Суддя Павло Вовк оголосив 17 липня про припинення участі в конкурсі на посаду судді Верховного суду України. Це сталося перед тим, як його кандидатуру мала розглядати Громадська рада доброчесності. Заяву про вихід зі списку ймовірних кандидатів суддя Вовк подав до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).
«Наголошую на тому, що звернувся з відповідною заявою до ВККС не через «особисті обставини», котрі мені дружно намагалися організувати керовані правоохоронні органи та окремі політики, використовуючи для цього своїх пішаків — купку осіб, які зухвало називають себе громадськістю, які є політично вмотивованими та упередженими відносно більшості кандидатів», – пояснив Вовк мотивисвоїх дій в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті».
«Павло Вовк знявся з конкурсу! Це єдиний спосіб уникнути визнання недоброчесним. Хто казав про необґрунтованість висновків Громадської ради доброчесності?» – так у Facebook прокоментував рішення судді член Громадської ради доброчесності Роман Маселко.
Раніше у розслідуванні журналіста Дмитра Гнапа йшлося, що деякі з суддів могли вершити правосуддя заочно, перебуваючи за межами України. Називалися, зокрема, про імена очільника Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка та судді Руслана Арсірія.
Після виходу цього сюжету журналіста почали викликати на допит як свідка, запитуючи, де та від кого він отримав документи, з якою метою використовував їх та «чи розумів, що ця інформація з обмеженим доступом».
За словами заступника військового прокурора Київського гарнізону Олександра Андрущенка, наразі провадження вважається закритим, але після надходження з суду завіреної ухвали буде розпочато заново.
«Далі факти будуть знову досліджені», – зазначив військовий прокурор.
Також «Схемам» стало відомо, що після гучних обшуків у 2015 році прокуратурою Києва в Окружному адміністративному суді, кримінальне провадження щодо можливого ухвалення рішень суддями, коли вони могли перебувати за кордоном (йшлося про 10 суддів та їхні рішення у майже 50 справах), закрите. Під час судового допиту судді та їхні помічники зазначили, що дати ухвалення рішень були зазначені помилково, а згодом прес-служба прокуратури Києва повідомила: суддями за власною ініціативою були ухвалені рішення про виправлення описок.