(Рубрика «Точка зору»)
Тімоті Снайдер
Дамба Каховської ГЕС в Україні, яку контролює Росія, була зруйнована. Одним із наслідків є гуманітарна катастрофа, що потребувала б величезної міжнародної допомоги, якби не сталася в зоні бойових дій. Тисячі будинків затоплені, а десятки тисяч людей тікають або чекають на допомогу.
Інший наслідок – екологічний хаос, серед якого втрата водно-болотних угідь та інших середовищ існування.
Третє – руйнація фермерства та інших елементів української економіки. За історією складно слідкувати, адже багато чого відбувається одночасно.
Волонтери евакуюють місцевих жителів із затопленої території після пошкодження дамби Каховської ГЕС, Херсон, 7 червня 2023 року
Ось кілька думок про те, як писати про подію.
- Уникайте спокуси почати історію техногенної гуманітарної та екологічної катастрофи, подаючи обидві сторони. Це не журналістика.
- Те, що російські речники звинувачують Україну [у підриві дамби], не є частиною історії про актуальну подію у реальному світі. Це частина іншої історії – історії про образливі заяви Росії щодо України, які вона робить з моменту вторгнення, 2014 року. Якщо згадуєте російські обвинувачення в бік України, додавайте цей контекст.
- Цитувати претензії Росії та України одночасно несправедливо щодо українців. У цій війні те, що говорили російські речники, майже завжди було неправдою, тоді як заяви українських спікерів переважно були правдивими. Зіставлення означає рівність, що унеможливлює для читача розуміння цієї важливої різниці.
Чоловік і жінка несуть кота під час евакуації із затопленої території після пошкодження дамби Каховської ГЕС, Херсон, 6 червня 2023 року
- Якщо маєте процитувати російського речника (наприклад, Дмитра Пєскова), маєте згадати, що ця конкретна фігура казала неправду про кожен аспект війни з моменту її початку. Це контекст. Читачі, які занурюються в історію всередині, мають знати таку передісторію.
- Якщо цитуєте російську пропаганду для зовнішнього споживання, це допомагає посилити російську пропаганду в межах внутрішнього споживання. Цікаво, що російські пропагандисти давно стверджують, що українську дамбу слід підірвати, а російський парламент сприймає як належне те, що Росія підірвала дамбу, і радіє смертям та подальшій руйнації.
Президент України Володимир Зеленський спілкується з евакуйованими місцевими жителями під час відвідування затопленої території в Херсоні
- Коли розповідь починається з подачі позицій обох сторін, читачам беззастережно пояснюють, що об’єкт у фізичному світі (як дамба) є лише елементом оповіді. Їх заводять не в той жанр (літератури), а натомість якраз потрібен аналіз. Це ведмежа послуга.
Росія контролювала відповідні частини дамби, коли та вибухнула. Це елемент контекстуТімоті Снайдер
- Дамба – це фізичний об’єкт. Чи можна і як саме її знищити – тема для людей, які розбираються в цьому. Хоча історія The New York Times має недоліки, вона має перевагу в тому, що розглядає дамбу як фізичний об’єкт, а не об’єкт оповіді. При такій подачі здається зрозумілим, що дамбу можна було лише зруйнувати вибухом зсередини.
- Росія контролювала відповідні частини дамби, коли та вибухнула. Це елемент контексту. Він важливіший від того, хто б що не казав. Коли детективи розслідують вбивство, вони думають про засоби. Росія мала засоби. Україна – ні.
Вид на затоплену територію Херсону після прориву дамби Каховської ГЕС, 7 червня 2023 року
- Історія не розпочинається з моменту пошкодження дамби. Читачі мають знати, що останні 15 місяців Росія вбиває українських цивільних та руйнує цивільну інфраструктуру у той час, як Україна намагається захистити своїх людей та структури, які допомагають їм вижити.
Армії, які відступають, підривають дамби, аби сповільнити просування іншої сторониТімоті Снайдер
- Налаштування також включають історію. Військова історія містить наріжний підхід. Армії, що атакують, не підривають дамби, аби заблокувати власний шлях для просування. Армії, які відступають, підривають дамби, аби сповільнити просування іншої сторони. У цей відповідний момент [підриву дамби] Україна просувалася, а Росія відступала.
Прагнення до об’єктивності не означає розглядати кожну подію як підкидання монети, як шанс 50 на 50 між двома різними заявами. Об’єктивність вимагає того, щоб думати про всі об’єкти – фізичні об’єкти, розміщення людей – які мають бути в історії так само, як всі умови – сучасні та історичні, – які потрібні читачам, щоб після прочитання історії краще її зрозуміти.
Тімоті Снайдер – американський історик, професор Єльського університету
Оригінал – на сайті snyder.substack.com
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Каховське водосховище планували як найбільше у світі ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Російський обстріл під час евакуації: поранені 9 людей – ОГП ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ЗАЕС, хімзавод у Криму: експерти кажуть про загрозу нових техногенних катастроф після руйнації Каховської ГЕС ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Укргідроенерго» звернулось до ЄСПЛ через руйнування Каховської ГЕС- Гребля Каховського водосховища і машинна зала ГЕС були зруйновані перед 3-ю годиною ночі на 6 червня 2023 року.
- Українська влада звинуватила у підриві греблі російські окупаційні війська, які контролюють дамбу і ГЕС із лютого 2022 року.
- Кремль відкидає звинувачення у підриві греблі Каховського водосховища і звинувачує у цьому ЗСУ. Як заявив речник російського президента Дмитро Пєсков, Київ намагається позбавити окупований Крим води на тлі, як він стверджує «наступальних дій, які захлинаються».
- Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк наголосив, що немає підстав для різних версій: «Ми не контролювали цю територію. Для того, щоб гребля зруйнувалася, необхідно було зробити замінування всередині у спеціальних місцях на близько ста і більше метрів. Грубо кажучи, через одну секцію. Там одинадцять секцій було підірвано для того, щоб тиск води виявився настільки суттєвим, щоб він міг зламати залишки греблі».