця Об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони та охорони Півдня Наталія Гуменюк 20 травня в ефірі телемарафону розповіла, що на острові Джарилгач «російські військові готують полігон, де будуть навчати нещодавно мобілізованих солдатів». За її словами, російські окупанти вишукують на острові місця, які будуть більш-менш безпечними, адже вважають, що це та відстань, яка для ЗСУ поки що недосяжна.
«Грають на гуманітарності українців»
У коментарі «Новинам Приазов'я» Наталія Гуменюк розповіла, що, крім навчального табору російські військові можуть розміщувати на Джарилгачі свої склади.
«Бачимо і спостерігаємо за тією інтенсивністю автівок, які туди постачаються. Цілком імовірно, що десь там розосереджуються і склади, типу польових складів боєкомплекту. Оскільки ворог взагалі намагається розосереджувати свої запаси, ресурси по лівому берегу, не уявляючи на який напрямок може бути спрямований вогневий контроль сил оборони, тому в принципі це все виглядає досить логічно. Але алогічно щодо ставлення до природних багатств, зокрема лівобережного краю (Херсонщини – ред.)
Острів Джарилгач навряд чи є стратегічно важливим об'єктом для російських військових. Скоріше за все, вони поки що почуваються там у безпеці, зазначила спікерка.
Розраховують, що ми не будемо атакувати унікальний острівНаталія Гуменюк
«Цілком імовірно, що користуючись тим, що це заповідна зона, вони розраховують, що ми не будемо атакувати унікальний острів і намагаються таким чином для себе використати його як додаткове збереження, скажімо так, своїх запасів. Тобто граючи на гуманності українців, намагаються отак використовувати й природні запаси наші також», – зауважила вона.
Гуменюк підкреслила, що острів Джарилгач є цінним для України. Це унікальний заповідник з рідкими видами флори та фауни.
«Це особливості нашого півдня і ми бережемо все, що наше, що наше не тільки з точки зору унікальності, а й просто з огляду того, що там, сподіваємося, ще за панування окупантів залишилися живими ті об’єкти флори й фауни, які зокрема і зберігалися оцією заповідною діяльністю», – додала вона.
«Мілітарна зона від початку окупації»
Голова Скадовської територіальної громади Олександр Яковлєв зазначив, що «російські військові зробили острів Джарилгач своєю мілітарною зоною» ще від початку окупації.
Олександр Яковлєв
За його даними, з того часу судноплавство повністю закрито і ніхто не може потрапити на острів, окрім російських військових.
«Тобто тільки військові РФ контролюють цю зону, вони її зробили повністю мілітарною. Вони давно його (острів – ред.) окупували і там був проїзд, вони раніше туди їздили морем», – розповів мер міста.
Яковлєв каже, оскільки для жителів Лазурного прохід закритий, достеменно повідомити, що там відбувається не можна.
Їздить техніка, чути постріли, вибухиОлександр Яковлєв
«Те, що можуть жителі підтвердити, це те, що туди їздить техніка, чути постріли, вибухи. Тобто це не просто стрілецька зброя, це вибухи якісь, напевно там є якесь озброєння, напевно там проводять якісь навчання», – припустив Яковлєв.
Загроза для тварин та рослин
Облаштування на острові навчального полігону може мати суттєві негативні наслідки, розповідає голова громади.
Знаходження там великої кількості техніки, людей також має негативний вплив на екологію і стан природи островаОлександр Яковлєв
«Наслідки це може мати дуже серйозні, оскільки все-таки коли острів, то є циркуляція води, під час штормів вода в затоці повністю оновлюється, тобто дуже сильна течія в цій протоці завжди була. А якщо вона повністю пересипана, засипана, то відповідно ніякої циркуляції немає і таким чином з’являється така велика застояна зона. Це 50 тис. гектарів, грубо кажучи, площа нашої затоки – це мілководна затока, яка сильно прогрівається і літом можуть бути наслідки всього цього. Тому, звісно, це погано для екології. Та й в принципі знаходження там великої кількості техніки, людей також має негативний вплив на екологію і стан природи острова», – пояснив голова громади.
Флора на острові Джарилгач
Через дії російських військових на острові Джарилгач можуть зникнути рідкісні види тварин і рослин, каже посадовець.
«Там рослина є у нас червонокнижна – золотобородник, яка проростала на площі близько 1000 га на острові. Це реліктова рослина. Зрозуміло, що якщо будуть по ній топтатися, то там нічого від неї не залишиться. Там є дикі тварини. І не тільки ці червонокнижні рослини, є й інша флора та фауна», – розповів Яковлєв.
Крім того, є інформація, що російські окупанти відстрілюють деяких тварин на острові, додав Яковлєв: «З якою метою… навіть кажуть просто з метою харчування. Достовірної інформації немає».
Дикі тварини на острові Джарилгач
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Втратити заповідник назавжди»
- У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України 19 травня заявили, що російські військові знищують територію Національного парку «Джарилгацький». У міністерстві підкреслили, що Джарилгацька затока з островом – це одне з 22-х найбільш важливих та унікальних водно-болотних угідь планети, що охороняються Рамсарською конвенцією. Там живуть унікальні види дельфінів – білобочка й афаліна.
- Перекриття Лазурненської промоїни призведе до замулення і деградації екосистем всієї затоки, порушення процесів міграції риб, якими, зокрема, і харчуються водно-болотні птахи. Такі дії окупантів є прямим злочином проти природи, заявили у відомстві.
Євген Хлобистов
Професор Національного університету «Києво-Могилянська Академія», викладач курсу «Екологічна економіка» Євген Хлобистов розповів «новинам Приазовʼя», що острів 42 кілометри довжиною, де сконцентровані біля 500 видів рідкісних рослин.
«Там є унікальне біорізноманіття, десятки занесені до Червоної книги, унікальні піски, інколи Джарилгач називають такими українськими Мальдівами, хоча я не дуже прихильник, щоб порівнювати наші перлини з іншими, але це дійсно унікальне місце», – каже професор.
На його думку, російські військові можуть знищити природу острова Джарилгач назавжди, якщо перебуватимуть там ще бодай кілька місяців.
На жаль, ми можемо втратити цей заповідник назавжди. Особливо, якщо він буде безпосередньо залучений в таких мілітарних ціляхЄвген Хлобистов
«Особливості заповідників в тому полягають, що коли ми втрачаємо унікальність заповідного фонду, унікальність території, унікальність біорізноманіття, ми потім не можемо це відновити. В принципі, це неможливо рукотворно відновити. Тому що воно є, поки ми його зберігаємо. Повернення назад не буде. На жаль, ми можемо втратити цей заповідник назавжди. Особливо, якщо він буде безпосередньо залучений в таких мілітарних цілях. І це, мабуть, є найбільш небезпека», – зауважив Хлобистов.
Узбережжя та два маяки на острові Джарилгач
Масштаби екологічних збитків залежатимуть від інтенсивності використання території острова російськими військовими, додав він. За словами професора, якщо окупанти будуть проводити активності суто мілітарного характеру, то за 1-2 місяці все у заповіднику буде зруйновано. Особливість будь-якої екосистеми полягає в тому, що вона взаємозалежна. Тому коли змінюється якась частина екосистеми, то інша частина теж деградує, пояснив науковець.
«Російські військові вже знищили природну унікальність мису «Опук» в окупованому Криму, тому цілком імовірно, що так само вчинять і з островом Джарилгач», – додав професор.
«Можуть використовувати для запуску БПЛ»
Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук каже, що російські військові час від часу використовували Джарилгач у своїх цілях ще з 2014 року.
Павло Лакійчук
Вони стріляють з автоматів, кидають гранати, риють окопиПавло Лакійчук
«Вони туди висаджувалися час від часу, непомітно, тихо, використовуючи ймовірно його для ведення розвідки. Ніякого тактичного значення, він (острів – ред.) не відіграє. Хіба що через затоку тікати звідти буде ближче до Криму, але це такі непрофесійні висловлювання. Тому що звідти евакуацію здійснювати значно складніше. Насправді ворог там влаштував полігон – стрільбище для мобілізованих, які передислоковані, перекинуті на територію Херсонщини, і там з ними проводиться допідготовка. Вони стріляють з автоматів, кидають гранати, риють окопи. Що це значить для природи такого унікального місця? Я навіть не уявляю», – зазначив він.
Російські військові навряд чи будуть розміщувати на Джарилгачі ракетні установки для обстрілу української території, каже експерт.
«Цілком можливе завезення туди «шахідів» (іранських ударних безпілотників – ред.). Запускати їх звідти, аби вони ближче долетіли до лінії фронту, до бойового зіткнення, аби наші засоби протиповітряної оборони пізніше їх виявляли. Таке цілком можливо», – припустив експерт.
«Знакова подія»
Лакійчук також звернув увагу на певні досягнення українських військових на Херсонщині. Мова йде про збивання 21 травня російського винищувача Су-35 в територіальних водах України у цьому регіоні. Про це наступного дня повідомили Повітряні сили ЗСУ. Експерт називає це знаковою подією.
Залишки збитого на Харківщині російського бойового літака Су-35. Архівне фото
«Вони кошмарли наразі північно-західну частину Чорного моря, українці вигнали російські кораблі звідти. Вони бояться туди з'являтися. Але ворог тримає цю акваторію над нашими судновими шляхами з використанням авіації. Тут, на жаль, в нас можливостей значно менше. Крім того, ворог звідти, з цих районів патрулювання, здійснює скидання керованих авіабомб. Вже понад місяць це відбувається», – зауважив експерт.
На його думку, якщо ЗСУ не можуть знищити всі ці носії, то мають продемонструвати противнику, що такі удари здійснювати небезпечно, має серйозні ризики й призведе або до значного зменшення бомбардувальної активності противника, або до її припинення. Це змусить російських військових шукати способи захистити свої носії, вважає експерт.
Він зазначив, що російські військові на окупованій частині півдня України, на відміну від сходу, перейшли до «глухої оборони», що свдчить про те, що вони очікують контрнаступу ЗСУ.
Фото зруйнованого Антонівського мосту на Херсонщині, 13 листопада 2022 року
«Навіть тактичні дії, які здійснюють росіяни (військові – ред.) на Херсонщині, на заході Запоріжжя, максимально мають розвідувальний характер, щоб дізнатися зміни в дислокації українських сил», – зауважив він.
Звільнення окупованої частини Херсонщини надасть можливості для деокупації Криму, додав експерт.
«Те, що наші військові доволі активні на цьому напрямку може свідчити, що херсонський напрямок розглядається як один з можливих напрямків головного удару нашої контрнаступальної операції. А щоб Крим звільняти, треба вийти на Чонгар і Перекоп», – зазначив Лакійчук.
- Російська влада у вересні 2022 року оголосила про анексію чотирьох українських областей, включно із Запорізькою, які були частково окуповані.
- Україна і Захід засудили цю спробу анексії. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
- 11 листопада 2022 року Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр.
- Українська влада заявляє, що збройним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.
Відео Радіо Свобода від 2016-го року:
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Це катастрофа. Скрізь військові РФ». Що відбувається із заповідниками та національними парками в окупації? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Випалена земля». Як війна впливає на екологію півдня України?
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.