Слідство щодо Шеремета не має пріоритетної версії його вбивства

Поліцейські на місці загибелі Павла Шеремета, 20 липня 2016 року

Слідство у справі вбивства журналіста Павла Шеремета ще не встановило осіб, які заклали вибухівку під його автомобіль, повідомив старший групи прокурорів ГПУ Андрій Шевченко.

«Особа чоловічої статі має відповідну характерну ознаку зовнішності – це так звана «іспанська борідка», він доволі міцної статури. За експертними дослідженнями, зріс його становить не більше 175 сантиметрів, жінка – на близько 5 сантиметрів нижча за нього», – сказав Шевченко 4 серпня на брифінгу у Києві.

Слідство наразі відпрацьовує чотири можливі версії вбивства Шеремета, проте не віддає перевагу жодній з них, заявив начальник департаменту карного розшуку Національної поліції України Дмитро Головін.

«Ми відпрацьовуємо чотири версії: це безпосередньо особиста неприязнь до загиблого, його професійна журналістська діяльність, можливо, дестабілізація ситуації у Києві та загалом в Україні шляхом смерті відомого журналіста, а четверта, це те, що помилилися об’єктом, оскільки автомобілем також користувалася і його співмешканка Олена Притула (керівник «Української правди» – ред.)», – сказав Головін під час цього ж брифінгу у Києві.

Він додав, що усі чотири версії є робочими.

Журналіст Павло Шеремет загинув вранці 20 липня внаслідок вибуху в автомобілі, в якому він їхав.

Українська влада кваліфікує загибель Шеремета як умисне вбивство. У поліції повідомляли, що над розслідуванням обставин убивства журналіста працює 50 фахівців, основна версія загибелі Шеремета – його професійна діяльність. Як заявляв генеральний прокурор України Юрій Луценко, експерти Федерального бюро розслідувань США вже надали українській стороні важливу допомогу в розслідуванні справи про вбивство журналіста.

Павло Шеремет – білоруський, російський та український журналіст телебачення, радіо і періодичних видань, у 1990-х – 2000-х роках керівник відділу спеціальних інформаційних проектів російського телеканалу ОРТ, згодом – «Першого каналу». Останні п’ять років жив у Києві, працював також на радіо «Вести».