Розбіжності між НАТО й Росією щодо подій усередині та навколо України продовжуються, тож це була перша тема дискусій представників НАТО та дипломатів від Росії, заявив за підсумками засідання Комісії Росія-НАТО керівник Північноатлантичного союзу Єнс Столтенберґ.
«Безпекова ситуація в Україні викликає глибоке занепокоєння: порушення режиму припинення вогню на сході України досягли рекордних рівнів, інтенсивні бої тривають, а важке озброєння не було відведене. Вони (спостерігачі ОБСЄ – ред.) стикаються з обмеженнями у доступі до ділянок, які вони мали б відвідати, а іноді навіть самі стають мішенню, – заявив генсекретар НАТО.
Водночас, він зауважив, що представники альянсу закликали Росію скористатися своїм значним впливом на бойовиків для того, щоб примусити їх виконувати свої зобов’язання в повному обсязі.
«Викликає серйозні побоювання визнання Росією документів, виданих сепаратистами, що засвідчують особу, впровадження рубля і захоплення підприємств. Водночас, країни-союзниці знову заявили про свою рішучу підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. Так само, ми не визнаємо і не будемо визнавати незаконну анексію Росією Криму», – заявив Столтенберґ у штаб-квартирі НАТО, закликаючи всі сторони-підписанти Мінських угод поважати кожен пункт домовленостей.
Сторони обмінялися думками щодо занепокоєння, висловленого Росією через розміщення ротаційних батальйонів альянсу в Польщі, Естонії, Латвії та Литві. Представники НАТО, в свою чергу, закликали до прояснення ситуації, бо вони стурбовані навчаннями «Захід» і «Кавказ», а також російськими військовими маневрами в Криму. Протиріччя між НАТО й Росією поглиблені також нещодавнім розміщенням тактичних ракетних комплексів «Іскандер» в Калінінградській області. В Москві, тим часом, відзначають, що таким чином російська сторона посилює свою обороноздатність у відповідь на розгортання в Європі американських ПРО.
Минулого року відбулося три таких засідання. Нинішня зустріч відбувається за день до зустрічі міністрів закордонних справ країн Північноатлантичного альянсу.
Після російської анексії українського Криму і підтримки сепаратистів на Донбасі, НАТО «заморозило» все військове співробітництво з Москвою, але не припинило діяльності дипломатичних каналів. Під час всіх попередніх засідань Ради Росія-НАТО на рівні дипломатів сторони так і не досягли порозуміння.