Єврокомісія хоче збільшити експортні квоти для українських товарів – Мальмстрем

Сесілія Мальмстрем

Єврокомісія хоче надати Україні додаткові торговельні преференції на ринку Євросоюзу на додаток до тих квот, які передбачені умовами двосторонньої зони вільної торгівлі. Про це оголосила комісар Європейського Союзу з питань торгівлі Сесілія Мальмстрем в рамках зустрічі з віце-прем’єр-міністром України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванною Климпуш-Цинцадзе.

«Я приїхала до Києва, щоб зустрітись із українськими урядовцями і представниками бізнесу, щоб зрозуміти, як покращити умови зони вільної торгівлі. Бачимо уже позитивні ознаки після її впровадження в Україні, але хочемо переконатись, що використано весь потенціал», – сказала єврокомісар.

Мова йде про збільшення квоти на мед на 3 тисячі тонн, на крупи та оброблене зерно – на майже 8 тисяч тонн, на томати – на 5 тисяч тонн, на виноградний сік – на 500 тонн, на овес – на 4 тисячі тонн, на пшеницю – на 100 тисяч тонн, на кукурудзу – на 650 тисяч тонн, на ячмінь – на 350 тисяч тонн, уточнили у міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Водночас, до переліку розширених квот увійшли не всі продукти, в яких зацікавлена Україна, сказала Климпуш-Цинцадзе.

«Не увійшли м’ясо курки і індички, перемовини ведуться і триватимуть далі. Але це той обсяг, про який Єврокомісія змогла вести переговори», -– сказала Климпуш-Цинцадзе.

Після схвалення цих розширених торговельних преференцій Єврокомісією потрібне ще схвалення від Ради ЄС та Європейського парламенту.

Додатковий обсяг експорту з України, таким чином, може збільшитись на 200 мільйонів доларів, повідомляють у міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Від 1 січня 2016 року набули чинності умови зони вільної торгівлі між Україною і ЄС, передбачені угодою про асоціацію між ними. Запровадження цієї зони вільної торгівлі між Україною і ЄС викликало заперечення Росії, яка заявила, що це становить загрозу її економіці. З цього приводу між Україною, ЄС і Росією тривав тристоронній діалог, але він не задовольнив широких вимог Москви, що були неприйнятні для Брюсселя й Києва. Відтак Росія односторонньо вирішила припинити стосовно України чинність договору про зону вільної торгівлі в межах СНД з 1 січня. Україна у відповідь була змушена ухвалити щодо Росії аналогічне рішення.