Угорська сторона після висновків Венеціанської комісії щодо закону «Про освіту» не брала участі у жодних консультаціях, які українська сторона проводила з представниками національних меншин щодо імплементації мовної статті, повідомила міністр освіти і науки Лілія Гниневич на зустрічі з делегацією представників Ради Європи.
«Консультації, доволі конструктивні, відбулися з представниками усіх меншин, окрім угорської, що відмовилась приїхати. Зокрема, одним із аргументів було те, що група народних депутатів, які здебільшого представляють «Опозиційний блок», зробили подання до Конституційного суду, в якому оскаржують статтю 7 Закону «Про освіту». На думку лідерів громадських організацій, що представляють угорську громаду, до висновку КС подібні консультації є передчасними. Для нас же очевидно, що це штучне затягування переговорного процесу», – пояснила міністр.
Гриневич зазначила, що ще до висновку Венеціанської комісії українська сторона зустрічалася з угорською для консультацій тричі – у Києві, Ужгороді та Берегові. Коли висновки Венеціанської комісії були оголошені, консультації продовжились, але не з представниками Угорщини. З іншими представниками нацменшин, як розповіла Гриневич, обговорювали мовну статтю у проекті закону «Про загальну середню освіту», що розшиватиме положення статті 7 Закону «Про освіту».
Гриневич також розповіла, що у Верховній Раді зареєстрований урядовий законопроект, що передбачає подовження перехідного періоду для імплементації мовної статті закону «Про освіту» до 5 років – з 2017-го до 2023 року. Продовження перехідного періоду пропонувала Венеціанська комісія.
Восени минулого року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном.
Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Будапешт блокує не євроінтеграційні прагнення України, а своє членство в ЄС – Головатий
Венеціанська комісія і освіта в Україні: українська мова – основа держави
Міністр Лілія Гриневич про мову викладання, батьківські комітети і зарплату освітян
Чи скасує Порошенко новітній варіант Валуєвського циркуляру?