Український інститут національної пам’яті після громадського обговорення підготував законопроект, в якому пропонує впорядкувати календар свят і пам’ятних днів в Україні, йдеться в повідомленні на сайті інституту.
У документі виділено чотири категорії: державні свята, традиційні свята, міжнародні дні, скорботні дні.
До міжнародних днів внесене, серед інших, 8 березня – День боротьби за права жінок (день пропонують зробити святковим, але не вихідним) і 1 травня – День праці (згідно з законопроектом, буде вихідним).
«Оскільки українці не підтримали намір запровадити Шевченківський день (9 березня) і День сім’ї (друга п’ятниця вересня) як вихідні святкові, то цю пропозицію знято з календаря», – заявляють в інституті.
9 травня, День перемоги, пропонується залишити святковим, але не вихідним. Натомість вихідним пропонується зробити День пам’яті та примирення 8 травня.
Водночас до проекту внесене як традиційне свято – День Святої Трійці. Другий день після Великодня і Трійці (понеділок) залишається вихідним.
Також вноситься як традиційне свято – Різдво Христове за григоріанським календарем, що відзначається 25 грудня (не буде вихідним днем).
Неробочий святковий день пропонують не переносити на понеділок, якщо він припадає на вихідний (окрім Різдва за юліанським календарем, 7 січня).
День Державного Прапора України відзначатиметься 4 вересня (саме цього дня підняли синьо-жовтий прапор над будівлею Верховної Ради України у 1991 році), додали в інституті.
Законопроект також пропонує День пам’яті жертв політичних репресій перенести з третьої неділі травня на першу неділю листопада на вшанування жертв розстрілу 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох, коли за вироками позасудових органів загинули понад 100 діячів української культури, науки, військових, священнослужителів – в’язнів Соловецького табору особливого призначення.
Інститут підготував нову редакцію проекту закону України, відповідний пакет документів і має намір передати його на розгляд парламенту.
У лютому інститут запросив до обговорення нового календаря свят, заявляючи, що чинний містить як українські свята, «так і залишки радянської пропагандистської традиції».