Цілком природно і нормально, що Угорщина і Румунія разом виступають проти нового закону України «Про освіту», заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійятро, перебуваючи з візитом у Румунії, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Як сказав угорський міністр після зустрічі з румунським колегою Теодором Мелешкану в румунському місті Клужі, Угорщина зацікавлена у створенні і збереженні стратегічного контакту з Румунією в цьому питанні, адже «набагато краще створювати історії успіху, ніж мати справу з конфліктами»
Сійярто також наголосив, що, як він уважає, закон про освіту суперечить угоді про асоціацію між Україною та ЄС, підписання якої підтримали Будапешт і Бухарест. Через це, сказав міністр, він розглядає ухвалення українського закону як «удар у спину» двом державам.
Водночас міністр бачить «серйозну загрозу» в тому, що на розгляд українських парламентарів потрапили також законопроекти про мову та громадянство.
Голова МЗС Угорщини знову нагадав: Угорщина багато разів зверталася до української влади, щоб Київ не ухвалював цього закону, але це було зроблено попри заяви Будапешта, що новий законодавчий акт, як переконаний міністр, порушує права нацменшин в Україні.
В Україні живе понад півмільйона угорців і румунів, і через це також Угорщина і Румунія виступають разом, заявив Сійярто.
На його думку, якщо Верховна Рада законодавчо ухвалить пропозиції, запропоновані парламентською комісією з питань культури, мовно-освітні можливості угорської та румунської меншин будуть значно звужені, а проти цього Угорщина та Румунія боротимуться спільно, заявив Сійярто.
Минулого тижня в Будапешті на форумі, організованому Радою Європи щодо Стамбульської конвенції, депутати парламенту Угорщини відмовилися від зустрічі з делегацією Верховної Ради України, щоб вислухати роз’яснення стосовно мовної статті закону України «Про освіту», повідомляла перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко на погоджувальній раді керівників фракцій. Вона закликала депутатів використовувати всі можливі міжнародні майданчики для роз’яснення представникам іноземних держав положень закону «Про освіту».
Цей закон викликав різку критичну реакцію в Угорщині, Румунії, Польщі, а також критичні зауваження Болгарії та Греції. Різко проти нього висловилися в Росії. До Петра Порошенка з проханням не підписувати законопроект звернувся голова Закарпатської обласної адміністрації Геннадій Москаль та громадсько-культурні організації закарпатських угорців.
У законі, зокрема, передбачено, що діти з нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову з першого до п’ятого класу, а в середній школі навчатимуться державною мовою. Також окремо обумовлено, що коли мова нацменшини належить до мов Європейського союзу, можливе викладання нею однієї або кількох дисциплін.
Окремий лист-звернення до президента України написали також голова Центрального органу національного самоврядування українців Угорщини Юрко Кравченко та представник української нацменшини в парламенті Угорщини Ярослава Хортяні-Гук.
29 вересня в Будапешті в Центрі української культури й документації пройшов «круглий стіл» для обговорення ухваленого в Україні 5 вересня «Закону про освіту» та неоднозначної реакції, яку він викликав із боку деяких сусідніх країн. В обговоренні з українського боку взяли участь тимчасовий повірник у справах України в Угорщині Андрій Лупак, голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний та мер міста Тетієва (Київська область) Руслан Майструк.
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам
Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон
Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?
Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри
Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?
Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську
«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині
«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи
Українська мова як економічний чинник
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм
Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення
Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно
«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України
75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія
Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового
Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні
Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами
Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні
Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку
Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України
Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася
Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт
Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України
Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську
Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова