На деокупованій частині Херсонщині втричі зменшилася кількість зареєстрованих безробітних, а з початку цього року зареєструвалися майже пів тисячі нових підприємців, повідомив заступник голови Херсонської обласної військової адміністрації Михайло Лемак. За його словами, протягом останніх місяців до бюджету області надійшло 190 мільйонів гривень податків, які сплатили підприємці.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізнався, що сприяє збільшенню кількості підприємців на Херсонщині та Запоріжжі? Хто може отримати грант на розвиток бізнесу, і чи складно це зробити? Як відновлюють свою справу підприємці, які виїхали з окупації?
Підприємці повертаються
Виконувач обов'язків директора департаменту розвитку економіки Херсонської ОВА Артем Мішин розповів «Новинам Приазов’я», що за останній рік підприємців у регіоні побільшало і вони продовжують реєструватися, попри те, що частина території досі перебуває під обстрілами.
За минулий рік було зареєстровано близько 2,5 тисяч нових фізичних осіб-підприємцівАртем Мішин
«Сьогодні у нас є в податкових органах на обліку 33 тисячі фізичних осіб підприємців, 37 тисяч юридичних осіб. Але, звичайно, не всі здійснюють активну діяльність. Серед саме суб’єктів господарювання приватного сектору сьогодні десь трохи понад 3 тисяч активних платників податків. За минулий рік було зареєстровано близько 2,5 тисяч нових фізичних осіб-підприємців. Так, ми розуміємо, що частина з них тут – десь більш ніж половина, а частина – в інших областях. Також спостерігаємо з кінця минулого року, що частина підприємців навпаки повертається і перереєструється в нашій області. Зокрема повернулися 116 підприємців і також перереєструвалися в Херсонській області 189 юридичних осіб», – проінформував він.
Центральний ринок у Херсоні, архівне фото
Громади, в яких складна безпекова ситуація, не можуть брати участь у деяких грантових програмах, каже посадовець. За його даними, зараз деокуповано 18 громад, частина громад знаходяться на територіях можливих бойових дій, а частина громад, в тому числі Херсон, на територіях, де ведуться активні бойові дії.
Багато підприємців саме в Херсоні мають бажання і відкривають свої справиАртем Мішин
«От саме ці громади не можуть брати участь у державній програмі мікрогрантів «Є робота». Але багато підприємців саме в Херсоні мають бажання і відкривають свої справи, повертаються. Сьогодні спостерігаємо в Херсоні, коли одна зі сфери, намагається найбільше відновлюватися, – це торгівля і сфера послуг. У нас сьогодні 16 мікрогрантів. Але ми вважаємо, що це дуже велике на сьогодні для нас досягнення – що підприємці, які знаходяться під обстрілами, розширяються або започатковують нову справу. Ми намагаємося зняти обмеження для наших підприємців», – зазначив Мішин.
Війна і нові можливості
З тих підприємців, які отримали гранти на бізнес, є люди, котрі повернулися на правобережну Херсонщину після деокупації, додав посадовець ОВА.
Артем Мішин
«Реалізуються проєкти у сфері обслуговування автомобілів, виробництва брикетів. В громаді, яка знаходиться подальше від обстрілів – Кочубеївська, люди навіть отримали грант на надання стоматологічних послуг і відкриття стоматологічної клініки. Це те, що стосується державних програм. Ми також намагаємося віднайти грантові приватні програми, міжнародних донорів. Одні кажуть, що війна забрала життя, війна забрала справу. А інші кажуть, що бачать нові можливості. Це нові ринки, це нові напрямки роботи», – зауважив Мішин.
Мікрогранти на 250 тис. гривень
Юлія Рощенко – жителька села Чорнобаївка, що на Херсонщині. До повномасштабного вторгнення вона займалася поліграфічним бізнесом. Коли Чорнобаївку окупували, Юлія разом з родиною виїхала звідти, але після звільнення правобережної Херсонщини повернулася і відновила бізнес.
Юлія Рощенко
За її словами, зараз вона має два пункти поліграфії – у Херсоні та в Чорнобаївці, де надаються послуги від копіювання документів та друку фото до сувенірної поліграфії.
Юлія каже, що отримала на розвиток бізнесу мікрогрант у розмірі 250 тисяч гривень за програмою «єРобота». Підприємиця розповіла, що з моменту подання заявки до нарахування коштів на банківський рахунок пройшло приблизно три місяці.
Якби ми не мали нічого свого і починали з нуля на грантові кошти, це нереальноЮлія Рощенко
«Через повномасштабне вторгнення у нас постраждала деяка техніка, плюс був втрачений актив фінансовий. То нам грант допоміг відновити це все швидше. Якби ми не мали нічого свого і починали з нуля на грантові кошти, це нереально. Грант допоміг нам розширити спектр, тому що ми взяли великий апарат, завдяки якому ми можемо друкувати на полотні, робити холсти, картини. Також ми взяли сублімаційний принтер, щоб ми могли друкувати на чашках, на футболках. Це дозволило розширити спектр. Без отримання гранту на це, можливо, пішов би рік, а може і більше», – зауважила вона.
Також грантове фінансування допомогло Юлії найняти нових працівників і таким чином створювати нові робочі місця. Це стимулює до розширення бізнесу, каже українка.
«Ми не отримували ці гроші фізично, це просто зарахування коштів на рахунок банку і ти відповідно до пунктів, які в тебе прописані в гранті, закуповував певну техніку на цю суму. Тобто те, що ми прописали на момент подання, відповідно це все ми потім закуповували. Ми знаходили контрагентів, які нам були готові це продати, за цю суму вкладену в гранті», – пояснила жінка.
- В Херсонській ОВА розповіли, що у межах державної програми доступних кредитів «5-7-9» у банках зараз розглядаються понад 460 заявок від підприємців на суму 640 мільйонів гривень. За програмою «єРобота» цьогоріч схвалили чотири грантові проєкти для розвитку бізнесу, і ще чотири перебувають на стадії погодження.
- Зазначається, що влада Херсонщини підписала меморандум з канадсько-українською торговою палатою, і це сприятиме відновленню бізнесу, надасть можливість створити нові робочі місця у регіоні та сплачувати податки до бюджетів.
Кавʼярні, їдальні, чебуречні
У Запорізькій області також працюють програми підтримки бізнесу. Начальник відділу сприяння зайнятості Запорізького обласного центру зайнятості Яна Дубяга розповіла «Новинам Приазов’я», що у цьому регіоні кількість охочих розвивати підприємницьку діяльність також зростає. За її словами, є можливість отримати до 250 тисяч гривень за певних умов.
Яна Дубяга
Вже ухвалено 270 позитивних рішень державним центром зайнятості щодо надання грантів на суму близько 60 мільйонів гривеньЯна Дубяга
«Тобто треба розпочати або продовжувати свій бізнес і вести його не менше трьох років. Треба протягом цього періоду сплачувати податки і треба обов'язково створити робочі місця. Ця програма якраз налаштована на розвиток економіки та забезпечення наших безробітних громадян роботою. У нас на сьогодні вже ухвалено 270 позитивних рішень державним центром зайнятості щодо надання грантів на суму близько 60 мільйонів гривень», – повідомила Дубяга.
Підприємці працюють переважно у місті Запоріжжя, а також у громадах, віддалених від бойових дій, каже представниця центру зайнятості. Відкривають кав’ярні, їдальні, заклади швидкого харчування, чебуречні.
«Сфера харчування дійсно переважає, але ще переважає сфера перероблення і виробництва. Наприклад, у нас відбувається потужне виробництво різного одягу та спорядження для військових. Це також виробництво металевих конструкцій, хлібобулочних виробів, надання послуг з ремонту автомобілів та побутових приладів, допомога ОСББ. Є попит на вантажне перевезення, є плани щодо розширення консалтингових фірм, компаній. Це також послуги у сфері будівництва і, звичайно, у сфері краси. Крім того, ще є і сфера освіти – це відкриття центрів дитячого розвитку. Прямо багато у нас заявок, як від освітян, які хочуть створити, відкрити такі приватні центри, так і від людей, які не займалися бізнесом, але мають малих дітей і бачать, що є така необхідність і в них є таке бажання», – пояснила співрозмовниця.
Підтримка учасників бойових дій
У Запорізькому обласному центру зайнятості є програма підтримки бізнесу для учасників бойових дій та їхніх родин. Проте тут також є певні умови. Так, якщо така людина не є ще фізичною особою-підприємцем, то він може розраховувати на 500 тисяч гривень такого гранту. Ці гроші він може отримати за умови створення двох робочих місць Такою можливістю також може скористатися дружина ветерана.
Учасники бойових дій мають право на отримання гранту в 500 тис. грн за певних умов
Обов’язкова умова – учасник бойових дій має бути вже зареєстрований підприємцем не менше як три рокиЯна Дубяга
«Від чого залежить розмір гранту? Виключно від прорахунків заявників. Тобто вони для себе розраховують, яка сума їм потрібна. Якщо ми кажемо за грант від 500 тисяч грн до мільйона гривень, то тут обов’язкова умова – учасник бойових дій має бути вже зареєстрований підприємцем не менше як три роки на день подання заяви. Така сума надається обов'язково за умови співфінансування. Тобто 70% – це сума гранту і 30% від загальної вартості проєкту має докласти вже ветеран», – пояснила Дубяга.
- Визначено 47 переможців за підсумками п’ятої у 2024 році хвилі подачі заяв на гранти для ветеранів. Вони отримають від держави 21 млн грн на започаткування або розвиток свого бізнесу. Від старту ветеранського компоненту грантової програми «Власна справа» переможцями стали вже 454 ветерани та члени родин учасників бойових дій, загалом вони отримають гранти на 200 млн грн, повідомляється на Урядовому порталі 1 квітня.
- Урядовий проект єРобота включає грантові програми, спрямовані на стимулювання підприємницької діяльності та створення робочих місць. Зокрема, це програми мікрогрантів на відкриття чи розвиток власного бізнесу, грантів на створення й розвиток переробних підприємств, закладки саду та виноградарства, тепличного господарства. Подати заявку на отримання гранту можуть як діючі підприємці, так і люди, що не мають досвіду ведення бізнесу.
Втратити все і почати наново
Грантовими програмами розвитку бізнесу користуються як жителі Запоріжжя, так і люди, які виїхали туди через окупацію частини Запорізької області.
Наталія Ольшанська – директорка та співвласниця сімейної компанії, яка займається виробництвом продукції з кизилу. Родина мала свій бізнес під Токмаком, втім, повномасштабна війна змінила всі плани, розповіла жінка «Новинам Приазовʼя».
Наталія Ольшанська
За її словами, родина Ольшанських у 2013 році заклала в мальовничому селі Нове під Токмаком найбільший в Європі сад органічного кизилу на території 14,5 гектарів. Сад нараховував 14 тисяч дерев, майже 25 сортів кизилу української селекції.
«Це найбільша колекція в світі. І протягом 10 років ми працюємо, нарощуємо врожаї. Ми виходили вже на експорт, бізнес швидко розвивався, але війна змінила все. За тиждень до початку повномасштабної війни ми підготували переробне підприємство, закупили трактори новенькі, вони ще в целофані землі не бачили. Ворог дуже швидко йшов. І за три дні наше господарство опинилося в окупації. Ворог зайшов багаточисельною силою. Це і техніка, і особовий склад ворога. І ми втратили бізнес», – розповіла підприємиця.
Родина Ольшанських у 2013 році заклала в мальовничому селі Нове під Токмаком найбільший в Європі сад органічного кизилу
Зараз кизиловий сад через окупацію занедбаний, каже власниця. За словами жінки, вони не змогли вивезти з окупації бодай щось.
Як і вся країна, ми знаходились в стані шоку. Звісно, це позначилося і на бізнесіНаталія Ольшанська
«Підприємство досі в окупації, сади досі в окупації. Сад живий, на щастя, він підріс. Дуже розкинувся без обрізки, без догляду, але живий. А всі споруди наші, всі підприємства зруйновані. Техніка вивезена, знищена. Як і вся країна, ми знаходились в стані шоку. Звісно, це позначилося і на бізнесі. Ми протягом трьох місяців не вели ніякої діяльності. Після загибелі нашого сина при захисті батьківщини, ми зібрали себе до купи, і прийняли рішення будувати нове підприємство в пам'ять сина, не зупинятися, боротися і бути в реальному секторі економіки і лишатися тут у Запоріжжі», – зазначила пані Наталія.
Син Наталі Ольшанської Данило загинув у боях
Вона каже, що родина Ольшанських збудувала нове підприємство у Запоріжжі власним коштом, а для закупівлі додаткового обладнання скористалися грантовими програмами.
«Через те, що в нас немає власних сільськогосподарських земель, ми пішли іншим шляхом. Ми мотивуємо фермерів, домогосподарства, які мають вільні землі, території під засадження, тої або іншої культури. Закликаємо засаджувати ці землі саме кизилом і ми фрахтуємо в них врожаї. Тобто вони мають гарантований збут. Власних коштів звісно бракувало і ми звернулися до грантових програм. Перший грант, який ми виграли, це був грант від закордонного донора Easy Business. Придбали нове обладнання, яке на зараз успішно працює, допомагає нам. Потім державний грант – 250 тисяч гривень. І третій грант нещодавно по програмі «Початок» від «Дія Бізнес» ми так само отримали. Зараз розвиваємо свій бізнес і зупинятися в розвитку не будемо», – запевнила жінка.