Військове вторгнення в Ірак було не єдиним можливим варіантом дій влади Великобританії в 2003 році, мовиться в доповіді про результати семирічного розслідування про участь Великобританії в іракській кампанії.
У розслідуванні щодо обставин й «уроків» вторгнення в Ірак у 2003 році, проведеному за рішенням британського уряду, йдеться про те, що Британія не випробувала «всі мирні варіанти роззброєння» перед вторгненням в Ірак, а тодішнє британське керівництво пішло на війну, базуючись на хибних даних розвідки і з «абсолютно неадекватним» плануванням.
У розслідуванні, названому на честь Джона Чілкота, який керував слідством, викладені дані зі свідчень 150 людей і проаналізовані 150 тисяч документів.
Презентуючи доповідь у Лондоні 6 липня, Чілкот заявив: «Воєнні дії у той час не були неминучими». Він додав, що оцінка уряду Тоні Блера про загрозу, яка виходила від режиму тодішнього авторитарного президента Іраку Саддама Хусейна, зображала «впевненість, яка не була виправданою».
За словами Чілкота, правова основа для британських воєнних дій в Іраку була «далеко не задовільною».
Тоні Блер минулого року вибачився за «деякі помилки у плануванні і неправильне розуміння того, що станеться, коли режим буде повалений». Водночас він додав тоді, що вважає складним «вибачатися за усунення Саддама» Хусейна.
Війна в Іраку залишається дискусійною темою у Великобританії і в десятках інших країн, які брали участь – відкрито чи таємно – в очолюваній США коаліції, що вторглася в Ірак у березні 2003 року.
Під час доповіді 6 липня відбувалася демонстрація антивоєнних активістів, деякі з яких вимагали судити Блера за звинуваченням у воєнних злочинах.