У Македонії закликали пікетувати візит єврокомісара через політичну кризу

Під час одного з протестів проти двомовності Македонії

У Македонії громадянське об’єднання «За єдину Македонію», що підтримує донедавна владну консервативну партію «ВМРО-ДПМНЕ», закликало пікетувати запланований на вівторок візит до Скоп’є комісара Європейського союзу з питань розширення ЄС Йоганнеса Гана, що має на меті пошук виходу з політичної кризи у країні.

Об’єднання заявляє, що демонстрація під офісом місії Євросоюзу у Скоп’є має дати гостеві «чіткий сигнал», що це об’єднання виступає проти можливого уряду, який «зруйнував би унітарний характер країни», запровадивши офіційний статус албанської мови.

Македонія після парламентських виборів у грудні досі не має уряду, який у нинішньому складі парламенту неможливо скласти без участі принаймні частини з трьох партій албанської меншини – які як передумову участі в урядовій коаліції висувають вимогу надати албанській мові статус офіційної в усій країні чи й другої державної. Лідер досі владної «ВМРО-ДПМНЕ» («Внутрішньої македонської революційної організації – Демократичної партії за македонську національну єдність»), яка здобула найбільше мандатів, Никола Ґруєвський відкинув цю вимогу і не зміг створити уряду. Лідер досі опозиційного «Соціал-демократичного союзу Македонії» Зоран Заєв, партія якого є другою за числом мандатів, заявив, зі свого боку, що домовився з партіями албанської меншини про коаліцію – але президент Македонії Джорґе Іванов, сам із лав ВМРО-ДПМНЕ, відмовився надати йому мандат на формування уряду, заявивши, що мовне питання знищить незалежність країни, бо представляє «платформу іноземної держави» – маючи на увазі сусідню Албанію.

У Македонії останніми днями відбуваються масові протести супротивників запровадження двомовності.

Нині в Македонії, де місцеві албанці складають близько чверті населення, албанська мова вважається офіційною (поруч із македонською) в місцевостях, де албанці за національністю становлять понад 20 відсотків мешканців.

2001 року Македонія була на межі громадянської війни через збройні заворушення представників албанської меншини, що домагалися розширення своїх прав – і частково домоглися.