У Вірменії опозиційний лідер, який очолює протести в країні, Нікол Пашинян заявляє, що рішення владної партії не висувати свого кандидата у прем’єр-міністри є «непоганим, але і не достатньо хорошим».
«Республіканській партії краще було б оголосити, що разом з іншими фракціями вона висуне кандидата від народу», – сказав Пашинян 28 квітня своїм прихильникам у Ванадзорі, третьому за величиною місті Вірменії.
Раніше сьогодні фракція владної Республіканської партії Вірменії заявила, що не буде висувати кандидата в прем’єр-міністри, голосування за призначення якого має відбутися в парламенті країни 1 травня.
На 1 травня вірменська опозиція скликає в Єревані масові протести. Опозиційний лідер Нікол Пашинян 28 квітня закликав вірмен вийти на «марну акцію непокори» у наступні три дні і «заповнити вулиці і площі Єревана» 1 травня, коли відбуватиметься голосування у Національних зборах.
28 квітня Пашинян разом зі своїми прихильниками вирушили у третє за величиною місто Вірменії Ванадзор, щоб провести там мітинг і гарантувати собі більшу підтримку людей. Перед цим схожа акція відбулася в другому за розміром вірменському місті – Ґюмрі.
Автоколона Пашиняна по дорозі до Ванадзора постійно зупиняється в малих містах і селах, де його вітають люди.
Раніше Пашинян відкинув будь-який компроміс із владною Республіканською партією і заявляв, що він є єдиним законним кандидатом на посаду прем’єр-міністра.
Your browser doesn’t support HTML5
Протестувальники вимагають передати владу лідеру опозиції Ніколу Пашиняну.
В інтерв'ю Радіо Свобода президент Вірменії Армен Сарґсян не підтримав жодного кандидата, але заявив, що останні дії показують, що країна перебуває на шляху до «нової Вірменії», в якій буде представлений «найширший спектр думок».
23 квітня Серж Сарґсян, екс-президент призначений на посаду прем'єр-міністра Вірменії 17 квітня, оголосив про свою відставку. В Єревані та інших містах країни з 13 квітня тривали масові акції протесту проти призначення його прем'єр-міністром. Сарґсян до цього призначення 10 років був президентом Вірменії. Під час його правління була змінена Конституція, Вірменія стала парламентською республікою, і влада перейшла в руки голови уряду.