Міністри закордонних справ України Павло Клімкін і Польщі Вітольд Ващиковський домовилися сприяти спільній роботі істориків, які досліджують такі сторінки українсько-польської історії, як події на Волині в часи Другої світової війни.
Як сказав Клімкін на спільній із Ващиковським прес-конференції в Києві, історики будуть спільно вивчати документи з архівів про ті події.
Він додав, що обидва міністри призначать зі своїх боків співголів українсько-польського форуму, які будуть сприяти такій роботі істориків.
Раніше парламенти України і Польщі обмінялися політичними заявами з приводу тих подій, які в Україні називають Волинською трагедією, а в Польщі «Волинською різаниною».
Верховна Рада України 8 вересня звернулася до польських депутатів із пропозицією припинити політизацію трагічних сторінок українсько-польської історії і зосередити зусилля на конструктивній побудові відносин між Україною та Польщею для зміцнення партнерства.
Українські парламентарі також закликали нинішні та майбутні покоління українців і поляків продовжувати стратегічне партнерство й не піддаватися спробам окремих політичних сил маніпулювати чутливими сторінками історичного минулого всупереч інтересам українського і польського народів.
Істориків депутати закликали продовжити фаховий діалог із метою розкриття «всіх досі не з’ясованих фактів та обставин історії на основі достовірних архівних матеріалів, залишаючи простір для кожної сторони інтерпретувати історичні факти».
Крім того, Верховна Рада закликала політиків України і Польщі припинити «інструменталізувати історичну науку заради досягнення тимчасових політичних вигод».
У Польщі Сейм, нижня палата парламенту, 22 липня ухвалив постанову, якою назвав «геноцидом» убивство, за текстом постанови, «понад 100 тисяч громадян другої Польської Республіки» (за даними польських істориків, під час тих подій загинуло від 30 до 70 тисяч поляків, також від рук поляків загинули кілька тисяч українців; на той час Волинь перебувала у складі СРСР, і мешканці регіону всіх національностей були громадянами СРСР, а не Польщі – ред.) і встановив на 11 липня день пам’яті жертв цього «геноциду». Та постанова викликала різку критику в Україні.