У Польщі заявили, що причиною «Смоленської катастрофи» літака президента країни Леха Качинського під Смоленськом у Росії 2010 року, внаслідок якої загинула значна частина керівництва і провідних діячів країни, став вибух.
Як стверджував на громадському телебаченні Польщі TVP пізно ввечері 9 квітня голова комісії з розслідування катастрофи, колишній міністр оборони Антоні Мацеревич, тепер встановлено остаточно: саме внаслідок вибуху настала смерть жертв катастрофи ще перед тим, як літак врізався в землю.
За його словами, технічний звіт про це підписали всі члени комісії: вибух, заявив він, стався в центроплані (головній частині фюзеляжу літака, де до нього прикріплюються крила).
Мацеревич стверджував, що версію про вибух підтвердили проведені експерименти.
Літак із президентом Польщі Лехом Качинським, десятками посадовців і громадських діячів, що прямували на вшанування пам’яті поляків, убитих радянськими спецслужбами 1940 року біля села Катинь Смоленської області Росії, розбився 10 квітня 2010 року при заході на посадку на військовий аеродром у Смоленську. Загинули всі 96 людей, що були в ньому.
Рік тому, 10 квітня 2016 року, згадана комісія, створена Мацеревичем, уже стверджувала про вибух у літаку, тільки тоді заявляла, що літак розірвало вибухами і в центроплані, і в фюзеляжі та крилах, а руйнування лівого крила, як твердила комісія, почалося ще до його зіткнення з товстою березою – за даними раніше здійснених розслідувань, саме зіткнення з цим деревом, яке зрубало ударом, призвело до втрати частини крила і врешті до падіння літака.
Версію про вибух у президентському літаку висловлювали й раніше, в першу чергу представники владної в Польщі нині, а в час катастрофи опозиційної, популістської партії «Право і справедливість», висуванцем якої був загиблий Лех Качинський. Але цій версії не знайшли раніше підтверджень розслідування катастрофи в Польщі, яке здійснила в 2010–2011 роках польська Комісія розслідування авіаційних інцидентів. За даними польського розслідування так званої «комісії Міллера», навпаки, наявні факти заперечують версію вибуху. І хоча в управлінні польотом російською стороною були недоліки, головною причиною катастрофи були помилкові дії екіпажу, зниження нижче від мінімальної припустимої висоти і внаслідок цього зіткнення літака з деревами, що призвело до поступового руйнування конструкцій машини, встановило польське розслідування.
Майже такі самі були й результати розслідування, здійсненого в Росії: безпосередньою причиною катастрофи стали дії польського екіпажу, який намагався здійснити посадку в густому тумані на аеродромі, не пристосованому для таких посадок, і всупереч інформації керівників польотів про не придатні для посадки умови, вчасно не вирішив іти на запасний аеродром. Зокрема, за результатами розслідування, екіпаж ішов на посадку з надто високою швидкістю зниження і знизився нижче від мінімально припустимої висоти. Відтак літак став збивати дерева за лічені метри від землі і при спробі аварійно набрати висоту з уже відламаною частиною крила перевернувся догори дном і впав. У російському розслідуванні про можливу вину російських служб не йшлося.
У «Праві і справедливості», яка звинувачувала Росію в улаштуванні нібито теракту з метою знищити польське керівництво, всіх цих результатів не визнали. Зокрема, результати польського розслідування «комісії Міллера» партійні діячі відкидали, а російське розслідування вони звинувачували у «фальсифікації» його матеріалів.
Після приходу цієї партії до влади в Польщі 2015 року в країні знову почали розслідування щодо катастрофи з метою довести її «справжні» причини, як їх бачать у «Праві і справедливості». Це розслідування теж звинуватило Росію у «фальсифікації» справи, у Варшаві стали складати головну вину на російських керівників польотів і шукати інші ознаки на користь своєї версії, що катастрофу влаштувала Росія.
Тим часом 2015 року нові дані розслідування польської прокуратури, початого ще до приходу до влади «Права і справедливості», знову підтвердили попередні результати: на думку експертів, авіакатастрофу спричинили неправильні дії екіпажу літака, які полягали в рішенні командира екіпажу знизити літак нижче від дозволеного рівня, а також не дати наказу відійти на друге коло.