Голова Верховної Ради України Андрій Парубій запевняв, що ніяких змін до «мовної» сьомої статті закону про освіту вносити не будуть.
Виступаючи на конференції до Дня місцевого самоврядування на Львівщині, він повідомив, що мав розмову з представниками Венеційської комісії, і, за його словами, «було узгоджено, що сьома стаття закону «Про освіту» змінюватись не буде». «Вона залишиться в ухваленій редакції», – наголосив Парубій, як його цитує прес-служба парламенту.
Голова Верховної Ради нагадав, що перед ухваленням закону «Про освіту» відбувалися круглі столи, учасники яких не могли дійти спільної думки. Тому, сказав він, під час розгляду закону про освіту було створено робочу групу, «завдяки чому змогли вийти на компромісне формулювання, яке, з одного боку, захищає мову національних меншин, а з іншого – робить обов’язковою умовою для всіх вивчення державної мови».
8 грудня Рада Європи повідомила, що її Венеційська комісія схвалила рішення щодо українського закону «Про освіту» стосовно викладання державною мовою: комісія вважає законною і похвальною метою сприяти зміцненню державної мови, але також вважає, що критика норм щодо навчання мовами нацменшин виглядає обґрунтованою з різних причин.
Зокрема, як зауважили в комісії, стаття 7 цього закону, «як видається, не забезпечує необхідних рекомендацій щодо застосування міжнародних та конституційних зобов’язань країни, точний обсяг гарантій освіти мовами меншин, в основному обмежений початковою освітою, не є зрозумілим».
Також, зауважили в комісії, новий закон не надає ніяких рішень для мов, які не є офіційними мовами ЄС, зокрема російської мови. «Менш сприятливе ставлення до цих мов важко виправдати, тому виникає питання дискримінації», – мовиться в рішенні.
Крім того, у комісії вважають, що короткий термін реалізації нових правил викликає серйозні занепокоєння щодо якості освіти.
«З іншого боку, оскільки стаття 7 як рамкове положення не вказує на умови її реалізації, є місце для тлумачення та застосування, що більше відповідає охороні національних меншин», – додали у Венеційській комісії.
У Міністерстві освіти і науки України це рішення назвали зваженим і конструктивним.
Раніше в міністерстві не раз звертали увагу на загальний характер згаданої статті закону «Про освіту» і повідомляли, що конкретні умови її реалізації будуть визначені в майбутньому законі про загальну середню освіту, в додаткових інструкціях і підзаконних актах.
Український закон «Про освіту» набрав чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном, найгострішу в Угорщині. Критики, зокрема, заявляли, що цей закон створює дискримінацію національних меншин. У Києві, навпаки, наголошують, що дискримінацією нацменшин є наявна ситуація, за якої випускники шкіл із навчанням мовами меншин нерідко не знають державної мови в достатньому обсязі, що обмежує їхні можливості і права.
Статтю 7 закону «Про освіту» (про те, що мовою освіти є державна, українська, мова), яка викликала стурбованість, надіслали на розгляд Венеційської комісії.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
Суспільний запит на українську мову зростає. Влада відстає від народу
Гриневич у НАТО про норми закону про освіту: це питання національної безпеки
Чи потрібна укромадярам «велика Угорщина»?
Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?