Україна і Литва визначили «дорожню карту» розвитку стратегічного партнерства на 2017–2018 роки, що передбачає «чіткі кроки», зокрема, ефективну координацію дій у питаннях енергетичної безпеки, повідомив президент України Петро Порошенко після зустрічі в Києві з колегою з Литви Далею Ґрібаускайте.
«На сьогоднішній день для нас надзвичайно важливою є підтримка позиції України щодо хибності рішення Європейської комісії, яке дозволить «Газпромові» збільшити прокачку газу через трубопровід OPAL і може відкрити дорогу для реалізації другої черги газопроводу «Північний потік-2», який не має під собою жодного економічного підґрунтя і має виключно політичну складову для того, щоб продовжити гібридну війну, експансію, ембарго на торговельні відносини для того, щоб заподіяти економічні збитки Україні й іншим країнам, які входять до Європейського союзу», – сказав Порошенко.
Президент Литви Даля Ґрібаускайте перебуває в Україні з робочим візитом, що відбувається в день 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною і Литвою. В його перебігу також була підписана низка документів про розширення двосторонньої співпраці в галузі захисту довкілля, охорони здоров’я чи працевлаштування і безпеки праці.
Російський газовий монополіст «Газпром», найбільшим акціонером якого є російська держава, вже давно домагається від ЄС винятку з вимог так званого Третього енергопакету для газопроводу OPAL, що з’єднує російський газогін «Північний потік» із газотранспортними системами Німеччини і країн Центральної Європи. Нещодавно Європейська комісія ухвалила рішення про зміну умов використання газопроводу OPAL, що фактично значною мірою задовольнило вимоги «Газпрому»: російська компанія має отримати доступ до 30% потужностей цього газопроводу, що дозволить об’єднати потужності «Північного потоку» з газотранспортною системою Центральної і Західної Європи в обхід України, призведе до фінансових втрат України як одного з головних транзитерів газу в Європу в розмірі не менш як 290 мільйонів доларів на рік, а транзит скоротиться на 10–11 мільярдів кубометрів на рік.
Україна вважає, що це рішення порушує положення Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, не відповідає духові політичної асоціації та поглибленої і всеохопної економічної інтеграції, суперечить санкційній політиці ЄС, бо стимулює додаткові грошові надходження до Росії, одночасно обмежуючи прибутки України від транзиту газу, а також несумісне з нормальним функціонуванням Договору про заснування Енергетичного співтовариства.
Позицію України підтримують її союзники. Зокрема, про це вже заявляла Польща.