Як атаки ЗСУ по об'єктах у Криму змінюють настрої серед населення, і що про це каже окупаційна влада? Чи впливають ці обстріли на безпекову ситуацію у південному регіоні? Що означатиме втрата для Росії окупованого нею Криму , і чим вона може за це відповісти? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Російським військовим стає неспокійно в окупованому Криму, заявив 24 вересня в ефірі телемарафону речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. За його словами, про це свідчить хвиля вибухів у Севастополі, яка сталася нещодавно. Ігнат зазначив, що такого результату вдається досягати, оскільки в України є на озброєнні крилаті ракети Scalp і Storm Shadow.
- Начальник Штабу оборони Великої Британії адмірал Тоні Радакін, який перебував з візитом у Києві, 28 вересня заявив, що удари по Чорноморському флоту Росії є прикладом того, як Україна утримує ініціативу.
- Водночас американський аналітичний центр Atlantic Council 27 вересня оприлюднив матеріал, в якому сказано, що за час контрнаступу Україна змогла звільнити лише невелику частину території. Але за межами лінії фронту українські військові систематично знижують можливості Росії вести війну та створюють умови для майбутніх наступів. І цей прогрес є найбільш очевидним у Криму, зазначили аналітики.
- Втім, Росія продовжує атакувати південь України ракетами і безпілотниками. Зокрема, російські військові вже тривалий час обстрілюють портову інфраструктуру Одеси й області. 25 вересня армія Росії била по Одещині дронами-камікадзе, ракетами «Онікс» і «Калібрами». Повідомлялося про влучання у припортову інфраструктуру, руйнування морського вокзалу в Одесі, будівлі привокзального готелю і зерносховища. Тоді загинули дві людини та ще одна постраждала.
- 28 вересня російські війська випустили вночі по Україні 44 ударних безпілотники Shahed з районів Приморсько-Ахтарська в Росії та окупованого Криму, заявило командування Повітряних сил. Тієї ночі вдалося знищити 34 безпілотники. Речниця Сил оборони півдня Наталія Гуменюк зазначила, що вночі проти 28 вересня система протиповітряної оборони працювала вздовж всього південного напрямку.
«Готується поле майбутньої битви»
Військовий оглядач, колишній спікер Генштабу Збройних сил України Владислав Селезньов розповів «Новинам Приазов’я», що українські військові руйнують бойовий потенціал російської армії у Криму. Втім, вона буде намагатися відновити всі ресурси якнайшвидше.
Владислав Селезньов
«Зараз українське військо готує фактично поле майбутньої битви шляхом знищення важливих воєнних об’єктів на території Криму та Севастополя. Під удари українських ракет та дронів потрапляють ворожі системи ППО, склади, бази, арсенали, ключові логістичні хаби та маршрути, а також командні пункти, пункти управління та зв’язку. Це завжди вносить такий розбаланс у сталу діяльність російського Чорноморського флоту та підпорядкованих організацій, військових частин та установ.
Звісно, що ворог у досить короткі терміни відновить комунікаційні мережі, які дозволяють штабу ЧФ здійснювати управління. Але той проміжок часу, коли буде тривати відновлення, російські частини та підрозділи, які входять до складу Чорноморського флоту, навряд чи будуть мати стійке та безперебійні управління», – зауважив він.
Про бойовий потенціал РФ
Експерт розповів, наскільки змінився бойовий потенціал військ РФ у Криму від початку повномасштабного вторгнення. За його словами, силами оборони за час широкомасштабної війни сумарно знищено 20 російських кораблів, катерів і суден забезпечення та один підводний човен.
Севастополь, 13 вересня 2023 року
«13 великих десантних кораблів, які ворог витягнув в акваторії Азовського та Чорного морів, мали бути основою для проведення операції з висадки десанту на території Одеси. Залишилось 8, п’ять або зазнали критичних руйнувань або затоплені взагалі десь, зокрема в акваторії Азовського моря. І такі втрати по інших позиціях у ворога зростають», – зауважив Селезньов.
Він нагадав про ракетну атаку, яка сталася 9 серпня минулого року на військовому летовищі поблизу міста Саки. Цим ударом знищено до 50% ворожої військової авіації, що забезпечувала потреби російського Чорноморського флоту, стверджує експерт.
Військовий аеродром біля селища Новофедорівка поблизу міста Саки в окупованому Криму та знищена на ньому авіатехніка після вибухів 9 серпня
«З тих комплексів систем ППО щонайменше 5 вже знищено внаслідок ракетних та дронових атак українських військ. Такі можливості для наших воїнів лише зростатимуть», – переконаний Селезньов.
Російська армія намагається протистояти ракетним і дроновим атакам українських військових по Криму. Втім, їй навряд чи це вдасться, вважає експерт.
Українська армія чим далі, тим більше набуває відповідних можливостей та спроможностей щодо руйнації військових об’єктів у Криму та СевастополіВладислав Селезньов
«Створення додаткових мереж водного загородження не лише на входах до Севастопольських бухт, але й тих, що прикривають Керченський міст, це результат такої діяльності. Звісно, що ворог перебуває напоготові і намагається усіляко завадити ефективному ураженню власних військових об’єктів. Але чи допоможе це? Я маю сумнів, особливо тому, що українська армія чим далі, тим більше набуває відповідних можливостей та спроможностей щодо руйнації військових об’єктів у Криму та Севастополі», – каже він.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Посилюють захист біля Криму»
Експерт Центру оборонних стратегій, капітан першого рангу запасу ВМС України Андрій Риженко розповів, що руйнування штабу Чорноморського флоту Росії суттєво вплинуло на ситуацію у Криму, і на військову, і на психологічну.
Андрій Риженко
«Звичайно, що є інші запасні командні пункти захищені. Але знищення штабу має серйозні негативні наслідки, як з точки зору бойового потенціалу, так і моральний. Я сказав би, моральні такі наслідки ще більш негативні», – підкреслив експерт.
Після атак ЗСУ російські військові вживають додаткових заходів безпеки у Криму, зокрема, і посилюють ППО, каже він.
Значна частина російського флоту все ж залишається у СевастополіАндрій Риженко
«Вони частину кораблів перевели в Новоросійськ, невелику частину, перевели в основному свої нові кораблі. У Новоросійськ, приміром, пішов цей фрегат «Адмірал Макаров», там зараз обидва фрегати перебувають. У Новоросійськ перейшли всі нові підводні човни.
Частина цих кораблів проєкту «Буян-М» розосереджена по інших пунктах базування у Криму – це Феодосія, Керч – там також можливе базування. Хоча значна частина російського флоту все ж залишається у Севастополі. В основному це кораблі російської побудови, але їх досить багато там, включно з тим, що там продовжують ремонт два великих десантних кораблі», – сказав експерт.
Корабель «Буян-М» Чорноморського флоту РФ в бухті Севастополя, 2021 рік
Також російські військові намагаються протидіяти морським дронам, зазначив Риженко. Зокрема, після атак ЗСУ Севастополя у жовтні минулого року. Тепер там багато фізичних бар'єрів, водно-сіткових загороджень. Через це морським дронам важко проходити цю фізичну перешкоду.
Візуально спостерігають, щоб виявити можливі дрони морські та перехопити їх. Вони залучають до цього від 5 до 10 кораблів щодняАндрій Риженко
«Після того, як ми почали влучати у Кримський міст і об'єкти біля Кримського мосту, ми фактично розставили всі їхні наявні кораблі прикордонних військ ФСБ вздовж південного узбережжя Криму і вони здійснюють зараз спостереження. Візуально спостерігають, щоб виявити можливі дрони морські та перехопити їх. Вони залучають до цього від 5 до 10 кораблів щодня. І наскільки відомо, там також вони посилюють такий захист. Я думаю, те саме вони зараз здійснюють з портами Новоросійська», – зазначив Риженко.
«Полювання за українськими літаками»
Експерт військового порталу Defense Express Іван Киричевський розповів «Новинам Приазов'я», що російські військові й надалі полюватимуть за літаками Повітряних сил України безвідносно до того, чи є вони носіями ракет Storm Shadow, якими українські військові б'ють по об'єктах окупантів у Криму.
Іван Киричевський
«Це просто треба розуміти, що за нашими військовими літаками вони будуть полювати завжди й без прив’язки до того, наскільки вдалого збитку росіяни зможуть потім заподіяти», – каже експерт.
«Пришвидшення перебігу бойових дій»
Варто пам'ятати, що ракетний потенціал російської армії перебуває на високому рівні, зазначив він. До того ж частину Storm Shadow окупанти збивають.
«Те, що крилата ракета Storm Shadow, навіть дві, змогли в режимі реального часу на очах у всіх влетіти в штаб Чорноморського флоту РФ, не означає на жаль, що російське ППО там не працює і не існує. При тому, що Storm Shadow – це набагато складніша повітряна ціль, аніж, наприклад, російські ракети «Калібр», Х101 чи навіть «Іскандер», – зауважив Киричевський.
Атаки українських військових по об'єктах у Криму свідчать про наміри пришвидшити перебіг бойових дій у південному регіоні, додав експерт.
Удари по будівлі ЧФ РФ у Севастополі
- Призначений Росією губернатор окупованого Севастополя Михайло Развожаєв 28 вересня в інтерв'ю телеканалу «Росія 24» розповів, що жителі міста хвилюються через події, які відбуваються, але паніки у Севастополі немає, переконує окупаційний чиновник.
«Панічні настрої зростають»
Кримська політологиня Євгенія Горюнова у коментарі «Новинам Приазов’я» розповіла, як реагують на обстріли у Криму окупаційні чиновники.
Євгенія Горюнова
За її словами, вона є доволі традиційною, коли російська влада розповідає про те, що «Крим захищений, а місцевим жителям не варто перейматися».
«Що все нормально, все під контролем, все спокійно. Хоча ми бачимо, як це все спокійно, як вони все збивають. Безумовно є певні такі істеричні реакції. Як правило, це характерно для пана Константинова, окупаційного спікера кримського парламенту, який постійно погрожує Україні, який обіцяє «радіоактивний попіл, знищити повністю Україну, захопити Херсон, взяти ще Миколаїв, Одесу і взагалі все Чорномор’я буде наше». Тобто це така пропагандистська риторика», – зауважує політологиня.
За її словами, у місцевих жителів подекуди спостерігаються панічні настрої. Особливо це загострилось після ударів по штабу Чорноморського флоту в Севастополі, коли ракети уразили будівлю серед білого дня і люди могли бачити це на власні очі.
Брехня російської окупаційної влади грає проти цієї влади, тому що населення їм вже не віритьЄвгенія Горюнова
«У Криму починаються такі певні панічні настрої серед населення – кожна зірочка на небі для них – це вже безпілотник, якийсь там гул – це також щось таке летить. Нещодавно було повідомлення в усіх кримських телеграм-каналах, що летять ракети Storm Shadow, вони їх дуже сильно бояться, але жодного обстрілу з боку України не було. Тому оця брехня російської окупаційної влади грає проти цієї влади, тому що населення їм вже не вірить і населення починає вже дійсно дуже сильно боятися того, що відбувається на території Кримського півострова», – каже Горюнова.
«Загроза ядерного удару у відповідь»
Тема втрати Криму буде дуже болючою для російської влади, вважає Горюнова. За її словами, для Кремля півострів ще до окупації був сакральним.
«І дійсно, це питання дуже складне, наскільки Росія готова і яким чином вона погодиться, а вона вимушена буде погодитися на те, щоб віддати Крим, і чи буде це за життя Путіна, чи все ж таки це буде після Путіна вже, коли будуть якісь трансформації в Росії», – розмірковує політологиня.
Дмитро Медведєв та Володимир Путін в Севастополі, 2017 рік
Останнє, чим Росія може відповісти за атаки на Крим – це ядерна зброя. Втім, навіть найбільш радикальні російські політики розуміють ризики, які з цим пов'язані, додала вона.
Якщо буде застосована навіть тактична ядерна зброя, то це для них буде фактично вирокомЄвгенія Горюнова
«Вони ж обіцяли ще влітку 2022 року, що будь-який удар по Криму – це червона лінія, для України це буде катастрофою. Так, знову вони б’ють по портовій інфраструктурі, вони б’ють по житлових будинках, те що вони робили й раніше. В принципі, нічого нового ми не бачимо. Тому що, в принципі, їм відповідати вже нема чим. Єдине, що залишилось, це ядерна зброя. Але, якщо буде застосована навіть тактична ядерна зброя, то це для них буде фактично вироком і ніхто з них не зможе ніяким чином відбілитися. Тому, що російська політична еліта все ж мріє, що вони це все спишуть на Путіна. Вони все ж таки сподіваються на порозуміння із Заходом і відповідно будь-який ядерний удар для них – це фактично буде катастрофа для Росії», – вважає Горюнова.
- 22 вересня стало відомо про кілька вибухів у Севастополі. Очільник окупаційної влади міста Михайло Развожаєв повідомив про ракетний удар по штабу Чорноморського флоту Росії. Міноборони РФ заявило, що після удару один військовий зник безвісти, а сили ППО нібито збили п’ять ракет. Однак фото, зокрема супутникові, та відео свідчать про те, що було кілька влучань ракет.
- За словами керівника Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирила Буданова, внаслідок удару 22 вересня є загиблі й поранені серед російських військових, у тому числі й серед керівного складу.
- Раніше, 20 вересня, Збройні сили України завдали успішного удару по командному пункту Чорноморського флоту Росії біля села Верхньосадового поблизу Севастополя, повідомляло Управління стратегічних комунікацій Апарату головнокомандувача ЗСУ. Також кримські телеграм-канали писали про звуки вибухів з боку військового аеродрому Бельбек. Крім того, повідомлялося про роботу російської ППО в районі селища Чорноморське.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.