Скільки дітей російські окупаційні сили вивезли з Херсонської й Запорізької областей та скільки вже вдалося повернути? Де та в яких умовах вони перебувають? Що розповідають діти, які вже повернулися в Україну? Про це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- В Україну 8 квітня повернулася 31 дитина з Херсонської та Харківської областей, яких після початку повномасштабного російського вторгнення вивезли до Росії або на окуповані РФ українські території. Про це повідомив фонд Save Ukraine, що повертає депортованих дітей додому.
- Директор фонду, а в минулому уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба зауважив, що з кожною місією кількість годин допитів у ФСБ Росії, випробувань, через які проходять сім’ї, щоби повернути своїх дітей, збільшується.
- У Херсонській обласній військовій адміністрації 10 квітня повідомили, що саме в цей регіон того дня повернули 24 дитини, яких вивезли під час окупації російські військові. За словами волонтерів фонду Save Ukrainе, це була одна із найскладніших рятувальних місій. Вони розповіли, що російська сторона влаштувала батькам дітей 13-годинний допит, а пізніше змусили брати участь у пропагандистському репортажі.
- 22 березня до України також повернули 17 дітей. В організації Save Ukrainе розповіли, що 15 дітей тримали в Євпаторії, в таборі «Лучистый». Одну дитину повернули з окупованої території Луганської області, а ще одну – з російської Анапи. Більшість родом з Херсону, їхнім батькам казали, що дітей везуть на двотижневий відпочинок, але потім відмовилися повертати, посилаючись на загрозу обстрілів.
«Шантажували батьків»
Юристка благодійного фонду Save Ukraine Мирослава Харченко розповіла «Новинам Приазов'я», що загалом вважає депортованими понад 700 тисяч дітей. Близько 300 дітей перебувають у Криму.
«Це не всі діти, які без сім'ї, деякі родини виїжджали, але це відбувалося також шляхом примусової евакуації. Згідно з міжнародним кримінальним правом, є така класифікація злочину, коли ворог, окупант створює умови, щоб евакуюватися з місця, де є загрози життю та здоров'ю, але він робить все, щоб можна було виїхати в один бік, на територію Росії», – повідомила правозахисниця.
Організація Save Ukraine провела 5 рятувальних місій, розповідає юристка. Згідно з офіційними даними порталу «Діти війни», до України повернуто понад 300 неповнолітніх, 95 з яких повернули правозахисники організації. Харченко зазначила, що російські окупаційні сили чинили тиск не лише на батьків, а і безпосередньо на дітей, щоб вони погоджувалися виїхати до Криму або до Росії.
Вони мотивували батьків віддати дітей на оздоровлення, був просто шантаж і залякуванняМирослава Харченко
«Мати не пускає, каже: «Ні, вибач, ти не поїдеш, війна триває, будь поруч, щось трапиться». Довели до такого стану, що дитина казала, якщо ти не відпустиш, то я просто втечу з хати та потраплю в цей табір. Вони мотивували батьків віддати дітей на оздоровлення, був просто шантаж і залякування», – стверджує представниця Save Ukraine.
«Казали, що вони – недодіти»
Юристка Мирослава Харченко зазначила, що особливо складно повернути дітей, про батьків яких немає інформації. Адже російські представники видають дітей «виключно законним представникам». Дітей, яких вивезли в зазначені табори, «вчили любити Росію та ненавидіти Україну», розповідає вона.
Гімн Росії грав по 4-5 годин безперестанкуМирослава Харченко
«Вони (діти) перше, що мали зробити – це вивчити на пам'ять російський гімн. Гімн грав по 4-5 годин безперестанку. Щоранку вишикувалася лінійка, вони співали гімн Росії, славили Росію, різні вірші тощо», – розповіла Харченко.
Вона повідомила, що умови, в яких перебували діти, теж змінювалися. Діти, що повернулися, розповіли, що спочатку відбувалося певне навчання, але потім ставлення до дітей різко змінилося.
Була антисанітарія: щури, таргани, не було їжі. Діти ходили голоднимиМирослава Харченко
«Дітей почали переміщати з табору в табір, умови ставали гіршими. В останніх таборах, коли ми забирали дітей, вони розповідали, що була антисанітарія: щури, таргани, не було їжі. Діти ходили голодними, бо якість їжі залишала бажати кращого», – розповіла правозахисниця.
Вона додала, що також на дітей тиснули психологічно, розповідали про подальшу долю – в російських родинах.
«Росіяни казали, що «ви – недодіти, схожі на нас, на росіян, але ви не такі». Завжди щось було недо – недороблені, недорозвинені, недовиховані. Крім того, їм казали: «Та ну не повернешся додому, батьки тебе не хочуть забрати, ти не потрібен, батьки хочуть від тебе відмовитися, тому ти тут сидиш. Своїй державі ти теж не потрібен. Тебе в Україні нічого хорошого не чекає. Розруха, там – нацисти, живодери, куди тобі їхати? Лишайся тут, ми тебе влаштуємо в кращу російську сім’ю», – переказала розповіді дітей юристка.
Доля дітей-сиріт з Херсонщини
Голова пресофісу Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков розповів «Новинам Приазов’я», скільки дітей вже вдалося повернути саме на Херсонщину.
«Вже вдалося повернути 51 дитину з області. Окрім цього, раніше ще вдалося повернути 32 дитини. З них 15 вихованців Херсонського центру психологічної реабілітації. Днями вдалося повернути на Херсонщину вихованця Олешківського дитячого будинку», – розповів Толоконніков.
Він зазначив, що 245 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на окупованій лівобережній частині Херсонщини. Ще 21 дитина – у Криму та в Росії. Зараз діти, які повернулися на Херсонщину 10 квітня, почуваються добре, запевнив речник.
«Є заборона про недопуск дітей, які проживали в «червоній» зоні, яка під постійними обстрілами, тому деякі знаходяться у своїх домівках в більш безпечних населених пунктах, деякі поїхали в інші регіони, їм надали житло. Діти, які жили вздовж річки (Дніпро – ред.), туди не поїхали», – повідомив голова пресофісу.
«Пів року в таборі»
Жителька Херсону Наталія Сакало – мати одного з хлопців, яких вдалося повернути з окупованого Криму, розповіла «Новинам Приазовʼя», що дитину вивезли у жовтні минулого року нібито на час канікул, але повертати відмовилися. Сина вдалося повернути лише за пів року.
«Їх не віддавали. Він сам це навіть говорив: «Потім, потім». Тобто казали, що немає дороги, кордони закриті. І це ми згуртувалися та поїхали. Цікаво, що він (син – ред.) взагалі нічого не розповідав. Просто хотів додому», – згадала жінка.
Вона розповіла, що у таборі її сину викладали три предмети: математику, російську мову та російську літературу.
«Примушували отримувати паспорт РФ»
Проєкт «Слідство.Інфо» нещодавно опублікував розслідування про двох дівчат підліткового віку, яких російські окупаційні сили вивезли до Криму, а потім доокупованого Генічеська. Кореспонденти розшукали дітей з Херсону, які поїхали нібито на 2-тижневий відпочинок. Журналістка проєкту «Слідство.Інфо» Юлія Химерик розповіла «Новинам Приазов'я», що знайшла дівчат через соціальні мережі.
За її словами, спочатку дівчат вивезли до санаторію «Здравниця» у Євпаторії, а потім перемістили до гуртожитку місцевого ПТУ у Генічеську. Українок зарахували до навчального закладу без будь-яких документів.
Кожного разу, коли наші діти робили щось патріотичне, їх за це дуже сильно сварилиЮлія Химерник
«В Криму їх змушували вставати під гімн Росії, слухати гімн Росії, відвідувати концерти, на яких розповідали, що Росія дуже гарна та краще бути з нею. Кожного разу, коли наші діти робили щось патріотичне, їх за це дуже сильно сварили, казали, що Україні вони не потрібні, що краще бути Росією, що не треба так робити, коли ви їсте російський хліб», – поділилась Химерик.
У Генічеську на дівчат тиснули, щоб вони отримували російські паспорти, розповідає журналістка. Пояснювали це тим, що дівчата не зможуть здати Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО)
«Так само без російського паспорта не можна було отримувати якісь виплати. Щоб там жити, діти, які без батьків, без підтримки, мали думати про російське громадянство. Також були класні години, на яких розповідалося про дії Росії, що вона права, що вона «рятує». В ПТУ відкрилося російське відділення «Рух перших». Їх змушували писати російською та забути Україну», – стверджує Химерик.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Вона повідомила, що дівчата зараз не живуть у Херсоні через те, що місто регулярно обстрілюється російськими військовими. Одна з них поїхала на Вінниччину, інша – до родичів в Одесу. За словами журналістки, підлітки ще виснажені, але щасливі, що повернулися на підконтрольну владі України територію.
«Не всі діти повертаються»
«Новини Приазов'я» поспілкувалися також на цю тему з міським головою Мелітополя Іваном Федоровим. Він розповів про випадки вивезення дітей з окупованої частини Запорізької області. За словами міського голови, йдеться про підлітків від 14 до 17 років.
Окупанти збираються набрати щонайменше 200 дітей до таких таборівІван Федоров
«Майже 250 дітей було вивезено з Енергодару та Кам'янки-Дніпровки, а потім дітей забирали в табори з Мелітополя. І наразі вчергове вони (окупаційні сили – ред.) збираються набрати щонайменше 200 дітей до таких таборів. Ми чітко розуміємо, що це не про оздоровлення і не про освіту. На жаль, є випадки, коли не всі діти повертаються. Це один з механізмів пропаганди, терору», – зазначив Федоров.
Він каже, що батьків в окупації здебільшого не запитують, чи згодні вони відпустити дітей.
Мешканці в тимчасовій окупації безправні людиІван Федоров
«Якась мала частина батьків погоджується на це. Але здебільшого ми маємо розуміти, що мешканці в тимчасовій окупації безправні люди. Вони живуть, як у в'язниці. Тож там особливо не питають думки батьків», – запевнив міський голова.
Дехто з дітей перебуває на зв'язку з родичами, але є випадки, коли зв'язок втрачається, розповідає Федоров. Умови, в яких перебувають діти також можуть відрізнятися.
«Когось селять у Підмосков'ї в несприятливих умовах. Когось вивозять в «Артек» (у Криму), і там умови більш сприятливі. Когось вивозять до Ростовської області або Краснодарського регіону. Там масовий вплив пропаганди. Ми маємо якомога більше цього не допускати», – наголосив посадовець.
- 17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна, а також уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової. За версією суду, вони особисто відповідальні за примусову депортацію дітей з окупованих українських територій до Росії. Після ордеру на арешт Путіна і Львової-Бєлової в Росії заявили, що повернуть дітей Україні, коли будуть «безпечні умови».
- Росія не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду та не бере участі в його роботі. Москва не є учасником Римського статуту, який визначає дії суду, з 2016 року.
- 20 березня 2023 року стало відомо, що Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу проти прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана і суддів МКС. Слідком Росії звинувачує їх у незаконному переслідуванні Путіна і Львової-Бєлової.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.