Державний секретар США Джон Керрі в перебігу візиту до Грузії повторив політику відкритих дверей союзу НАТО.
Після зустрічі з прем’єр-міністром Грузії Ґіорґі Квірікашвілі у Тбілісі він заявив: «Почну з того, що скажу: США твердо віддані політиці відкритих дверей НАТО. І, як заявили союзники в декларації Бухарестського саміту 2008 року, Грузія стане членом НАТО. Ми підтверджуємо позицію цієї заяви».
Керрі і Квірікашвілі також підписали меморандум про поглиблення відносин у галузі оборони і безпеки між двома країнами.
Напередодні візиту в апараті держсекретаря повідомляли, що Керрі в зустрічах із грузинськими урядовцями й лідерами опозиції висловить підтримку євроатлантичним прагненням Грузії.
А під час польоту до Грузії один із представників Держдепартаменту заявив журналістам: «НАТО має важливих партнерів, безпека яких важлива для США».
У п’ятницю Джон Керрі прибуде до України, де, як очікують, буде обговорювати шляхи виходу з роздмухуваного Росією конфлікту на частині сходу країни.
Його візит має на меті запевнити Тбілісі і Київ у солідарності НАТО і в тому, що трансатлантична спільнота не залишає напризволяще ці країни, роздерті конфліктами.
Він також відбувається напередодні саміту НАТО наприкінці тижня в польській Варшаві. На ньому дії Росії в Україні й деінде у Східній Європі будуть одним із головних моментів обговорення.
Росія, всупереч своїм міжнародним зобов’язанням, після війни проти Грузії 2008 року продовжує тримати свої війська у двох сепаратистських регіонах Грузії, Південній Осетії й Абхазії, через що Тбілісі визначив їх як тимчасово окуповані Росією території.
В Україні Росія так само на порушення міжнародних норм окупувала Крим і заявила про його анексію чи, як кажуть у Москві, «возз’єднання», а також ввела свої війська на частину українського Донбасу на підтримку підбурюваних нею сепаратистів. Київ так само визначив статус цих територій як тимчасово окупованих.
Грузія заявляє, що прагне вступити до НАТО, так само, як і до ЄС. Там іще до війни Росії проти Грузії провели на початку 2008 року референдум, на якому 77 відсотків його учасників висловилися за вступ країни до Північноатлантичного союзу. І після зміни влади 2012 року Грузія незмінно йде курсом євроатлантичної інтеграції.
Україна наприкінці 2014 року відмовилася від запровадженого владою попереднього президента Віктора Януковича позаблокового статусу, але формально досі не відновила попереднього курсу безпосередньо на вступ до НАТО, що був чинний до початку 2010 року. Проте Київ активно співпрацює з Північноатлантичним союзом на різних напрямках.
Україна планує, що після саміту НАТО у Варшаві з’явиться ще 40 напрямків такої співпраці. В НАТО теж запевняють, що політична й практична допомога Україні з боку Північноатлантичного союзу на саміті НАТО у Варшаві теж вийде на новий рівень.
За даними оприлюдненого в середу опитування, на уявному референдумі щодо вступу України до НАТО у травні цього року за цей вступ проголосували б майже 78 відсотків опитаних із усіх регіонів України, крім нині окупованих територій частини Донбасу і Криму.