Київ – У п’ятницю, 20 вересня, Україна долучиться до «кліматичних» страйків, що відбуваються по всьому світу за ініціативи 16-річної шведської активістки Грети Тунберг. На марші з вимогою ефективної екологічної політики у Києві очікують тисячі учасників. Тим часом, столична влада та рятувальники вже кілька тижнів борються із задимленістю і смородом на лівому березі.
Від сьогодні у Києві діє заборона із сьомої до десятої ранку на в’їзд вантажного транспорту з боку Борисполя. Таким чином в КМДА сподіваються зменшити вплив вихлопних газів на стан повітря у столиці: за останні 20 років через зростання кількості автівок концентрація діоксиду азоту зросла на 50%, а формальдегіду на 200% (дані станом на 2018 рік).
Дійсно, за даними, які раніше збирала Державна служба статистики, 80-90% забруднення повітря у Києві зумовлене викидами автомобілів, каже аналітик центру CEDOS Іван Вербицький.
«З іншого боку, більшість автомобілів, що їздять у Києві, це не вантажний транзитний транспорт, а приватний транспорт. І на відміну від транзитного транспорту, який не має як проїхати Київ інакше, ніж через місто, бо кільцевої дороги, що дозволяла б перетнути Дніпро поза межами міста, немає, то для іншого є альтернатива – громадський транспорт. І мені здається, було б більш ефективно, якби КМДА проводила більш ефективну політику в цьому напрямку», – зауважує він.
Смог над Києвом фіксують вже кілька років (на фото – вересень 2015 року)
Водночас, як повідомив заступник голови київської адміністрації Микола Поворозник, скарги мешканців лівого берега на дим і сморід в повітрі останніми тижнями можуть бути пов’язані також і з пожежами в області. За його словами, за останній місяць поблизу Києва трапилось понад 800 пожеж – майже у сім разів більше, ніж у червні-липні.
За даними ДСНС, горить трава, поклади торфу і стихійні сміттєзвалища. Як зазначають в ініціативі «Україна без сміття», причиною займання можуть бути зокрема органічні відходи, які складають більше половини побутового сміття.
«На полігонах і звалищах вони не можуть розкластися і перегнити, як має відбуватися у нормальних умовах. При тривалому перебуванні під завалами без доступу кисню утворюється метан – вибухонебезпечний газ. При високих температурах він нагрівається і вибухає, провокуючи займання звалищ», – пишуть активісти ініціативи у фейсбуці.
У червні міська ініціатива Kyiv Smart City запустила моніторинговий проект Managing Air Quality, який дозволяє відстежувати у реальному часі якість повітря у різних районах міста за кількома показниками. Станом на 17 вересня найбільший рівень забруднення зафіксували на Харківському масиві, на другому місці в антирейтингу – Печерськ.
Раніше цього літа проти погіршення якості повітря та неінформування мешканців про екологічну ситуацію протестували в Запоріжжі, а щодо одного з металургійних гігантів Кривого рогу СБУ відкрило провадження за статтею «екоцид».
Чого хочуть учасники «Маршу за клімат»
Позитивні зміни можливі, переконані організатори «Маршу за клімат», запланованого на 20 вересня у центрі Києва від Михайлівської площі до Банкової. Тут його проводить 10 організацій і рухів українських екоактивістів, а також планується участь правозахисних організацій.
Як розповіла Радіо Свобода співорганізаторка маршу в Україні Інна Дацюк із міжнародного руху 350.оrg, загалом цього дня на вулиці має намір вийти близько 10 мільйонів людей у 150 країнах світу.
Існують технології, існують наукові рішення – нам потрібна тільки політична воляІнна Дацюк
«Ми віримо, що це можливо: енергетичний перехід, перехід на 100% відновлюваної енергії, власне, безпечне кліматичне майбутнє. Існують технології, існують наукові рішення – нам потрібна тільки політична воля», – каже вона.
За словами ще однієї співорганізаторки ходи Ольги Бойко з організації «Екодія», поки що на законодавчому рівні в Україні недостатньо механізмів, аби скорочувати викиди парникових газів, запроваджувати заходи з енергозбереження та підтримки відновлюваних джерел енергії, контролювати викиди від тваринництва і продукування пластику – і тому всі ці пункти є у маніфесті маршу.
Хоча є й хороші тенденції, визнає експертка.
«Насправді завдяки Угоді про асоціацію з ЄС в Україні проводиться ряд реформ, зокрема, запрацював ринок електроенергії, фонд енергоефективності, і це перші кроки на шляху до того, щоб стати екологічно розвиненою європейської державою. Ми підписали у ратифікували Паризьку угоду досить швидко, ще у 2016-му, і наразі відбувається моделювання різних шляхів розвитку для України. Процеси відбуваються. Зараз є новина з об’єднанням міністерств екології та енергетики, і це насправді необов’язково погано, якщо вони працюють пліч-о-пліч над тим, щоб у нас енергетика не була, в основному, вугільною і не була відірвана від впливу на довкілля», – говорить вона.
2 вересня новий очільник Міністерства енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель серед своїх пріоритетів на посаді назвав формування єдиної державної політики щодо подолання негативних наслідків глобальної зміни клімату.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Дзиґа, що виходить з рівноваги: що означає аномально тепла осіньЯк раніше заявили на Міжурядовій панелі зі змін клімату, за умов збереження поточного рівня викидів двоокису вуглецю Земля може нагрітись на 1,5 градуса за Цельсієм у найближчі десятиліття. За збереження таких темпів, вважають науковці, температура може зрости врешті-решт на 3–4 градуси, що зробить планету непридатною для життя людей.