- Російські військові посилили обстріли Херсона та наближених до обласного центру сіл. Інформація про це почала з'являтися щодня з початку липня. За даними місцевої влади, окупанти атакують інфраструктурні об'єкти, будинки, ринки, заклади освіти та влаштовують справжнє сафарі на цивільних, використовуючи БПЛА.
Навіщо російські військові атакують безпілотниками місцевих жителів і як вони на це реагують? Які об'єкти Херсона потрапили під бомбардування та у якому вони стані? Чи може ситуація на лінії фронту вплинути на безпеку у цьому місті? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Директор департаменту у справах ЗМІ та зв'язків із громадськістю Херсонської міської військової адміністрації Денис Путінцев розповів «Новинам Приазов’я», що зараз російські військові обстрілюють місто майже з усіх видів озброєння.
«Ми потерпаємо і від снарядів, і від мін, і від танкових пострілів будь-якої артилерії, і будь-якої РСЗО. Тут нещодавно були і удари «Смерчами», і все, що завгодно. Ми навіть не знаємо, як це правильно називається, тому що військові, звичайно, нам про це не дуже розповідають, але ми відчуваємо вже навіть на побутовому рівні, що змінюється і військова техніка, і і характер обстрілів, і потужність цих обстрілів теж змінюється. Є декілька випадків, коли скидали дрони спеціально на лікарні, зокрема на онколікарню, також скидали дрони на машину швидкої допомоги», – повідомив він.
«Втричі більше загиблих та поранених»
Протягом липня у Херсонській територіальній громаді від російських обстрілів загинули 13 людей, 123 – поранені. Це втричі більше, ніж у червні, зазначив Путінцев.
Рятувальники працюють біля будівлі, яка постраждала внаслідок авіаудару по центру Херсона, лютий 2024 року
Страждають райони, які найближчі до Дніпра. Туди окупантам легше діставати з будь-якої зброїДенис Путінцев
«Найбільше район, який страждає, це Корабельний («Острів») і Дніпровський, це місто Херсон, а також багатостраждальна Антонівка нашої громади. Майже щодня зараз страждає Садове, і Комишани. Тобто страждають райони, які найближчі до Дніпра. Туди окупантам легше діставати з будь-якої зброї, чи то артилерія, чи то танк, чи то міномет. Всі ці постріли перелітають через Дніпро і дістають своєї цілі. Ми постійно кажемо людям, щоб вони евакуювалися з цих районів, але це вибір людей, які там залишаються», – каже речник.
За його даними, минулого року у Херсонській громаді за кошти міського бюджету відремонтували 73 захисні споруди, цього року заплановані роботи ще у 76 укриттях.
«Крім фундаментальних укриттів, ми ще зараз ремонтуємо і вже багато з них готові, – це і понад 300 первинних укриттів: 200 залізобетонних конструкцій і понад 100 конструкцій габіонного типу. Габіони – це те, що захищає людину від осколків під час обстрілів, вони рятують дуже багато людських життів. Особливо це актуально на громадських зупинках, на ринках – там, де люди іноді стоять в черзі, або просто скупчуються», – пояснив Путінцев.
- 3 серпня у Білозерці російські військові атакували з безпілотника дитину та бригаду швидкої допомоги. Про це у своєму Telegram повідомив очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін. Він зазначив, що окупанти скинули боєприпас з БПЛА на 12-річного хлопчика, який перебував на вулиці. Він дістав вибухову травму та контузію, а також поранення ноги та живота. Під удар дрона потрапили і троє людей в Антонівці. Це – чоловіки 28, 39 та 41 років. В потерпілих – вибухові травми та численні поранення
- Загарбники завдали повторного удару з безпілотника, коли на місце події прибули медики, сказано в повідомленні очільника області.
«Не добігають до укриттів»
Журналіст із Херсона Іван Антипенко майже увесь липень перебував у місті. Він підтвердив, що за останній місяць обстріли, дійсно, посилилися, особливо у прибережних районах міста. Переважно атакують цивільне населення скидами вибухівки з дронів.
Іван Антипенко
«Буквально за останні кілька тижнів це вже десятки випадків обстрілів саме цивільних. Тобто залітає БПЛА, бачить якісь об'єкти, зокрема автівки або людей, які зібралися у черзі чи просто стоять, або ж просто пересуваються по вулиці. І от вони скидають (вибухівку) на цивільних, на машини, на людей просто. Дуже багато вже є травмованих – це десятки людей, є загиблі», – розповів він.
За словами журналіста, у місті є чимало укриттів. Проте через раптовість обстрілів місцеві жителі не завжди мають змогу ними скористатися.
Хтось одразу падає під якісь укриття, хтось забігає в якийсь магазинІван Антипенко
«Якщо прилетіло десь близько, люди шукають укриття. Якщо вони біля зупинки і там є сховище, люди, звісно, інстинктивно будуть туди ховатися. Якщо вони біля будинку, то будуть перебувати в будинку. Хтось одразу падає під якісь укриття, хтось забігає в якийсь магазин. Це чисто інстинктивно, хоча це не найкращі укриття. Ліпше іноді просто упасти на землю і лежати, і роздивитися, де є більш-менш надійне укриття», – поділився Антипенко.
Попри постійні обстріли комунальні служби та громадський транспорт продовжують працювати в місті, каже журналіст. За його словами, зокрема комунальники працюють як планово, так і безпосередньо після російських обстрілів.
«Працюють маршрутні автобуси, таксі, тролейбуси курсують лише на деяких маршрутах, бо на багатьох напрямках вже обірвані лінії й там немає сенсу оновлювати мережу, адже через обстріли йдуть постійні обриви ліній», – пояснив Антипенко.
«Спалені історичні будівлі»
У липні російська армія обстріляла у Херсоні будівлю морської академії, яка є історичною пам'яткою. Про це повідомили на фейсбук-сторінці закладу. Через влучання у будівлі сталася масштабна пожежа.
Херсонська державна морська академія
Проректор з навчально-виховної роботи Херсонської державної морської академії Олександр Шумей сказав «Новинам Приазов'я», що липень став найбільш масовим за кількістю обстрілів місяцем з початку повномасштабного вторгнення Росії.
Було декілька потраплянь ракет від «Градів», була масштабна пожежаОлександр Шумей
«У липні постраждали суттєво два заклади освіти у Херсоні. Це наш економіко-правовий кооперативний коледж – було попадання в дах. Пожежу вдалося локалізувати. І рівно п'ять тижнів тому, 2 липня, постраждало приміщення Морського фахового коледжу Херсонської державної морської академії. Було декілька потраплянь ракет від «Градів», була масштабна пожежа. Ну, і корпус, історична будівля, яка має статус історичної пам'ятки місцевого значення, суттєво постраждала. Це символічна будівля для Херсону. Морехідка, яку в другій половині XX століття називали «централка», вже схоже переживала – у 1943 році під час боїв за місто Херсон, ця частина будівлі теж була спалена», – розповів він.
Після липневої атаки цього року будівля академії суттєво постраждала. Наразі її частина має лише фасадні стіни, зазначив Шумей.
«Заклади освіти в Херсоні постійно обстрілюють, і кожен з закладів вищої освіти, фахової передвищої, так чи інакше протягом останнього року зазнавав обстрілів. Розбиті вікна, зашиті фанерою – це вже така ознака Херсона», – розповів освітянин.
За словами проректора, попри обстріли будівлі Морської академії у Херсоні, заклад продовжує свою роботу в релокації – в Одесі, тож вступна кампанія триває.
«Морська освіта, яка є традиційно популярною для Херсона, не зникає. Серед херсонських закладів фахової передвищої освіти, наприклад, морський коледж є лідером за кількістю абітурієнтів. Херсонські освітяни сильні духом і не здаються, вони продовжують працювати, продовжують робити свою справу», – наголосив він.
«Мета – терор мирного населення»
Посилення російських обстрілів Херсона вказують на те, що армія РФ змогла знову підтягнути свою ударну зброю ближче до Дніпра, зауважив військовий аналітик, полковник запасу Збройних сил України Сергій Грабський. Він також розповів, які цілі переслідує російське військо, завдаючи ударів по Херсону.
Сергій Грабський
Якщо раніше ми говорили тільки про дрони, далекобійну артилерію, можливо, КАБи, то зараз вони можуть підвести й артилеріюСергій Грабський
«Причина є абсолютно зрозумілою. Річ у тім, що я неодноразово підкреслював, що задача наших військ на лівому березі – відтягнути якомога далі ударні засоби Російської Федерації від можливості нанесення ними вогню по місту. Відповідно до того, якщо ми говоримо про відхід наших підрозділів з лівого берега або зменшення площі, яку ми контролюємо, противник має можливість підтягувати більший спектр ударних засобів. Якщо раніше ми говорили тільки про дрони, далекобійну артилерію, можливо, КАБи, то зараз вони можуть підвести й артилерію основного калібру – 122 міліметри, можливо, навіть міномети. Безумовно, вони будуть нарощувати такі удари, і не маючи на меті захопити Херсон, безумовно. Але не забуваймо, що одним з елементів цієї війни є терор проти мирного населення. Тобто противник буде робити все, щоб перетворити Херсон на руїни», – каже експерт.
Українське військове командування підтвердило, що ЗСУ закріпилися в Кринках на лівобережжі Дніпра на Херсонщині восени минулого року – 17 листопада 2023 року.
У липні цього року медіа повідомили, що українські військові відійшли з Кринок на Херсонщині. Генеральний штаб офіційно це не підтверджував. В оперативно-стратегічному угрупованню військ «Таврія» повідомили, що ЗСУ продовжують тримати оборону в районі Кринок на лівому березі Дніпра, а ситуація на даному напрямку є «не такою критично», як пишуть деякі медіа. Однак речник угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій підтвердив, що більшість основних позицій українських військ в цьому селі «внаслідок інтенсивного комбінованого і тривалого вогневого впливу противника зруйновані вщент».
Коли вони не можуть влучити у військову ціль – вони в люті своїй можуть скинути вибухівку і по цивільнихСергій Грабський
Грабський зазначив, що війська РФ, обстрілюючи Херсон, застосовують комбінований характер, тобто їхніми цілями є не лише мирне населення. Проте обстріли міста у таких темпах є терором, зауважив експерт.
«Коли вони не можуть влучити у військову ціль – вони в люті своїй можуть скинути вибухівку і по цивільних: по звичному авто, і по медичному авто, і по авто рятувальників. Уявіть собі, що я російський окупант, мені поставлена задача – влучити в якийсь об'єкт. Я цей об'єкт не знайшов, і в дрона закінчується заряд акумулятора, його треба використати, і він тоді вже вибирає будь-яку ціль. Не важливо, чи це діти, старі, жінки молоді, немає значення. Він скидає той заряд на ту ціль, яку він знайшов», – пояснив Грабський.
Наукова бібліотека імені Олеся Гончара після удару армії Росії. Херсон, 12 листопада 2023 року
Втім, попри постійні обстріли, для наступу на правий берег Херсонщини у російської армії сил немає, стверджує аналітик.
«Сказати, що якийсь наступ на Херсон планується, ні, противник не має для цього сили, і ми (ЗСУ) робимо все можливе для того, щоб такий наступ не відбувся, від слова в принципі. Тому всі ці панічні чутки про якийсь десант РФ на правий берег виглядають саме як чутки та не мають під собою ніяких підстав», – додав він.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року.
- В Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.
- 11 листопада 2022 року українські військові звільнили Херсон і правобережну частину області. Лівобережна Херсонщина залишається під контролем російських військових, поблизу річки Дніпро, яка розділяє область, точаться бої.