Угорщина звернулася зі скаргою до генерального секретаря ОБСЄ, уповноваженого організації у справах нацменшин та чинного голови ОБСЄ, а також до верховного комісара ООН із прав людини і комісара ЄС з питань розширення та європейської політики добросусідства. У цьому листі угорський уряд звертає увагу міжнародних організацій на ухвалення Верховною Радою нового закон про освіту, який, на думку Будапешта, утискуватиме права угорської меншини в Україні, передає кореспондент Радіо Свобода.
Як заявив міністр МЗС Угорщини Петер Сійярто на прес-конференції в Будапешті, його країна також просить вжити невідкладних заходів, щоб цей закон не вступив у дію.
Минулої неділі стало відомо, що міністр викликав у цій справі на понеділок посла України Любов Непоп. За відсутності посла в Будапешті тимчасового повірника у справах України в Угорщині прийняв статс-секретар МЗС Угорщини Левенте Мадяр.
Утім, пояснення українського дипломата, як і попередні заяви міністра закордонних справ України Павла Клімкіна про те, що угорці за національністю, які живуть в Україні, як і представники інших нацменшин, повинні володіти українською державною мовою, не задовольнили угорську сторону.
«Ці пояснення я вважаю цинічними і неправедними, які не підтверджують правомірність ситуації», – заявив після цього Петер Сійярто.
Хоча угорська дипломатія, згідно з заявами її керівника, надалі не підтримуватиме важливі для України рішення та ініціативи на міжнародному рівні, проте Угорщина ясно усвідомлює, що відбувається на українських теренах. Задля збереження територіальної цілісності України і з огляду на необхідність продовження економічних санкцій проти Росії Київ може розраховувати на голосування Угорщини за продовження санкцій, додав при цьому Сійярто.
Також у понеділок прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан прийняв голову Товариства угорської культури на Закарпатті і депутата Верховної Ради України Василя Брензовича. На цій зустрічі йшлося про можливі негативні наслідки вступу в дію українського закону про освіту для угорської меншини в Україні.
Тим часом міжфракційна група депутатів від проурядових та опозиційних угорських партій оприлюднила цього ж дня намір письмово звернутися до президента України Петра Порошенка з закликом не підписувати закон про освіту.
Зі свого боку, міністр закордонних справ України Павло Клімкін написав у твітері: «Україна й надалі робитиме все для розвитку української та гарантуватиме вільний розвиток мов національних меншин. Це наш обов’язок».
За його словами, цього тижня Міністерство освіти України надасть детальну інформацію щодо нового закону України «Про освіту» та його застосування.
«Працюємо над шляхами втілення, а не емоційною інтерпретацією», – наголосив міністр.
Раніше в МЗС Угорщини вже заявили, що Будапешт через український закон, який вважає дискримінаційним щодо угорської меншини, не підтримуватиме жодної української ініціативи та важливих для України рішень у міжнародних організаціях і навіть перешкоджатиме Україні в реалізації важливих для неї справ на міжнародній арені, а також буде порушувати питання щодо внесення поправок у мовну статтю закону України про освіту на всіх форумах ООН, ОБСЄ та ЄС.
Новий закон України про освіту, а саме його розділ про мову освіти – державну, – викликав критику влади і правих екстремістів в Угорщині. Угорці є найчисельнішою національною меншиною на Закарпатті.
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Українська мова як економічний чинник
Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм
Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення
Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно
«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України
75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія
Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового
Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні
Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами
Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні
Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку
Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України
Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася
Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт
Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України
Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську
Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова