«Ніхто не може забрати наше право на визначення» – Ніна Матвієнко виступила із концертом у Празі

72 річна легенда української народної пісні з унікальним голосом Ніна Матвієнко завітала із концертом до Праги. У Чехії співачка не вперше – за радянських часів мала нагоду гастролювати державами центральної Європи. В програмі, яку привезла із собою Ніна Матвієнко, багато монологів, що торкаються української історії, віри, побуту, звичаїв та традицій, а також сучасних проблем України. Журналісти Радіо Свобода зустрілися із співачкою напередодні концерту.

Про любов до Чехії, Майдан та чому не відвідує Донбас | Ніна Матвієнко

– Ви не вперше у Чехії, розкажіть про свої враження.

Мені дуже подобається Чехія і політичні амбіції чехів. Вони дуже мені близькі. Я б хотіла, щоб ми сьогодні були схожі на чехів. Те, що мені притаманне, те, за що я переживаю – тут за це відповідає держава на благо свого народу, на благо віри і традицій. А коли є традиції – є нація, є народ, є держава, яка не поступиться ніколи, ні перед якими Євросоюзами, Америками і Росіями.

– Ви критично ставитеся до Майдану та війни на Донбасі, чому?

–Те, що зараз відбувається у нашій державі – це реанімація нашого тіла ума і духу, державності, нашої свідомості. Водночас, іде абсолютно свідоме нищення нашої нації і світ все це знає і ніхто не заступається. Слов’яни-європейці наші теж мовчать, вони заціпеніли від того, що коїться. Ми і самі потрохи, нарешті, доходимо до цього.

У перерві між піснями Ніна Матвієнко розповідала глядачам про те, як вона ставиться до сучасності та історії

– Чому ви жодного разу не були із виступами на Донбасі?0

–Згадайте, хто в нас відвідував Донбас? Ніхто не був на точках болю і війни. Моя доця (Тоня Матвієнко – ред.) була і Арсен (Арсен Мірзоян, чоловік Тоні Матвієнко – ред.). А я в цей час з дочкою їхньою була. В нас не можна, щоб ми всі разом їхали.

І що я їм буду співати? Те сумне, що вони переживають?! В мене немає веселих пісень. Мені соромно буде співати там: «Що це в лісі стільки слуху, що посватав комар муху…». Я навіть не знаю до кінця чому не їду туди. Я не можу цим хлопцям в очі дивитися, тому що вони захищали тоді чиїсь інтереси. І знаєте, багато отримували звання за подвиг. Ті, хто їздили туди співати для хлопців. Їздила і моя дочка Тоня із своїм чоловіком, вони ночували у самому підвалі війни. Над ними вночі летіли всі ці снаряди.

Мій зять, Арсен, посивів. І їм нічого не дали, тому що у їхньої мами є своя позиція і погляд на все це. Я з багатьма майданівцями і атошниками зустрічалася у потягах – у Кривому розі на вокзалі зустріла хлопців з АТО, які мене на руках заносили в машину. Я кажу хлопці, так я ж до вас не їжджу, не співаю вам, а вони – так за те ви за нас заступаєтеся.

Нехай їздять ті, кому ці звання потрібні а я за хлопців буду заступатися молитвою.

– Нова влада на чолі із президентом Володимиром Зеленським прийшла до влади із лозунгами миру. Як ви ставитеся до всіх цих намагань?

Я гадаю, що намагання – це одне, а правда яка є, яку треба робити – це зовсім інше. Як же він відступиться від попередньої влади? Це гра з народом. Ці речі, які відбувалися на сцені – не можуть продовжуватися в реальному житті. Ми поки в очікуванні всі. Але в страшному остраху, що нас знову обдурили. А воно і так є, що обдурили. Я думаю, що фільм «Слуга народу» зіграв велику роль і це вже була підготовка до нашого сьогодення, і діти повірили в цю казку.

– Ви, вочевидь, бачили виступ «95 кварталу» за участі національного «Хору імені Верьовки» та їхнього виконання пісні «Горіла хата, палала…» Соціальні мережі та й суспільство в цілому сколихнув цей виступ. Як ви до цього ставитеся, та якби вам запропонували взяти в такому виступі участь, ви б погодилися?

– Ну може і таке бути. «Квартал» зробив свій номер таким чином. «Хор імені Верьовки» ніякого відношення до того всього не має. Є народна пісня, в яку вставили слова – просто так збіглося, що ця пісня підійшла саме в цей час. Я бачила, що і люди у залі сміялися, реагували на слова. В нас сміх крізь сльози йде. Наш народ любить помсту – хай сусіда хата згорить, хоч так відомстимо. Мені чомусь навіть шкода стало Гонтареву.

Ніна Матвієнко коментує номер «Кварталу 95» та «Хору імені Верьовки»

–​ Ваш особистий топ-3 серед українських виконавців сьогодні?

– Багато наших дівчат, хто мені подобається. Хоч до них і ставлення у нашому суспільстві негативне. Але мені подобається Тіна Кароль – вона одна із перших малих діточок, яких я прослуховувала і благословляла на майбутнє. Яка своїми босими ніжками чесно заробляла на своє майбутнє і вона дійсно геніальна дівчина та чудова співачка.

Я дуже сподівалася на Таю Повалій. Вона джаз співала унікально, має колосальний діапазон. Але якось так сталося, що дівчата, вони не є політиками, вони ніколи і не були. Вони ніколи так сильно про українське не думали, вони були просто співачками. Але це прикро трошки, коли є такий час важкий для України – залишитися за межею. Пам’ятаю, Тая і проти війни співала пісню у Росії.

Для мене – можливо він не є такий популярний, але це є Діма Андрієць. Я за голос! Більш такий сучасний і наш гурт «Воплі Відоплясова». Потім я з Вакарчуком співала, «ТНМК». Знаєте, я не порівнюю хто кращий. Але ці хлопці – вони якраз в часі. З ними я жива, з ними я навчилася бути молодою.