Представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи, перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко заявляє, що українська делегація в Мінську на зустрічі глав МЗС «нормандської четвірки» ставитиме як першочергові питання безпеки і гуманітарні.
Як написала вона на своїй сторінці в Facebook, про це глава МЗС України Павло Клімкін заявив перед початком переговорів.
За словами Геращенко, українська сторона також висловлює обурення через невідкриття КПВВ «Золоте», яке заблоковане з березня 2016 року.
«Міністр заявив, що готовий сьогодні запросити на відкриття КПВВ своїх колег Штанмайєра і Еро, можливо, хоч так росіяни дадуть відмашку ОРДЛО не знущатися над цивільним населенням і відкрити нарешті цей пункт», – написала вона.
Україна наполягає на якнайшвидшому звільненні заручників і порушуватиме це питання, додала Геращенко.
Представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи зазначила, що українська сторона вимагає негайного звільнення 57 заручників, утримання яких підтвердили сепаратисти.
За останніми даними СБУ, сепаратисти утримують 108 заручників, але підтверджують утримання лише 57, зниклими безвісти вважаються 495 людей.
Сьогодні, 29 листопада, міністри закордонних справ Росії, Німеччини, Франції та України зустрінуться в Мінську, щоб обговорити ситуацію на Донбасі.
«Дорожньої карти», необхідної для проведення зустрічі міністрів закордонних справ «нормандської четвірки», на даний час немає, заявляли в Росії минулого тижня. Також у Німеччині вказали, що робота для створення так званої «дорожньої карти» виконання мінських домовленостей відбувається з великими труднощами й доволі повільно.
Через те, що мінські домовленості практично не визначають послідовності виконання їхніх пунктів, керівники держав «нормандського формату» – України, Німеччини, Франції і Росії – домовилися, що голови МЗС цих країн мають підготувати «дорожню карту», яка узгодила б цю послідовність виконання пунктів усіх трьох головних мінських угод: Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року і Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року.
При цьому, за словами Києва, головною метою має бути домогтися від Росії виконання її зобов’язань за всіма цими мінськими угодами, включно з графіком і відповідальністю за виконання. Київ також наполягає на тому, що політичні питання неможливо виконувати до виконання питань безпеки.
Москва ж заявляє, що вимагає від України швидкого поступу до політичних аспектів мінських угод – таких, як місцевих виборів на цій території і «амністії» бойовиків, – іще до вирішення безпекових і гуманітарних питань – таких, як виведення з окупованих територій російських військ і озброєння, роззброєння незаконних збройних формувань, звільнення всіх заручників і незаконно утримуваних осіб чи передачі непідконтрольної нині Києву ділянки українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ.
Внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули майже 10 тисяч людей.