Україна має докази, що операція із захоплення Росією Криму готувалася ще до Євромайдану, заявив журналістам міністр юстиції Павло Петренко. За його словами, відповідні документи українська сторона передала до Європейського суду з прав людини.
«Це підтверджується тим, що Російська Федерація несанкціоновано збільшила свій військовий контингент. Це підтверджується тим, що на територію України незаконно перекидався особовий склад і техніка Російської Федерації. Це підтверджується тим, що вони вели активну підривну і розвідувальну роботу в місцевих органах влади Криму, і це зафіксовано документально. Нам достеменно відомі прізвища посадових осіб Російської Федерації, які координували на той час, ще до революції і до формального початку активних дій, цю операцію», – зазначив міністр.
За словами Петренка, активна фаза початку цього процесу почалася ще у 2013 році, тож зібрані матеріали спростовують версію Росії, що анексія Кримського півострова стала реакцією на події в Україні.
«І фактично тодішнє керівництво держави і керівництво спецслужб на той час не могло не знати про ті активні дії, які вчиняли російські спецслужби і військові вчиняли на території Криму», – додав він.
У лютому 2014 року невідомі озброєні люди, яких називали «зеленими чоловічками», захопили головні державні установи Автономної Республіки Крим і підняли над будівлями російський прапор. Крім того, вони блокували українські військові частини.
16 березня 2014 року на території Криму і міста Севастополя відбувся так званий референдум про статус півострова, за результатами якого Росія заявила про включення Криму до свого складу.
Україна офіційно оголосила початком тимчасової окупації Криму Росією 20 лютого 2014 року. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Москва заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
Під час описаних подій загинули 2 українських військових та кримськотатарський активіст. Пізніше, за даними Кримської правозахисної групи, зникли безвісти ще 8 осіб, правозахисники кваліфікують ці справи як насильницькі викрадення.