Діями з блокування засідань комісії Україна – НАТО Угорщина «дратує НАТО не менше, ніж Україну», заявляє голова представництва України при Північноатлантичному альянсі Вадим Пристайко.
«Наразі у нас немає плану на випадок того, що наступне засідання (Комісії Україна – НАТО) не відбудеться, бо ми плануємо, що воно таки відбудеться. В квітні, плануємо, відбудеться засідання Комісії Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ з участю міністра Клімкіна. Сподіваюся до того часу нам вдасться вирішити проблему із Угорщиною, яка, повірте, дратує НАТО не менше, ніж Україну», – заявив Пристайко 14 лютого в Брюсселі, відповідаючи на питання Радіо Свобода.
За його словами, контакти на військовому рівні між Києвом і НАТО не припинялися. «Інформація, яка нам потрібна, і розуміння того, що відбувається на сході, доходить до наших партнерів, до всіх членів НАТО, але механізм політичної підтримки, що робить наша держава, як ми реформуємося, як армія стає сильнішою, й загалом, як змінюється наша держава, щоб вистояти в цій боротьбі, – оце було б завдання нашого міністра оборони на зустрічі з колегами. Сподіваємося, що цей процес буде розблокований, і ми робимо все можливе, щоб з угорською стороною це розблокувати», – сказав голова представництва України в НАТО.
За його словами, в будь-якому разі «на саміті НАТО, який відбудеться влітку в Брюсселі, як завжди, знайдеться місце й для України, і альянс заявить, як він буде її далі підтримувати».
Your browser doesn’t support HTML5
12 лютого голова МЗС Угорщини Петер Сійярто, коментуючи заплановане на 14–15 лютого засідання НАТО на рівні міністрів оборони, заявив, що його країна і далі ветує участь України у цьому заході і що через це генеральний секретар цієї організації вже повідомив учасникам про неможливість проведення такої зустрічі.
Відносини між Україною та Угорщиною загострилися у зв’язку з новим українським законом про освіту, який набрав чинності 28 вересня минулого року. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. Зокрема, офіційний Будапешт побачив у цьому порушення прав угорської меншини. Угорщина водночас заявляє, що готова до консультацій, але не може погодитися з ситуацією, коли «закон значно скоротив права нацменшин» і вдаватиметься до подальших дипломатичних кроків, поки закарпатські угорці не вкажуть на те, що ситуація владналася. Київ ці звинувачення відкидає.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Венеціанська комісія і освіта в Україні: українська мова – основа держави
Міністр Лілія Гриневич про мову викладання, батьківські комітети і зарплату освітян