З’їзд суддів обрав усіх чотирьох членів ВРП за своєю квотою. Ними стали судді Сергій Болотін, Віталій Саліхов, Валерій Суховий та Інна Плахтій.
Що про них відомо? І чому проведений до Вищої ради правосуддя конкурс критикують експерти?
Сергій Болотін
На момент обрання членом Вищої ради правосуддя – суддя Хмельницького апеляційного суду.
Згідно з автобіографією, має вищу юридичну освіту.
За період своєї діяльності Болотін був:
- юрконсультантом підприємств у Славуті, що на Хмельниччині;
- помічником голови Славутського міського суду;
- помічником судді Славутського міськрайонного суду;
- суддею Шепетівського міськрайонного суду, що на Хмельниччині;
- суддею Апеляційного суду Хмельницької області;
- секретар судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області;
- головою Апеляційного суду Хмельницької області;
- суддею Хмельницького апеляційного суду;
- головою Хмельницького апеляційного суду.
Болотін одружений. Має дочку.
У декларації, поданій ним на початку лютого 2021 року, він задекларував:
- квартиру у Славуті, що на Хмельниччині;
- земельну ділянку на Хмельниччині;
- житловий будинок на Хмельниччині;
- автомобіль Subaru Forester 2014 року випуску;
- майже 2 мільйони заробітної плати;
- спільні з дружиною 17 тисяч доларів готівки.
Юристка громадської організації «Центр протидії корупції» Галина Чижик зазначає, що Болотін, «схоже, збудував свою кар'єру завдяки Анатолі)ві Марцинкевичу, люстрованому членові ВККС часів Януковича…» «І саме Болотіну Марцинкевич передав крісло голови Хмельницького апеляційного суду, коли пішов у відставку», – зазначила юристка.
Також вона звертає увагу на те, що Болотін приватизував службову квартиру, коли вже мав іншу, «завбачливо оформлену на матір».
Віталій Саліхов
На момент обрання членом Вищої ради правосуддя – суддя Київського апеляційного суду.
Згідно з автобіографією, за освітою Саліхов технік-електрик, рульовий морського судна, соціальний психолог, спеціаліст із правознавства.
Служив у військово-морському флоті СРСР і підрозділах Військово-морських сил України.
Після цього у нього розпочалася судова кар’єра. Він був:
- консультантом-помічником голови Військового суду Феодосійського гарнізону;
- суддею Військового суду Феодосійського гарнізону;
- суддею Військового суду Сімферопольського гарнізону;
- суддею Військового апеляційного суду ВМС України;
- суддею Апеляційного суду міста Севастополя;
- суддею Апеляційного суду міста Києва;
- суддею Київського апеляційного суду.
Під час роботи суддею Саліхов отримав:
- медалі Міністерства оборони України;
- відзнаку командувача ВМС України;
- медаль «За бездоганну службу» 3-го ступеня.
Саліхов одружений. Має сина.
За 2019 рік, серед іншого, задекларував:
- квартиру в Сімферополі;
- спільний із дружиною автомобіль Mazda CX-5 2012 року;
- майже 2 мільйони гривень заробітної плати;
- майже 152 тисячі гривень пенсії;
- спільну з дружиною 51 тисячу доларів;
- спільні з дружиною 100 тисяч гривень;
- спільні з дружиною 17 тисяч євро.
За інформацією «Центру протидії корупції», Віталій Саліхов входив до складу колегії суддів Київського апеляційного суду, яка у 2016 році «свавільно заборонила вільному слухачеві знімати відкрите судове засідання». У ЦПК зауважують, що Саліхов робив коментарі про неприпустимість зйомки облич суддів у засіданні.
Валерій Суховий
На момент обрання членом Вищої ради правосуддя – суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного суду.
Згідно з автобіографією, за освітою Суховий – інженер-механік, економіст-менеджер, магістр права, професіонал з інтелектуальної власності.
За період своєї діяльності Суховий був:
- старшим юрконсультантом НПЦ «МЕКОН»;
- начальником юридичного управління ТОВ «Юридична фірма «ПіК-2»;
- старшим консультантом відділу формування судової практики Управління узагальнення практики застосування законодавства Вищого арбітражного суду України;
- помічником судді Вищого господарського суду України;
- начальником відділу формування судової практики Управління узагальнення практики застосування законодавства Вищого господарського суду України;
- суддею Господарського суду Київської області;
- заступником голови Господарського суду Київської області;
- суддею Київського міжобласного апеляційного господарського суду;
- суддею Київського апеляційного господарського суду;
- членом Ради суддів України;
- суддею Касаційного господарського суду у складі Верховного суду;
- членом комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя при Вищій раді правосуддя від Верховного суду.
Під час роботи суддею Суховий отримав:
- відзнаку «Почесний працівник Господарського суду»;
- почесну грамоту Господарського суду України і Ради суддів господарських судів України;
- наручний годинник.
Суховий одружений. Має трьох синів.
За 2019 рік, серед іншого, задекларував:
- спільну з дружиною земельну ділянку у Київській області;
- викрадений у 2009 році автомобіль Mitsubishi Outlander 2.4 Sport AT 2005 року випуску;
- автомобіль Honda CR-V SPORT 2012 року випуску;
- понад 3 мільйони гривень заробітної плати;
- понад 80 тисяч гривень відсотків;
- понад 77,5 тисяч доларів, 3,5 тисячі євро і 570 тисяч гривень готівки;
- понад один мільйон гривень і 15 тисяч доларів на банківських рахунках.
Інна Плахтій
На момент обрання членом Вищої ради правосуддя – суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Згідно з автобіографією, за освітою Плахтій вчителька англійської та німецької мов, юрист.
За період своєї діяльності Плахтій працювала:
- секретарем судових засідань Луцького міського суду;
- секретарем судових засідань Луцького районного суду;
- консультантом Луцького районного суду;
- керівником апарату Луцького міськрайонного суду;
- помічником першого заступника голови Апеляційного суду Волинської області;
- помічником голови Апеляційного суду Волинської області;
- радником голови Апеляційного суду Волинської області;
- суддею Луцького міськрайонного суду;
- викладачкою-тренером, розробницею навчальних програм Національної школи суддів України;
- членом Ради суддів України.
Плахтій розлучена. Має двох дочок.
За 2019 рік, серед іншого, задекларувала:
- автомобіль Suzuki Vitara 2005 року випуску;
- понад 535 тисяч гривень заробітної плати.
За інформацією видання «Історична правда», у 1987 році батько Інни Плахтій Борис Плахтій на підставі сфабрикованої КДБ кримінальної справи засудив до розстрілу вояка УПА Івана Гончарука.
Чому проведений конкурс до ВРП критикують?
На посади у ВРП всього подалось 34 кандидати, 8 з них зняли свої кандидатури напередодні голосування.
За інформацією «Центру протидії корупції», прізвища обраних до ВРП суддів «були включені до так званого списку, який, імовірно, поширював серед делегатів з’їзду суддя у відставці Анатолій Марцинкевич».
Голова ЦПК Віталій Шабунін характеризує Марцинкевича як «сірого кардинала судової системи» і нагадує, що він – член Вищої кваліфкомісії суддів часів Януковича, який був люстрований після Революції гідності.
Про непрозорість проведеного до ВРП конкурсу говорить і адвокат, колишній член Громадської ради доброчесності Роман Маселко. Як аргумент він наводить скриншоти з регіональних сайтів новин, які опублікували прізвища призначених членів Вищої ради правосуддя завчасно.
Тим часом голова правління фундації Dejure Михайло Жернаков вважає, що під час відбору нових членів до ВРП «ставку зробили на «сірих конячок», бо «в біографії цих «переможців» немає великої кількості однозначних «зашкварів».
«І це бодай частковий результат зусиль тих, хто вимагав чесного відбору», – резюмує експерт.
Він також вкотре наголошує на важливості докорінного реформування системи відбору членів ВРП, «щоб її вибирали не суддівські мафіозі і політики, а представники громадськості і незалежні міжнародні експерти».
Вища рада правосуддя є ключовим органом судової системи. Вона має звільняти суддів за порушення і призначати тих, щодо яких немає сумнівів у доброчесності та професіоналізмі.
Водночас на адресу чинної Вищої ради правосуддя лунає критика. Зокрема, через те, що вона «покриває недоброчесних суддів» (наприклад, голову ОАСК Павла Вовка і його колег, щодо яких іде розслідування НАБУ), а також «тисне на суддів-викривачів, відпускає суддів, обвинувачених у корупції у почесну відставку з чималим утриманням».
На важливості реформування ВРП наголошують і міжнародні експерти.