У Міністерстві освіти і науки пропонують три моделі вивчення мов для впровадження мовної статті закону «Про освіту».
Як повідомляє прес-служба міністерства, перша модель передбачає можливість викладання мовою нацменшини всіх предметів з 1-го до 11(12)-го класу поряд з українською мовою.
«Ця модель діятиме для вразливих мов, тобто тих, що не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих, що не живуть у середовищі власної мови. Наприклад, кримські татари не мають жодної іншої держави, яка займалася б розвитком термінології їхньої мови, наразі громада проживає винятково в українськомовному чи російськомовному середовищі, що також не сприяє розвитку кримськотатарської», – зазначають у відомстві.
У міністерстві повідомляють, що наступна модель – для національних громад, мова яких належить до мов Євросоюз, зокрема, щодо громад, чия мова належить до слов’янської мовної групи, та які проживають у переважно українськомовному середовищі.
За даними МОН, третя модель застосовується до національних громад, материнська мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також, що проживають переважно в середовищі власної мови, наприклад, російська мова.
«Діти, що навчатимуться за цією моделлю, переходитимуть на навчання предметів українською одразу після 5-го класу. Діти, материнська мова яких російська, легко засвоюють українську, водночас вони здебільшого проживають у середовищі саме російської мови…Отже, єдине місце, де діти з цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову, – це школа. Вивчаючи предмети українською, водночас продовжуючи вивчати російську як предмет, діти зможуть на якісно високому рівні оволодіти одразу обома мовами – і українською, і російською», – повідомляють у міністерстві.
Український закон «Про освіту» набрав чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. Статтю 7 закону «Про освіту» (про те, що мовою освіти є державна, українська, мова), яка викликала стурбованість, надіслали на розгляд Венеційської комісії.
8 грудня Рада Європи повідомила, що її Венеційська комісія схвалила рішення щодо українського закону «Про освіту» стосовно викладання державною мовою: комісія вважає законною і похвальною метою сприяти зміцненню державної мови, але також вважає, що критика норм щодо навчання мовами нацменшин виглядає обґрунтованою з різних причин.
Зокрема, як зауважили в комісії, стаття 7 цього закону, «як видається, не забезпечує необхідних рекомендацій щодо застосування міжнародних та конституційних зобов’язань країни, точний обсяг гарантій освіти мовами меншин, в основному обмежений початковою освітою, не є зрозумілим».
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Парубій запевнив, що «мовну» статтю закону про освіту не змінять
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
Суспільний запит на українську мову зростає. Влада відстає від народу
Гриневич у НАТО про норми закону про освіту: це питання національної безпеки