Зросла впевненість українців у тому, що ЗСУ звільнять окуповані Росією території – опитування NORC

89 відсотків українців, опитаних в Україні Центром досліджень громадської думки університету Чикаго (NORC), вважають неприйнятним передачу Росії частини територій, захоплених після 24 лютого 2022 року в обмін на мир.

Вадим Волос, віце-президент Центру досліджень громадської думки університету Чикаго (NORC), розповів в інтерв'ю Російській службі Голосу Америки про ставлення опитаних українців до миру з Росією, НАТО, російської мови і до фігури Степана Бандери.

За час, що пройшов після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, впевненість громадян України у тому, що Силам оборони країни вдасться витіснити російську армію із окупованих нею територій – зросла. Принаймні, такий висновок можна зробити з огляду на результат нового опитування, проведеного в Україні Центром досліджень громадської думки університету Чикаго (NORC).

Опитування проводилося восени 2022 року та у квітні 2023 року на територіях, контрольованих Україною.

«Ми запитали, чи вдасться Україні витіснити російські війська зі своєї території? – розповідає віце-президент NORC Вадим Волос. – Таку впевненість восени 2022 року мали 70% респондентів. Наразі ця цифра піднялася до 79%. Інші вважають, що мало що зміниться до кінця року, і зовсім невеликий відсоток опитаних вважає, що Росія захопить ще більше територій. Тобто зараз порівняно з восени ми бачимо тренд на підвищення рівня упевненості на 9 відсотків».

Неприйнятно віддати території в обмін на мир

При цьому 89 відсотків опитаних вважають неприйнятним передачу Росії частини територій, захоплених після 24 лютого 2022 в обмін на світ.

«Ми ставили питання щодо стратегічних напрямів для майбутнього України, безпеки, союзів, – розповів експерт. – Помітно, що дуже велика підтримка є щодо членства у Євросоюзі. Там найсильніша підтримка, причому як серед україномовних, так і серед російськомовних українців».

За словами Вадима Волоса, «понад 70 відсотків підтримують вступ України до НАТО, але тут є різниця між україномовними (близько 80 відсотків) та російськомовними (приблизно 50 відсотків). Нейтралітет – не такий уже непопулярний варіант: близько 35 відсотків усіх опитаних підтримують нейтральний статус України, але це важливо – при гарантіях безпеки з боку Заходу»

«Я можу сказати, що я опитуваннями в Україні займаюся дуже давно, – зазначив Вадим Волос, – і можу констатувати, що підтримка НАТО від Майдану, анексії Криму і з початку нинішньої фази конфлікту піднялася дуже сильно. Раніше лише західні області України підтримували вступ до НАТО, а південь, схід, і навіть Київ скептичніше до цього ставилися. Але після нападу Росії, підтримка НАТО дуже зросла».

Згідно з опитуванням NORС, українці стали також набагато краще ставитися до історичних подій та фігур, що символізують незалежність України та український націоналізм. Так, переважна більшість опитаних позитивно ставиться до здобуття Україною незалежності після розпаду Радянського Союзу. 78 відсотків україномовних та 51 відсоток російськомовних жителів країни позитивно оцінюють роль в історії України Степана Бандери.

Патріотизм став значним чинником

Серед українців, нагадує Волос, завжди було двояке ставлення до постаті Бандери. І, з огляду на результати опитувань, протягом останніх 10–15 років меншість українців вважала його роль в історії України позитивною.

Тепер більшість українців вважає, що Бандера був позитивною фігурою. З погляду аналітики це цікавий момент: з моменту російського вторгнення націоналізм та патріотизм стали дуже сильними чинниками у громадській думці України».

«Звичайно, у цьому питанні також зберігається різниця між україномовними та російськомовними українцями, а також зберігаються регіональні відмінності між західною Україною та південною та східною, – пояснив Вадим Волос. – Я думаю, що всі ці фактори, націоналістичні постаті, які символізують незалежність України, не випадково йдуть паралельно з опором і воєнними діями, що продовжуються».

Частину опитування NORС було присвячено економічним та соціальним аспектам життя українців.

І тут, наголошує Волос, також треба мати на увазі також ще такий фактор: воєнні дії переважно йдуть на півдні та сході країни, тому вони чинять сильніший вплив на російськомовне населення, ніж, наприклад, на українців на заході країни.

Але загалом, війна зачепила усіх в економічному плані.

«Більшість опитаних відчули на собі економічну дію війни, – розповів експерт. – Приблизно третина втратила роботу, і це приблизно збігається з офіційною статистикою, за якою рівень безробіття зріс. У більшості населення України зафіксовано втрату чи скорочення доходів. Кожен десятий українець у сім'ї має людину, яка або загинула, або отримала поранення внаслідок бойових дій. Вплив війни на життя та економічний статус людей очевидний».

Корупція – друга проблема, після війни

Віце-президент NORC Вадим Волос каже, що була дискусія про те, чи потрібно запитувати громадян України під час війни про те, як вони оцінюють «напрямок руху країни? Куди йде нація?».

«​Проте моя гіпотеза полягала в тому, що українці зберігають певний оптимізм. І ця гіпотеза підтвердилася, коли більшість на це питання відповідала, – що, незважаючи на всі випробування, країна знаходиться на правильному шляху»

І ще один момент, пов'язаний із майбутнім України, наголошує експерт, стосується реформ і боротьби з корупцією.

«Згідно з опитуваннями, корупція – друга за значимістю проблема після російського вторгнення, причому за ступенем серйозності вони не дуже один від одного відрізняються. Тобто можна припустити, що в майбутньому люди хотіли б вирішити цю проблему, і щоб це питання було включене до переговорів щодо членства в НАТО та необхідних реформ. Це, звичайно, вражає, коли 9 із 10 опитаних називають корупцію однією з найважливіших проблем у країні».

А що мова?

Під час опитування респондентів запитували, якою мовою вони вважають за краще відповідати, і 86 відсотків віддали перевагу українській мові, 14 – російській.

Більшість опитаних заявили, що вважають за краще, щоб в Україні була одна державна мова – українська.

Водночас, російськомовні українці виступають за надання російській статусу «мови меншості». Правило, згідно з яким у регіоні, де 10 відсотків або більше жителів розмовляють іншою мовою, їхній мові надавався особливий статус, було скасовано в Україні невдовзі після зміни влади у 2014 році, що викликало тоді критику з боку Євросоюзу.

За даними опитування певна підтримка повернення такої практики зберігається і сьогодні.

«Близько 45 відсотків опитаних кажуть, що у тих регіонах, де розмовляють іншими мовами, добре було б надати цим мовам статус меншості, – розповів Вадим Волос. – Тобто в суспільстві є певна підтримка таких заходів, що дивно, враховуючи конфлікт із Росією, що відбувається. Це дуже цікавий факт, який ми виявили під час нашого дослідження. Це, я сказав би, прояв певної мудрості, яку ми не завжди бачимо в опитуваннях громадської думки».