В Австралії й інших країнах тихоокеанського регіону заявляють про ймовірну спробу врятувати Тихоокеанське партнерство, багатосторонню регіональну торговельну угоду, запропонувавши Китаєві замінити США після рішення Вашингтона вийти з угоди.
Зокрема, прем’єр-міністр Австралії Малколм Тернбулл назвав вихід США з учасників угоди «великою втратою», але додав: «Ми не збираємося відступати… Звичайно, Китай потенційно міг би приєднатися».
За його словами, він хотів би зберегти «момент руху до відкритих ринків і вільної торгівлі». Протекціонізм же, до якого вдається нова адміністрація США, сказав Тернбулл, – це «не драбина, щоб вибратися з ями низького економічного зростання, а лопата, щоб викопати її ще глибше».
У понеділок новий президент США Дональд Трамп підписав низку президентських меморандумів, один із яких стосується виходу Вашингтона з Транстихоокеанського партнерства – торговельної угоди 12 країн Тихоокеанського регіону. На спеціальній церемонії, влаштованій із цієї нагоди в Білому домі, Трамп, підписуючи документ, заявив: «Чудова річ для американського робітника – ось що ми щойно зробили».
Трамп іще в перебігу передвиборчої кампанії заявляв, що ця угода, вже підписана, але ще не ратифікована Вашингтоном, є «потенційною катастрофою» для США і що повідомлення про намір вийти з цієї угоди буде одним із його перших документів у разі обрання. На думку Трампа, ця угода призвела б до втрати робочих місць у США. Натомість він виступав за укладення цілої низки двосторонніх торговельних угод на вигідних, із його погляду, умовах для США.
Транстихоокеанське партнерство, створити яке запропонував 2011 року тодішній президент США Барак Обама, мало об’єднати в торговельному пакті 12 держав Тихоокеанського регіону, які разом становлять близько 40 відсотків світової економіки і майже 26 відсотків світової торгівлі. Ця угода мала сприяти зниженню тарифів та усуненню торговельних бар’єрів між країнами-учасницями.
Крім того, ця угода фактично відновила б провідну економічну роль США в регіоні, де домінантною силою в торгівлі дедалі більше стає Китай, якому не запропонували участі в первісному пакті. Вихід США з цієї угоди створює для Китаю можливість вступити до неї і тим самим далі збільшити вплив Пекіна на умови торгівлі в Тихоокеанському регіоні, ще зменшивши роль Вашингтона.