Захист обвинувачених у справі «Хізб ут-Тахрір» кримчан вимагає вилучити незаконні докази

У судовому засіданні у «справі« Хізб ут-Тахрір », яке пройшло 18 серпня у Північно-Кавказькому окружному військовому суді Ростова-на-Дону, сторона захисту заявила низку клопотань, у тому числі про необхідність виключити деякі докази. Про це 19 серпня проекту Радіо Свобода Крим.Реаліі повідомив Еміль Курбедінов, адвокат кримської «четвірки» – Руслана Зейтуллаєва, Рустема Ваїтова, Нурі Примова і Фераті Сайфуллаєвої, яких звинувачують у зв’язках з організацією «Хізб ут-Тахрір».

«Адвокатами було заявлено близько восьми клопотань, ми їх оголосили, вони стосувалися різних тем, починаючи від надання протоколу судового засідання. Особисто я подав кілька клопотань, щоб виключити низку доказів, які були отримані слідчим, на мою думку, незаконним шляхом у порушення чинного законодавства», – сказав Курбедінов.

Він також заявив про необхідність провести додаткові експертизи.

«Експертизи, проведені ФСБ нас не влаштовують. Ці експертизи абсолютно безграмотні, вони необ’єктивні, там дуже багато помилок», – доповнив адвокат.

Наступне засідання у цій справі відбудеться у російському Ростові-на-Дону 22 серпня, адвокат очікує відповіді прокурора щодо заявлених клопотань, далі піде стадія надання доказів захистом.

У російській справі про членство у «Хізб-ут-тахрір» проходить загалом 14 кримчан. Нині чотирьом із них висунули звинувачення: Рустемові Ваїтову, Нурі Прімову і Фератові Сайфуллаєву в участі в русі, Русланові Зейтуллаєву в організації осередку цього руху. Суд над ними почався 1 червня в Північно-Кавказькому окружному військовому суді в Ростові-на-Дону в Росії.

У Росії правозахисна організація «Меморіал» визнала цих чотирьох політичними в’язнями. Інші десять іще чекають на закінчення слідства.

Представники міжнародної ісламської організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши в список 15 об’єднань, названих «терористичними». Крім Росії, ця організація як терористична заборонена в Узбекистані, Казахстані, Китаї та деяких інших азіатських і африканських країнах. У Німеччині діяльність «Хізб ут-Тахрір» обмежена через звинувачення в антисемітизмі. В Україні і у більшості країн Заходу вона може діяти легально.

Переслідування проукраїнських і кримськотатарських активістів стали частим явищем у Криму після його анексії Росією. Про це неодноразово заявляли правозахисники. Вони закликають Кремль припинити порушення прав людини. Але Москва і російська влада Криму заперечують репресії.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».