Генеральний прокурор України Юрій Луценко одноосібно не є власником жодного об’єкта нерухомого майна, він володіє 20% квартири в Києві площею 108,6 квадратних метра, іншими власниками якої є його дружина Ірина, син Олександр, а також громадянин України Сергій Луценко.
Як повідомляє сайт Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, дружина генпрокурора задекларувала квартири в Києві площею 181 і 92,2 квадратних метра, на першу з яких Юрій та Олександр Луценки, а такожще один син генпрокурора Віталій мають право безкоштовного користування.
Також Ірина Луценко у власності з 2008 року має житловий будинок в місті Дубно Рівненської області площею 203,9 квадратних метра та земельну ділянку там же площею 775 квадратних метра. Син генпрокурора Олександр Луценко має у власності офіс в українській столиці площею 316,8 квадратних метра.
У генпрокурора у власності немає транспортних засобів; згідно з декларацією, він з 2013 року безкоштовно користується орендованим дружиною автомобілем Toyota Camry, що належить ТОВ «Бізнес центр «Лотос». При цьому в Ірини Луценко з червня 2014 року є автомобіль Mercedes-Benz GL 500 того ж року випуску, а в Олександра Луценка з березня 2015 року – BMW X5 2014 року.
У 2015 році нинішній генпрокурор, який тоді працював народним депутатом України, отримав 75 тисяч 562 гривні зарплати за основним місцем роботи у Верховній Раді. Він також отримав як народний депутат 4 тисячі 130 гривень компенсації за проїзд, 21 670 гривень – за зарубіжні відрядження і 80 тисяч 559 гривень компенсації на ведення депутатської діяльності.
Ірина Луценко, яка є народним депутатом України, отримала в 2015 році 67 743 тисяч гривень зарплати за основним місцем роботи, 20 тисяч гривень у вигляді гонорарів у ТОВ «Українські новітні комунікації», 310 тисяч 458 гривень у вигляді відсотків за банківськими вкладами, 368 тисяч гривень від здачі майна в оренду. Також вона задекларувала отримання 16 тисяч 198 гривень у вигляді компенсації за проїзд, 72 тисячі 460 гривень за зарубіжні відрядження і 80 тисяч 559 гривень – компенсації на ведення депутатської діяльності.
Олександр Луценко торік отримав 1 мільйон 303 тисячі 375 гривень доходу від підприємницької діяльності, 194 тисячі 106 гривень зарплати за чотирма місцями роботи, 700 тисяч гривень від відчуження рухомого майна, 724 тисячі 892 гривні у вигляді позички, 96 тисяч 951 гривню страхових виплат, 226 гривень у вигляді відсотків за вкладами.
В Юрія Луценка є 150 тисяч гривень готівкою.
В Ірини Луценко на рахунках у двох банках 1 мільйон 814 тисяч 22 гривні. Також вона позичила третім особам 753 тисячі 904 гривні. Депутат також задекларувала 450 тисяч гривень, 50 тисяч євро і 280 тисяч доларів готівкових коштів.
В Олександра Луценка на рахунках 426 тисяч 99 гривень у трьох банках, ще майже 7 мільйонів гривень він позичив третім особам.
Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що станом на 00:50 30 жовтня в системі електронного декларування зареєстрували 112419 документів.
Подати декларацію посадовим особам першого етапу декларування потрібно до 24:00 30 жовтня 2016 року.
Відповідно до закону «Про запобігання корупції», впродовж 60 днів після запуску системи електронного декларування декларації мають подати особи, які посідають відповідальне й особливо відповідальне становище. Це близько 50 тисяч високопосадовців, серед яких президент, прем’єр-міністр, члени уряду, народні депутати України, заступники міністрів, керівники центральних органів виконавчої влади та їхні заступники.