У Чехії через шість годин після закриття виборчих дільниць на виборах президента порахували всі голоси. Жоден із кандидатів не набрав понад 50 відсотків чинних відданих голосів, у друге коло виходять нинішній президент Мілош Земан і вчений Їржі Драгош, колишній голова Академії наук Чехії, а нині голова Чеського товариства хімічної інженерії.
Земан отримав 38,56 відсотка голосів, Драгош 26,60 відсотка. Участь у виборах склала 61,92 відсотка.
Ці дані наразі мають статус попередніх, офіційно їх мають затвердити на початку наступного тижня – можливо, 16 січня.
Друге коло, що так само триватиме два дні, відбудеться через два тижні – 26–27 січня.
Більшість соціологічних опитувань, що були проведені ще перед виборами, прогнозували, що в разі виходу у друге коло Земана і Драгоша саме 68-річний Їржі Драгош, відомий як проєвропейський ліберал, переможе 73-річного Мілоша Земана, відомого своєю євроскептичною і проросійською позицією і особистою прихильністю до президента Росії Володимира Путіна. Соціологи вважають, що кандидатура Драгоша об’єднає більшість супротивників Земана, невдоволених такою позицією чинного президента.
Your browser doesn’t support HTML5
Іще до оголошення повних результатів виборів кілька з семи інших кандидатів, які набрали від часток відсотка до трохи більше ніж 10 відсотків голосів, виступили на підтримку Драгоша у другому колі. Спільна підтримка чотирьох кандидатів, які посіли третє – шосте місця і вже виступили за Драгоша, становить майже 33 відсотки.
Також соціологи припускають, що Земан натомість сягнув вершини своєї виборчої підтримки вже в першому колі, і до другого вона не має шансу помітно зрости.
Сам Мілош Земан після оголошень перших результатів, що свідчили про його перше місце, але не перемогу, привітав Драгоша з «гарним другим місцем» і заявив, що приймає виклик суперника на прямі теледебати. Перед першим колом Земан не з’явився на жодні теледебати особисто, посилаючи своїх представників. Через це його звинувачували в тому, що він боїться прямих дискусій.
Нинішні вибори є другими в Чехії прямими виборами президента – раніше голову держави обирав парламент.
У Чехії, що є парламентською республікою, президент має обмежені повноваження, але деякі з них досить важливі – наприклад, призначення кандидата на посаду прем’єр-міністра для формування нового уряду. Крім того, президенти Чехії традиційно відіграють велику роль у публічних дебатах у країні.