Чи повертається бізнес до деокупованих населених пунктів Херсонської області? Що заважає відновленню економіки регіону? Які професії зараз найбільше мають попит на Херсонщині та чи вистачає там кадрів, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- Бізнес частково повертається до звільненого Херсона, зазначається у матеріалі «Економічної правди». Як пише видання, це здебільшого компанії, які надають критично важливі послуги: транспорт, зв’язок, пошти та банки.
- Великі підприємства Херсонщини переважно не можуть відновити роботу. По-перше, частина з цих компаній перебуває в окупованій частині області. По-друге, не всі херсонські підприємства мають доступ до своїх потужностей.
- Ознаки відновлення економіки з’являються і на іншій деокупованій частині Херсонської області. Зокрема, як пише видання «Типовий Херсон», у Чорнобаївці місцеве представництво київського ТОВ «Перша зернова компанія» оголосило про створення робочих місць охоронців свого виробництва. Представник компанії пояснив виданню, що йдеться про шість нових працівників і зарплату їм сплачуватимуть офіційну – не нижче від мінімальної, з повним соціальним пакетом.
- Загалом у листопаді цього року роботодавці опублікували на порталі Work.ua понад 54-х тисячі вакансій. У компанії зазначили, що це всього на 4% менше, ніж у жовтні, що пов'язано з сезонним зниженням ділової активності.
- Минулого року кількість вакансій була на 8% меншою у період листопад-жовтень. Після звільнення Херсону кількість пропозицій роботи в області зросла майже втричі – до 99 вакансій. У Донецькій області – на 11%, Миколаївській – на 9%.
Дефіцит кадрів
Перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначив, що «безпекова ситуація у Херсоні залишається складною через обстріли російських військ», тому більша частина комерційного бізнесу відновити свою діяльність не може.
Пошкоджений обстрілами будинок у Херсоні, грудень 2022 року
Є проблема – знайти працівників, тому що велика кількість людей виїжджають. Кваліфікованих спеціалістів важко знайтиЮрій Соболевський
«Більша частина нашого комерційного сектору не працює. І є проблема навпаки – знайти працівників, тому що велика кількість людей виїжджають. Кваліфікованих спеціалістів важко знайти. Я знаю, що навіть у військові адміністрації так само зараз шукають людей для реалізації різних програм. Але я дуже сподіваюсь, що коли у нас вирішиться безпекове питання – не буде такої кількості обстрілів, то люди почнуть повертатися до Херсона та питання буде вирішено ринком», – сказав Соболевський.
Політик упевнений, що після закінчення війни на Херсонщину прийдуть інвестиції.
«Після нашої вже перемоги, я впевнений, що велика кількість інвесторів будуть заходити в Херсонську область, щоб працювати та тут буде достатньо робочих місць і будуть гарні умови для відбудови, щоб люди із задоволенням поверталися на Херсонщину. У нас є агентство залучення іноземних інвестицій, ця структура вже буде так само залучати іноземних інвесторів до приватного сектору на Херсонщині. Ми над цим вже починаємо працювати», – повідомив Соболевський.
Юрій Соболевський
Він розповів, в яких сферах є нестача кадрів.
«З лікарями насправді є так само проблема по певних категоріях. У нас не дуже велика кількість анестезіологів, але зараз все-таки медицина повноцінно працює. В житлово-комунальному господарстві є проблема зі спеціалістами, є проблеми в енергетиків. Потрібні люди з навичками роботи зі спецтехнікою, спецтранспортом. Це будівельна техніка, яка використовується зараз під час усунення результатів пошкоджень. Насправді, в різних категоріях вакансії є», – зазначив політик.
«Потрібні робочі руки»
Голова Високопільської територіальної громади, що у Бериславському районі Херсонщини, Ганна Шостак-Кучмяк у коментарі «Новинам Приазов'я» зазначила, що у цьому регіоні також може бути дефіцит лікарів.
Ганна Шостак-Кучмяк
«Для того, щоб ми бачили, буде дефіцит, чи ні, нам треба запустити первинну ланку – приміщення. У нас зруйновані всі комунальні заклади нашої громади. Добре, що нам польські друзі забезпечили модульний контейнер для роботи «швидкої». Зараз ми працюємо, робимо ремонтні роботи у будівлі, де хочемо поновити роботу первинної ланки медицини. У нас вже був дефіцит медиків і до війни – були лікарі пенсійного віку. Тому це буде хвилювати всю громаду, щоб ми не залишилися без лікарів», – зазначила голова.
Втім, Високопільській громаді потрібні фахівці, які могли б виконувати ремонтні роботи, каже посадовиця.
Залюбки візьмемо на роботу фахівців, які можуть виконувати ремонтні роботи – це ремонтувати дахиГанна Шостак-Кучмяк
«Ми залюбки візьмемо на роботу фахівців, які можуть виконувати ремонтні роботи – це ремонтувати дахи, швидко це все треба робити. Навіть у нас є дефіцит таких робочих рук. Тому, що люди були в нас, але вони в період війни рятували своє життя, багато не може повернутися, бо немає де проживати», – повідомила Шостак-Кучмяк.
Вона розповіла, які галузі працюють у громаді.
«Працюють енергетики, люди, які працювали до війни, вийшли. Працюють газовики, медицина у нас працює, швидка допомога всі у повному складі працюють, поліція відновила свою роботу, ДСНС-ники працюють, життя відроджується. З перших днів визволення Високопілля поновила роботу «Нова пошта», але досі не працює відділення Укрпошти. Тому, що дуже пошкоджена будівля. Поновив роботу Пенсійний фонд, РАЦС», – перелічила посадовиця.
Високопільська центральна районна лікарня пвсля окупації
Вона розповіла, що на території громади почали працювати магазини.
«Немає супермаркетів, але приватні особи повідкривали магазини. Буквально з перших днів визволення Високопілля розгорнулися торговельні точки. Майже щотижня нові відкриваються. Працює й аптека. Але це в самому Високопіллі, по інших населених пунктах громади ситуація трохи гірша. Дуже зруйновані будівлі магазинів», – повідомила очільниця.
Посадовиця додала, що жителі Високопільської громади очікують на повернення відділень Ощадбанку, ПриватБанку, а також відновлення роботи Укрпошти.
Заміновані поля
Очільниця Високопільської громади зазначила, що сфера сільського господарства, яка є основною в регіоні, зараз не працює.
«Ми сільгосп громада, все базувалося на сільгосп виробництві. Люди надавали землю в оренду, від цього отримували дивіденди, утримували хтось худобу. Але у зв’язку з тим, що ця війна зачепила всіх, кожного мешканця без винятку і в тому числі наших сільгоспвиробників, то з роботою у нас зараз дуже складно», – стверджує Шостак-Кучмяк.
Українські військовослужбовці використовують машину для розмінування, архівне фото
Головна причина – замінована земля.
Озимина майже вся залишилася незібрана, тому що у людей не було ні технічних, ні фізичних можливостейГанна Шостак-Кучмяк
«Є земля, вона потребує втручання, її обробляти потрібно, але немає можливості вийти працювати, тому що земля замінована. Дуже багато нерозірваних снарядів. У нас незібраний залишився на полях пшениці вирощений урожай, той що був посіяний. Озимина майже вся залишилася незібрана, тому що у людей не було ні технічних, ні фізичних можливостей», – зауважила посадовиця.
Бухгалтерка одного з сільськогосподарських підприємств Великої Олександрівки Бериславського району Херсонщини Наталя Щетина розповіла, що відновлення економіки цієї громади також залежить від того, коли її розмінують.
«Велика Олександрівка – це край аграріїв, які працюють лише на полях. Вирощують пшеницю, ячмінь, горох. Наразі на наших полях залишилося дуже багато замінованого, тому без роботи зараз дуже багато механізаторів. Працюють лише працівники пекарні, інколи майстерня працює. Але в основному все стоїть, бо усі поля заміновані», – зазначила жінка.
Міни, які збирають українські фермери на своїх полях
Також у громаді зараз зруйноване тваринництво.
Якщо не можуть працювати ті, хто вирощують культури, то не може працювати й тваринництвоНаталя Щетина
«Свиноферми були, птицю вирощували, хтось тримав велику рогату худобу. А наразі немає можливості, бо все залежить від кормів, все залежить від аграріїв – не виростили пшеницю, немає кормів, немає соломи, немає сіна. Бо всі поля стоять нескошені, половина спалені фосфорними снарядами, випалені латки великі. І виходить, якщо не можуть працювати ті, хто вирощують культури, то не може працювати й тваринництво, бо вони недоотримують корми», – пояснила працівниця сільгосппідприємства.
«Ринок праці відновлюється»
PR-директор компанії Work.ua Максим Пилипенко розповів «Новинам Приазовʼя», в яких сферах зараз є вакансії у Херсоні.
Звільнений від окупації Херсон, листопад 2022 року
В Херсоні вже понад 120 вакансій. Це вакансії зокрема у сфері продажу, тобто продавці, працівники магазинів, зв’язку, пошти, аптеки, охоронці, водіїМаксим Пилипенко
«Коли Херсон звільнили там було зареєстровано десь близько 30 вакансій. Зараз ми бачимо, що в Херсоні вже понад 120 вакансій. Це вакансії зокрема у сфері продажу, тобто продавці, працівники магазинів, зв’язку, пошти, аптеки, охоронці, водії. От такі зараз потрібні спеціалісти», – повідомив PR-директор.
Також Пилипенко розповів, хто саме зараз шукає роботу в Херсоні, згідно з даними порталу Work.ua.
«За останні 30 днів візьмемо. 818 кандидатів у Херсоні, в яких категоріях ці спеціалісти знаходяться? Це адміністрація, керівництво середньої ланки, роздрібна торгівля, робочі спеціальності, виробництво, продаж і закупівля, логістика, склад. Це топ категорій, в яких є спеціалісти», – зазначив фахівець.
Українські мережі супермаркетів швидко відновили роботу в Херсоні
Середня зарплата у Херсоні за даними оголошень – 13 тисяч гривень.
«Середня зарплата по Україні становить 15 тис. гривень. Протягом року вона не змінювалася. В залежності від області може різнитися сума зарплати. Наприклад, у Київській області буде вище – на рівні 17,5 тис. грн, дистанційна робота буде складати 22,5 тис. грн середня зарплата. По Херсону я бачу, що середня зарплата становить наразі 13 тис. грн», – повідомив Пилипенко.
Робота є, її знайти можна, ринок праці відновлюється, динаміка позитивнаМаксим Пилипенко
За його словами, найбільша динаміка зростання вакансій спостерігається саме на деокупованих територіях.
«У Херсонській області найбільше зростання вакансій, у Донецькій, Харківській, Миколаївській – десь на рівні 10%. Тобто робота є. Якщо подивитись за кількістю відгуків на вакансію, що свідчить про конкуренцію, то вона в деокупованих областях може бути трошки вищою, оскільки більше людей потребують роботи. Але в принципі робота є, її знайти можна, ринок праці відновлюється. Динаміка позитивна по деокупованих територіях спостерігається», – запевнив фахівець.
- Російська влада у вересні оголосила про анексію окупованих територій чотирьох українських областей: Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської. Україна та Захід засудили цю спробу анексії.
- 11 листопада Міноборони України повідомило, що окупований російськими військами з березня Херсон повертається під контроль української армії.
- Проте лівобережжя Херсонщини все ще перебуває під контролем російських військ.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.