Ніл Хасевич – головний художник УПА. Його малюнки потрапили в ООН

Життєпис українського художника Ніла Хасевича (1905–1952) і його родини є яскравим відображенням героїчної боротьби громадян за незалежність України. Ніл Хасевич народився в селі Дюксин на Волині в родині диякона Антона Хасевича 25 листопада 1905 року.

Репродукція автопортрета Ніла Хасевича (1905–1952). Він був членом ОУН і УГВР

Брати Ніла – Анатолій і Федір – стали священниками, і Ніл поступив до Духовної семінарії в Житомирі, там в іконописній майстерні визначив свою подальшу долю, а ікони стали першими мистецькими творами.

Родина Хасевичів (зліва направо): Феодотія Хасевич, Федір Хасевич, Ніл Хасевич і Антон Хасевич. 1910-і роки

Захоплення образотворчим мистецтвом допомогло Нілу Хасевичу долати все: матеріальні нестатки, самоту, а незабаром і велику фізичну травму.

У 1918 року, по дорозі до Рівного, Ніла з мамою на залізничному переході збив поїзд. Дійшло до трагедії: під поїздом загинула мати, а Нілові поїзд відрізав вище коліна ліву ногу. Вийшовши зі шпиталю вирішив протезу виготовити сам, а кошти, які отримав як компенсацію від власника залізниці, допомогли, коли вступив до Академії мистецтв у Варшаві.

Незважаючи на тяжку фізичну травму, Ніл Хасевич брав активну участь в житті української громади у Варшаві, став одним із засновників мистецького об’єднання «Спокій», навколо якого гуртувалися українські мистці, підтримав видання газети «Українська нива».

Ніл Хасевич (праворуч) із друзями під час варшавських студій, 1930-і роки. Справа наліво: Н. Хасевич, П. Кршовскі (болгарин), Б. Монкевич, М. Щербак, Д. Дунаєвський

Ніл Хасевич із товаришами. Зліва направо: П. Мегик, Н. Хасевич, Б. Монкевич, М. Щербак. Варшава, початок 1930-х років

Всупереч тяжким умовам життя захоплено займався малярством, також графікою, яка з часом притягала все більше. Обдарованість і працьовитість Ніла не залишилась поза увагою: ще студентом у 1932 році здобув почесний диплом Академії за «Портрет Івана Мазепи».

Земляк Ніла Хасевича художник Петро Мегик, який тоді також навчався у Варшаві, згадував: «невеличкого зросту, бідно вдягнений хлопчина, з палицею в руці, бо замість лівої ноги – дерев'яна, закінчена грубим патиком, примітивна, власної роботи протеза… Пильно вчиться і неймовірно матеріально бідує. З дому від батька не одержує нічого, бо там не менша біда».

І все ж всупереч долі Ніл у 1935 році здобув диплом про вищу художню освіту з правом вчителювання в середніх школах на теренах тодішньої Польщі. Додому Ніл Хасевич повернувся художником, твори якого вже експонувались в галереях Варшави, Берліну, Праги, Рівного, Львова. Особливо йому вдавались екслібріси – книжкові знаки, робота над якими вимагає як особливої уваги автора до пластичних засобів, так і до внутрішнього, духовного світу власника бібліотеки. І нині екслібриси Ніла Хасевича (створив понад 200 книжкових знаків) притягають фантазією й виразним авторським почерком, втіленим на невеликій площині.

Екслібриси Ніла Хасевича, які були нагороджені на Міжнародній виставці дереворитів у Варшаві 1936–1937 роки

З великою інтересом до задуму створив Ніл Хасевич «Українську абетку» (1930-і роки), дбайливо і з великою увагою опрацьовуючи кожну літеру так, щоб вона перегукувалась з українськими традиційними символами праці. Наприклад, буква Ж зображена на тлі збору жита, О – звертає увагу на орача, а з хлібом пов’язана літера Х. У Варшаві в 1939 році вийшов альбом «Книжкові знаки Ніла Хасевича», того самого року у Філадельфії побачило світ видання «Екслібриси Ніла Хасевича».

Букви Ніла Хасевича на грамоті митрополита УГКЦ Андрея Шептицького

Творчість Ніла Хасевича довоєнного періоду свідчить про його інтерес до життя земляків. На початку війни, в 1939 році, живучи у Дюксині, мистець намагався не втрачати контактів із українським підпіллям на теренах Польщі, водночас вирішив продовжити творчу працю.

Діяльність в УПА і ОУН

Воєнний 1943 рік став переломним для Ніла Хасевича, він вступає до підпілля, як художник стає членом редколегії, яка для потреб УПА та ОУН випускала часописи, листівки, плакати.

Ніл Хасевич вирізає дереворит. Світлина з архіву Ігоря Марчука

Ніл Хасевич вважав, що мистець не має права стояти осторонь переломних подій, усвідомлюючи при цьому, що інтерес до його творчості з боку влади йому несе небезпеку. Так почався надзвичайно плідний, але і останній період у житті Ніла Хасевича, чи то «Бея», «Зота», «Рибака», «Левка» – псевдо, під якими художника знали підпільники. І ще таке: з цього часу і до кінця своїх днів Ніл Хасевич жив і працював у криївках – особливо влаштованих приміщеннях під землею, які й сьогодні захоплюють фахівців своєю архітектурною винахідливістю, способом розташування і маскування.

Ніл Хасевич був свідомий того, яку підтримку для повстанців та й цивільного населення може мати листівка чи плакат патріотичного змісту. На сторінках першого числа рівненського часопису «Волинь» (1 вересня 1941 року) він зазначив: «Ніхто з тих, хто розуміється на справі,... не заперечить великих можливостей графіки, як художнього і пропагандивного чинника» (збережений правопис автора – ред.).

Із фантазією й творчою уявою Нілові Хасевичу вдавалось усе: обкладинки, карикатури, печатки, штампи, листівки, бофони (скорочення від слів «бойовий фонд» – грошові документи ОУН і УПА), також проєкти військових нагород.

Бофон «300 карбованців» у виконанні Ніла Хасевича. Містить зображення повстанців і написи: «На бойовий фонд УПА», «За Українську самостійну соборну державу». Дата створення: 1944 рік

Бофон «50 карбованців» у виконанні Ніла Хасевича. Містить зображення «ОУН» і напис «На бойовий фонд УПА». Дата створення: 1944 рік

Проєкти нагород художника Ніла Хасевича

І сьогодні твори мистця привертають увагу гострою сатирою зображення реалій «большевицького світу», наприклад, «Героїня соціалістичної праці» (1947 рік), «Так виглядає новий большевицький світ» (1949 рік), чи серія творів до сатиричного часопису «Український перець». Історія боротьбі за незалежність – головна тема серії «Волинь в боротьбі»: «На Волині жито ворогами збито» (1948 рік), «Ми стали волі на сторожі» (1949 рік). Нині також значну історичну вагу мають портрети товаришів Ніла – полковника Дмитра Клячківського, генерала Романа Шухевича чи сотника Олекси Громадюка.

Генерал Роман Шухевич – «Тарас Чупринка». Дереворит Ніла Хасевича, 1950 рік

«Сотника Олекси Громадюка» у виконанні Ніла Хасевича. Громадюк Олексій Романович – сотник УПА, командир куреня загону «Озеро» ВО «Турів», командир загону імені Богуна ВО «Турів», начальник штабу ВО «Турів» і Західної ВО «Завихост». Дата створення: 1944 рік

«Портрет Полковника Дмитра Клячківського». Проєкт і коректива Ніла Хасевича. Виконав його учень «Свирид» із дереворита Хасевича. Дата створення: 6 грудня 1949 року

Від початку творча праця Ніла Хасевича привертала гостру увагу радянського режиму, особливо, коли в столиці СРСР дізнались, що твори мистця підпільними шляхами перетнули радянські кордони. Це сталось у 1951 році, коли графіка художника потрапила до рук делегатів Генеральної асамблеї ООН та іноземних дипломатів, а потім ще й вийшла у збірнику «Графіка в бункрах УПА» (Філадельфія, 1952 рік).

«Графіка в бункрах УПА» (Філадельфія, 1952 рік). Альбом дереворитів періоду 1947–1950 років художника УПА Ніла Хасевича

Наказ за всяку ціну «пресечь антисоветскую деятельность Хасевича», який надійшов у 1951 році, режимові вдалось виконати 4 березня 1952 року. Художник Ніл Хасевич і ще двоє вояків загинули в криївці в селі Сухівці на Рівненщині. За однією з версій повстанці, щоб не дістатись до рук чиновників МДБ живими, покінчили своє життя добровільно, за іншою, МДБівці закидали криївку гранатами, коли Ніл Хасевич із товаришами відмовились добровільно здатись. Тіла загиблих підняли на поверхню й кілька днів ними лякали місцевих жителів, потім їх вивезли в невідомому напрямку.

Посмертне фото вояків УПА, позначених цифрами кимось із радянських спецслужб. 1 – Ніл Хасевич – «Бей-Зот», 2 – В’ячеслав Антонюк – «Матвій», 3 – Антон Мельничук – «Гнат». Березень 1952 року. Із альбому «Ніл Хасевич» (Львів, 2010)

У довідці МДБ Рівненської області, датованій 13 березня 1952 року, записано: «член краевого «провода» ОУН «Зот», он же «Рыбак» вместе с районным «проводником» ОУН «Матвеем» и бандитом ОУН по кличке «Гнат» ликвидирован». І досі невідомо, де Ніл Хасевич похований, лише на місці, де мистець загинув, встановлений пам’ятний знак.

Пам’ятник знак на місці, де у бункері загинув Ніл Хасевич. Біля села Сухівці на Рівненщині

Також своє життя за незалежність України віддали брати Ніла Хасевича: Анатолій загинув у бою з польським військом неподалік селища Клевань, Федір не повернувся із заслання з сибірського ГУЛАГу.

Пам’ятник Нілу Хасевичу в Рівному

Творчість головного художника УПА, як часто називають Ніла Хасевича, не лише яскрава сторінка в історії українського мистецтва, але й безцінне свідоцтво свого часу. Нині можемо сказати, що Ніл Хасевич у своїй боротьбі вийшов переможцем.

Дереворит «Громадою обух сталіть та добре вигостріть сокиру». На малюнку зображений Йосип Сталін із прибічниками та гаслами «Терором», «Зрадою», «Підступом і обманом». Серія: шаржі і сатири

Дереворит «Портрет невідомого повстанця». Портретна серія

Дереворит «22 січня — День Української Державности»

Дереворит «Повстанці у наступі» з гаслом «за УССД»

Бофон «10 карбованців» з написом «На бойовий фонд УПА». Дата створення: 1945 рік

Бофон «200 карбованців» у виконанні Ніла Хасевича. Зображено повстанців у наступі і напис «За Україну, за волю, за народ». Дата створення: 1944 рік

Дереворит «На Волині жито ворогами збито» у виконанні Ніла Хасевича. Дата створення: 26 жовтня 1948 року

Бофон «100 карбованців» у виконанні Ніла Хасевича. Містить зображення повстанця з українським прапором і напис «На бойовий фонд УПА» та заклик «Воля». Дата створення: 1945 рік

Бофон «1000 карбованців» у виконанні Ніла Хасевича. Містить зображення повстанців і написи «на бойовий фонд УПА», «За волю народів і людини». Дата створення: 1945 рік

«Ще в колисці Сталін напуває дурманом». На роботі пристуня примітка друкареві: не прибивати кліші цв'яшками, а наклеїти на дощинку. Дата створення: 1947 рік

Бофон «500 карбованців» у виконанні Ніла Хасевича. Зображено повстанця і напис «на бойовий фонд УПА». Дата створення: 1945 рік

Дереворит «Воля народам, воля людині». Проєкт і виконання Ніла Хасевича. Дата створення: 23 травня 1948 року

Бофон «25 карбованців» у виконанні Ніла Хасевича. Зображено повстанців із прапором «ОУН» та напис «На бойовий фонд УПА». Дата створення: 1949 рік

Дереворит «Що вивозять з України в Росію» у виконанні Ніла Хасевича. Зображено валку з переліком речей, що їх відбирають в українців і надсилають росіянам — «Українців в Сибір», «Хліб», «Цукор», «Вугілля», «Залізо», «Сало». Дата створення: 1949

Дереворит «Що привозять в Україну з Росії» у виконанні Ніла Хасевича. Зображено потяг і вагони з переліком того, що їх отримують українці від росіян — «Кагановичі», «Кати», «Короста і Сифіліс», «Кайдани», «Нужда», «Накази». Дата створення: 1951 рік

Дереворит «В СССР всі живуть з праці рук». За рисунками з давніших видань ОУН. Виконав учень Ніла Хасевича — «Мирон». Дата створення: 28 січень 1949 року

Дереворит «Україна має право вийти з СССР». За рисунками з давніших видань ОУН. Виконав «Артем» – учень Ніла Хасевича. Дата створення: 30 січня 1949 року

Дереворит «Новобранці в УПА» у виконанні Ніла Хасевича. Зображено новобранців у строю на галявині лісу. Дата створення: 30 січня 1949 року

Дереворит «В поліських нетрях» у виконанні Ніла Хасевича. Зображено повстанця з диким кабанчиком. Дата створення: 5 лютого 1949 року

«Партія веде». За рисунками з давніших видань ОУН. Виконав «Артем» — учень Ніла Хасевича. Дата створення: 4 лютого 1949 року

Дереворит «Нам скорилися всі народи». Переробка рисунка з давніших видань ОУН. Виконав учень «Мирон» із корективами наставника Ніла Хасевича. Дата створення: 8 лютого 1949 року

Дереворит «Повстанці в ярах Волині» у виконанні Ніла Хасевича. Панорама Волинського краю. Дата створення: 1 березня 1949 року

Дереворит «Робітники в СРСР працюють під примусом» у виконанні учня «Артема» з допомогою Ніла Хасевича. Дата створення: 23 травня 1949 року

Дереворит «На становищі». Зображено двоє повстанців — чоловіка зі скорострілом і жінку з рушницею в лісі. Дата створення: 20 травня 1949 року

Дереворит «Так виглядає новий большевицький світ». Переробка рисука з давніших видань ОУН. Виконав учень «Свирид» із корективами Ніла Хасевича. Дата створення: 22 червня 1949 року

Дереворит «Якщо завтра війна». Містить напис: «Якщо завтра війна ворог наскочить бураном – ввесь радянський народ, як людина одна, проти клятого Кремля повстане». Виконав учень «Мирон» з допомогою Ніла Хасевича. Дата створення: 4 червня 1949 року

Дереворит «Повстанці на хуторі в гостині» у виконанні Ніла Хасевича. Ілюстрація підтримки населення і доброзичливість повстанців. Дата створення: 9 травня 1949 року

Дереворит «Людей у ярма запрягли» у виконанні Ніла Хасевича. Дата створення: 18 вересня 1949 року

Дереворит «Слава Україні!» у виконанні Ніла Хасевича. Дата створення: 15 вересня 1949 року

Дереворит «За Українську самостійну соборну державу» у виконанні Ніла Хасевича. Дата створення: 5 серпня 1949 року

Обкладинка до альманаху «Волинь у боротьбі» у виконанні Ніла Хасевича. Дата створення: 22 травня 1949 року

Дереворит «Інтелігенти в СССР працюють під диктатом» у виконанні учня «Свирида» під наглядом Ніла Хасевича. Дата створення: 17 жовтня 1949 року

Дереворит «Непрацездані та каліки-робітники в СССР мусять жебрати» у виконанні Ніла Хасевича і невідомого учня. Дата створення: 1 лютого 1951 року

Дереворит «Червоноармійці, зверніть свої штики проти кремлівських катів». Переробка рисука з давніших видань ОУН. Виконав «Свирид» за допомогою Ніла Хасевича. Дата створення: 9 лютого 1949 року

Дереворит «Він край свій боронить» у виконанні «Артема» – учня художника Ніла Хасевича. Дата створення: грудень 1949 року

Дереворит «Вивіз на Сибір» у виконанні Ніла Хасевича. Дата створення: 29 грудня 1950 року

Гравюра на целюльоїді «Передова колгоспна техніка» у виконанні «Артема» – учня художника Ніла Хасевича. Дата створення: грудень 1949 року

Дереворит «Портрет Сотника Осипа Дякова» у виконанні Ніла Хасевича. Дяків Осип — крайовий провідник ОУН Львівщини, заступник голови Генерального Секретаріату Української головної визвольної ради (УГВР). Дата створення: 1950 рік

Портрет Степана Бандери. Дереворит Ніла Хасевича, портретна серія

Дереворит «Кару смерти в СССР скасовано, замінюючи її на 25 літ каторги». Дата створення: 26 грудня 1949 року

Гравюра на целюльоїді «Ми стали волі на сторожі» у виконанні «Артема» – учня художника Ніла Хасевича. Автори: Ніл Хасевич – «Зот» , «Артем». Дата створення: грудень 1949 року

Дереворит «Воля народам, воля людині!». Проєкт і виконання Ніла Хасевича. Дата створення: 31 грудня 1949 року

Оксана Пеленська – дослідниця, співробітниця Радіо Свобода

Наталія Петрук – співробітниця Радіо Свобода (ілюстраційне опрацювання публікації)

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода