«Моральна перемога над Росією». Як статус кандидата в члени ЄС вплине на війну в Україні?

Понад три місяці триває масштабне вторгнення Росії до України. Українська держава бореться за свою незалежність і доводить, що має стати повноцінним членом європейського суспільства. Європейський парламент підтримує рішення про надання Україні статусу кандидата в члени Євросоюзу. Про це зазначено в резолюції Європарламенту щодо зовнішньої, безпекової та оборонної політики ЄС після агресивної війни Росії проти України, ухваленій на пленарному засіданні в Страсбурзі 8 червня.

Старший аналітик дослідницького центру «Європейські цінності» в Празі Давід Стулік розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов'я», як європейці ставляться до кандидатури України на статус кандидата у члени ЄС, і як цей статус вплине на подальший хід війни та чи відчувають на собі європейці війну в Україні.

Давід Стулік

– Чи змінюються настрої у країнах ЄС після трьох місяців з початку повномасштабного російського вторгнення до України?

– Частково змінюються, але не суттєво. Приємно здивований, що величезна підтримка для України в європейських країнах зберігається, попри дезінформаторів, популістів Росії, які показують українських біженців як дискомфорт, додаткове навантаження на соціальні системи європейських країн. Але це поки що менш активно.

Є побоювання, що восени все може змінитися. А саме, коли буде наступна хвиля підвищення цін на електроенергію, газ, пальне, стане відчутнішою продовольча криза, ніж зараз. Звісно, люди можуть почати змінювати позицію та звинувачувати в усьому Україну.

Європейське суспільство не змінює свою моральну позицію, воно підтримує Україну. Я думаю, що для більшості людей видно, хто є агресор, а хто – жертва. ЗМІ постійно інформують про звірства, які роблять російські війська. Все бачать, знають і не можуть забути. Гадаю, ця підтримка збережеться.

– Чи відчувають європейці російсько-українську війну у своєму повсякденному житті? У чому це проявляється?

– Це відчувається, адже підвищилися ціни на продовольчі товари. Наприклад, у Чехії кілька тижнів немає соняшникової олії з України. Всі розуміють, що це пов’язано з російською агресією. У ЗМІ та політики, які підтримують Україну, говорять, що ціни піднімаються у зв’язку з російсько-українською війною. У гіршому випадку пов’язують з кризою в Україні. Але вони не звинувачують у всьому її, а наполягають, що економічні негаразди пов’язані саме з російською агресією.

– Чи отримає найближчим часом Україна статус кандидата у члени ЄС? Яке ставлення в Європі до цього (населення та політичного істеблішменту)?

– Це рішення ще не ухвалене, але планується на 23–24 червня на саміті Європейського союзу та Раді Європи. Є різні позиції: деякі країни кажуть, що Україні потрібно надати статус кандидата, а деякі – треба почекати, адже є фактори, які треба взяти до уваги. Наступного тижня ми будемо знати, коли Європейська комісія оприлюднить свій звіт: вона надасть рекомендації чи кандидатський статус.

Як на мене, всі усвідомлюють, що українське суспільство та політична еліта чекає на це. Ми, як Європейський союз, не можемо не відповісти на очікування. Мені здається, що знайдуть певний компроміс і нададуть статус кандидата. Можливо, будуть додані умови або зміст статусу. Може бути трохи по-іншому, ніж із країнами, які вже вступали до ЄС. Але поки тривають переговори, важко сказати, який буде остаточний варіант.

– Як цей статус може вплинути на хід війни?

– Якщо Україна отримає статус, то буде сигнал з боку Заходу, що ми ставимося до України, як до частки нашого спільного європейського простору. Закріплення статусу України як західної, проєвропейської, демократичної країни.

Це надасть великий моральний поштовх і підтримку українського суспільства і збройним силам, бо йде війна і за місце України на геополітичній мапі Європи та світу. Це означатиме моральну перемогу над Росією.

– Чому країни, які вважаються менш впливовими в ЄС, допомагають сміливіше, ніж та ж Німеччина?

– Вони теж враховують інтереси та ситуації у різних куточках Європи та світу. Тут потрібно з’ясовувати відношення між процесом розширення Європейського союзу з країнами «Східного партнерства» як Молдова та на захід у Балкани. Нині у європейців одна з проблем – російська агресія. Є регіони, де ситуація не дуже стабільна. Це також глобальні питання, як еміграція, кліматичні умови тощо.

Все потрібно враховувати великим країнам. Наприклад, Німеччина зараз не може повністю відмовитися від російського газу, тому що це економічне самогубство. Уряд Німеччини має, у першу чергу, думати про своїх громадян і враховувати енергетичну безпеку. Все разом обумовлює ставлення країн. Навіть, якщо країна хоче допомогти, вона має певні пов’язані моменти, де її інтереси під загрозою. Маємо дивитися на ситуації у більш широкому аспекті, який не дуже простий.

Рішення щодо статусу України як кандидата ухвалюватимуть на саміті ЄС 23–24 червня в Брюсселі. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що ніяка «сурогатна версія» кандидатства Україну не влаштує. Він визнав, що в ЄС ще лишаються скептики щодо надання такого статусу Україні.