У Росії представники державного обвинувачення направили до Верховного суду країни апеляційне подання на вирок Північно-Кавказького окружного військового суду у справі фігуранта севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір», кримчанина Руслана Зейтуллаєва, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Обвинувачення, яке домагалося Зейтуллаєву вироку в 17 років позбавлення волі, вважає надто м’яким покарання у 12 років, яке призначив суд.
У прокуратурі заявили, що призначення покарання м’якшого, ніж передбачене законом за злочин створення відділку терористичної організації, можливе лише за наявності надзвичайних обставин, яких, на думку прокурорів, немає.
У понеділок стало відомо, що Зейтуллаєв оголосив нове безстрокове голодування у слідчому ізоляторі в Ростові-на-Дону в Росії «на знак протесту проти вироку і постійних репресій проти кримських татар, мусульман і громадських активістів».
Він уже голодував кілька тижнів під час повторного процесу над ним, але припинив голодування після винесення вироку на прохання лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.
26 квітня Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-над-Дону засудив фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Руслана Зейтуллаєва до 12 років позбавлення волі.
Цей же суд 7 вересня 2016 року визнав був Зейтуллаєва винним в «участі в терористичному співтоваристві» і засудив його спершу до 7 років позбавлення волі. Російська прокуратура оскаржила це рішення у Верховному суді Росії, і справа була знову направлена в Північно-Кавказький окружний військовий суд на перегляд. Слідчі органи наполягали, щоб Зейтуллаєв був визнаний не учасником, а організатором терористичного співтовариства. Стаття про це Кримінального кодексу Росії передбачає покарання від 15 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн і територій в «ісламському халіфаті», але відкидають терористичні методи досягнення цієї мети. Вони також кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши в перелік 15 об’єднань, названих «терористичними». Москва намагається насаджувати цю заборону і в окупованому українському Криму. В Україні, як і в більшості європейських країн, ця організація діє легально.