Що таке керовані авіабомби (КАБ) та чому російська армія почала їх застосовувати лише нещодавно? Скільки Росія має такого озброєння та чим це небезпечно для прифронтових територій? Яких руйнувань зазнали Херсонська та Запорізька області через атаки російських військових керованими авіабомбами? Відповіді на ці запитання шукав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- Російські військові по всій лінії фронту застосовують керовані авіабомби, зазначив 8 квітня в ефірі телемарафону речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. За його словами, російська армія у такий спосіб атакує південь, а також Сумщину, Чернігівщину та східний напрямок. Речник наголосив, що російська армія використовує фугасні авіабомби ФАБ-500.
- Керівник Об’єднаного пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк назвала застосування російськими військовими авіації з керованими авіабомбами «кроком відчаю».
- У Херсонській обласній військовій адміністрації повідомляють, що від ударів російськими КАБами страждають Бериславський район та селище Козацьке. Окрім руйнувань, зазнають поранень місцеві жителі.
- Також російські військові застосовують ці авіабомби в обстрілах Запорізької області. Зокрема, 8 квітня вони атакували міста Оріхів та Гуляйполе. Тоді двоє людей зазнали поранень, про що повідомила місцева прокуратура. За даними відомства, внаслідок обстрілів пошкоджені господарські споруди та приватні житлові будинки, частково зруйноване приміщення підприємства та прилегла територія.
- Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак 11 квітня зазначив, що Україні потрібна сучасна авіація і засоби ППО, щоб врятувати населення та не дати російській армії більше можливостей для використання керованих авіабомб.
«Населення майже не залишилося»
Начальник Пологівської районної військової адміністрації Артур Крупський розповів «Новинам Приазовʼя», що станом на 14 квітня на Оріхів було скинуто 14 керованих авіабомб, а на Гуляйполе – 8. Він також повідомив про масштаб руйнувань на цих територіях.
Оріхів після російського обстрілу в березні 2022 року
«По Оріхову це понад 1630 об'єктів, з них тільки житлового сектора 610. Об'єктів інфраструктури – понад тисяча. В Гуляйполі практично півтори тисячі житлових будинків і 600 об'єктів різної інфраструктури. Йде поквадратне суцільне руйнування», – каже посадовець.
Він розповів, що через обстріли у містах руйнуються історичні будівлі.
Ворог не жаліє ні дитячих садочків, ні шкілАртур Крупський
«Є пам'ятки архітектури, будівлі 1870-х, 1900-х років, в яких сьогодні розташовувалися музеї, міська рада й інші будівлі. На жаль, вони руйнуються. З сучасної інфраструктури це будинки культури, адміністративні будівлі. Ворог не жаліє ні дитячих садочків, ні наших шкіл», – зауважив начальник військової райадміністрації.
Крупський розповів, як описував приліт керованої авіабомби один з очевидців, який живе поблизу гімназії «Сузір'я» в Оріхові.
«Він на власні очі бачив, як бомба летіла близько до подвір'я одного підприємця, там де був розташований магазинчик, а потім різко повернула градусів на 30, почала знижуватися та пішла прямо до гімназії. 100% підтвердження, що бомба є керованою. Наші ДСНС-працівники підтвердили, знаходячи рештки цих бомб, що це дійсно так», – зазначив начальник адміністрації.
Наслідки обстрілу Гуляйполя. квітень 2022 року
Посадовець додав, що з Оріхова та Гуляйполя евакуювали майже все населення. За його словами, там лишається близько 10% людей, які переважно працюють в комунальних службах. Крупський вважає, що невдовзі, цим людям також доведеться виїхати, щоб не померти від атак російської армії.
«Зруйнована вся інфраструктура»
Голова Бериславської районної ради Херсонської області Дмитро Сливченко каже, що останнім часом російські військові змінили тактику обстрілів регіону. Раніше більше обстрілювали з танків та артилерії.
«Наші хлопці відбили їх від берега, я так розумію, тому що вони (російські військові – ред.) дуже рідко, останній тиждень зовсім не стріляють з артилерії, мінометів, танків. Стріляють авіаційні керовані бомби та дрони», – повідомив посадовець.
Стела на в'їзді у Берислав
Він розповів, що в Бериславі російські військові обстрілюють склади та інфраструктурні будівлі, зокрема школи та дитячі садочки. За даними Сливченка, вже від ударів КАБами постраждало 40 будинків. Голова райради наголосив, що керовані авіабомби завдають суттєвих руйнувань.
Така руйнівна сила потужна, але вся будівля не знищується, частково зноситься – десь пів будівліДмитро Сливченко
«Вирва метрів 5 і в діаметрі метрів 10. Така руйнівна сила потужна, але вся будівля не знищується, частково зноситься – десь пів будівлі. Вони скидаються (бомби) з літаків і у нас запрацювала функція про застереження, люди в принципі встигають десь за 10-15 хвилин зайти до підвалів і зберегти своє життя», – розповів посадовець.
Сливченко зазначив, що у громаді залишилися переважно люди літнього віку. Деякі, хто вже повернувся до своїх осель, зараз страждають від авіаударів керованими бомбами.
Берислав Херсонської області після окупації, січень 2023 року
«Росіяни воюють з цивільними, стріляють по цивільних. Вони називають це керована бомба, то я не розумію, хто нею керує, як вона керується, бо вони найчастіше попадають у житлові будинки», – каже голова райради.
Він додав, що майже вся інфраструктура у Бериславському районі вже зруйнована.
Практично немає ніде непошкодженого дитсадка, школи. Електромережі понівечено, водогони пробитіДмитро Сливченко
«Є села, де одні фундаменти залишилися. Практично немає ніде непошкодженого дитсадка, школи. Електромережі понівечено, водогони пробиті. Дуже все пошкоджено, розграбовано, поля засипані снарядами, у вирвах. Посадки біля трас – під кожним деревом щось вирито, покинуто, якісь їхні (окупантів – ред.) сухпайки, одяг. Це не передати словами, це варвари», – зазначив Сливченко.
Попри численні докази російське керівництво стверджує, що армія РФ не стріляє по цивільних в Україні.
«Нова загроза для України»
Речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що використання російською армією керованих авіабомб є новою загрозою для України, бо таких бомб у Росії досить велика кількість.
Юрій Ігнат
«Вони будуть нарощувати це виробництво, модернізацію цих старих ФАБ-500. Крім того, вже навіть у російських ЗМІ з'явилася інформація, що вони роблять півторатонні бомби із такою модернізацією. Це дообладнання бомби крилами, щоб був плануючий ефект, і GPS-навігацією, щоб був ефект керування цією бомбою під час польоту для більш влучного потрапляння в ціль», – пояснив речник.
Як протидіяти?
За словами речника, у ЗСУ на сьогодні немає ефективних засобів протидії керованим авіабомбам. Ігнат розповів, що щоденно російська авіація запускає по території України близько 20 таких бомб.
Бомба масивна, потужна, її не так просто збитиЮрій Ігнат
«Не вистачить просто засобів, щоб їх знищити. Та і чи буде ефективним це знищення, бо бомба масивна, потужна, її не так просто збити. Тому найефективніший метод протидіяти носіям, а саме літакам СУ-35, далекобійними засобами протиповітряної оборони», – сказав Ігнат.
Він зазначив, що Україна очікує від партнерів NASAMS і Patriot, які можуть діставати цілі на відстані до 150 кілометрів. Але найкращий варіант – це західні, сучасні літаки, які можуть діставати цілі ракетами на відстані до 180 кілометрів, наголосив речник.
Пускова установка наземних ракет NASAMS
Він каже, що керовані авіабомби – це порівняно дешева альтернатива російським крилатим далекобійним ракетам. Але їх вироблення також потребує часу.
«Вони витратили десятиліття, щоб накопичити той потенціал ракет, який фактично викинули по нашій інфраструктурі взимку та восени. Підуть роки, щоб його відновлювати. Виробництво цих дообладнаних бомб теж, мабуть, займає певний час», – зауважив посадовець.
Україна теж застосовує подібні види озброєння, додав Ігнат. Йдеться про бомби «Джейдан». «Чим вони кращі за російські? Це те, що вони летять прямо в ціль, летять точно. Але ж не маємо ми достатньо цих засобів, і, мабуть, будемо теж наших партнерів просити посилювати цей напрямок», – зазначив він.
«Як у Маріуполі вже не вийде»
Керівник безпекових програм «Стратегія XXI» Павло Лакійчук наголосив, що російські військові застосовують такі засоби повітряного ураження поза межами зони дії української ППО.
Павло Лакійчук
«Отже, як в Маріуполі минулого року – скидати 500 кг чи 1,5-тонні ФАБи (фугасні авіабомби – ред.) на незахищені позиції наших військ у них вже не вийде», – зауважив експерт.
За його словами, є випадки, коли російські військові здійснювали групові обстріли керованими авіабомбами.
«Ціла тактична операція, коли ескадрилья або ланка бомбардувальників виходила на рубіж пуску скидання цих ракет, бомб десь на висоті близько 12 000 метрів. Їх забезпечували літаки розвідники, вертольоти, придушення радіоелектронної боротьби нашої. Вони виявилися досить ефективними. Це було в районі Авдіївки та на Сумщині», – повідомив Лакійчук.
Експерт зазначив, що для протидії керованим авіабомбам потрібно знищувати їхні носії – літаки, які несуть авіабомби.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.