Активісти заявляють про бар’єри в тестуванні на ВІЛ з 14 років

(©Shutterstock)

У третині випадків лікарі відмовляють молодим людям в анонімному та безкоштовному тестуванні на ВІЛ, вимагаючи паспорт або присутність батьків. Такими є результати моніторингового проекту благодійної організації «Об’єднання підлітків та молоді «Teenergizer».

«За оціночними даними в Україні живуть 5500 підлітків з ВІЛ. Втім на 2016 рік офіційно на обліку стоїть 1188 підлітків. Всі інші скоріш за все не знають про свій статус. Одна з причин такої статистики – це бар’єри в тестуванні. Тому ми придумали моніторинговий проект, квест і перевірили всі пункти тестування у Києві на дотримання законодавства. Ми перевірили 18 пунктів, з них 5 були закриті, а в інших 5 нам відмовили у тестуванні через відсутність паспорту і дорослого, який би підлітка супроводжував», – розповіла голова правління організації «Об’єднання підлітків та молоді «Teenergizer» Яна Панфілова.

Згідно з законом «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» від 2010 року кожна людина по досягненню 14 років має право анонімно та безкоштовно пройти тест на ВІЛ/СНІД.

За шість місяців 2016 року в Україні, за даними Українського центру контролю за соціально небезпечними захворюваннями МОЗ України, було зареєстровано 7628 нових випадків ВІЛ-інфекції.

Всього з 1987 року в Україні офіційно зареєстровано 288 551 нових випадків ВІЛ-інфекції, від СНІДу в Україні померли 39 933 людей.

Найбільш ураженими ВІЛ-інфекцією регіонами є Дніпропетровська, Донецька, Київська, Миколаївська й Одеська області, а також місто Київ.
Починаючи з 2008 року, українці найчастіше інфікуються ВІЛ статевим шляхом. У 2015 році майже 60% людей, у яких була виявлена ВІЛ-інфекція, інфікувалися статевим шляхом. Більшість випадків інфікування ВІЛ в Україні сьогодні реєструються серед молодих людей віком від 15 до 30 років.

Вірус імунодефіциту людини може перебувати у всіх біологічних рідинах (кров, сперма, вагінальний секрет, грудне молоко, слина, сльози, піт та інші). Для зараження ВІЛ з подальшим розвитком інфекційного процесу необхідне потрапляння збудника у внутрішнє середовище організму.
Разом з тим ВІЛ не передається через рукостискання та обійми.