Держсекретар США Джон Керрі заявляє, що Вашингтон розгляне запит про видачу Анкарі священнослужителя Фетхуллаха Ґюлена. Водночас очільник зовнішньополітичного відомства США наголосив, що уряд президента Реджепа Тайїпа Ердогана має представити варті на довіру докази провини Ґюлена.
Колишній союзник Ердогана Фетхуллах Ґюлен нині є його політичним супротивником і живе у вигнанні в американському штаті Пенсильванія.
75-річний клірик засудив переворот і рішуче заперечив свою причетність до нього.
Прем’єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим заявив 16 липня, що країни, які підтримують Ґюлена,вважатимуться ворогами Туреччини.
У Люксембурзі 16 липня Керрі вказав, що Туреччина ще не просила про видачу Ґюлена. Але, додав держсекретар США, він очікує від Анкари такого запиту.
Про загострення ситуації в Туреччині та бойові дії стало відомо пізно ввечері 15 липня. Державне телебачення повідомило незабаром від імені групи військових, що оголошено воєнний стан і комендантську годину.
Одним із перших кроків з боку військових стало перекриття обох мостів, що з’єднують через Босфор європейський континент з Азією. Пізніше були закриті всі вхідні і вихідні рейси із зайнятого змовниками міжнародного аеропорту Стамбула. Там розмістили танки.
Повідомлялося, що в Анкарі будівлю парламенту кілька разів бомбили, було помічено збиття кількох літаків. Приватне інформаційне агентство «Доган» повідомляло, що біля будівлі парламенту були розгорнуті танки. Поодинокі вибухи було чутно в місті під час бойових дій. Десятки танків рухалися в бік палацу, де розташований уряд.
Проте 16 липня президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган прибув до Стамбула й заявив, що «не йде з посади». Він також назвав повстання «актом зради».
Ердоган пообіцяв домагатися «найсуворіших» покарань для прихильників перевороту.
Раніше повідомлялося про 90 загиблих і близько 1100 поранених внаслідок спроби військового перевороту. Проте, за останніми даними, які озвучив прем’єр Туреччини, загинула 161 людина і 1440 поранені, також 2839 військовослужбовців заарештували.